Світло за RAB-тарифом. Як це вплине на споживачів та які небезпеки

10 січня "Урядовий кур'єр" опублікував постанову НКРЕКП №972. Документ передбачає нову методику тарифоутворення для обленерго та отримав неоднозначну оцінку в експертному середовищі. А нові тарифи на електроенергію, згідно з ним, можуть бути впроваджені вже з квітня.

Що таке RAB-тарифи та чому їх вводять

Українські електромережі - давно застарілі та зношені, адже основна частина електроенергетичного обладнання введена в експлуатацію ще в 60-70 роках, а скоректоване згідно з вимогами в 50-х.

Якщо оцінити, скільки електроприборів було в середньостатистичної родини в 50-ті та яка їхня кількість зараз, то стає зрозуміло, чому так часто “вирубає” світло, горять електроприлади та лампи розжарювання. Щоб відповідати сучасним потребам, система потребує капітального оновлення.

Джерело: TOP LEAD

Однак станом на кінець 2016 року 64% електромереж в Україні мають вік 40+. А лише 8% введено в експлуатацію за часів незалежності. Через це близько 20% електроенергії просто втрачається.

Для того щоб модернізувати українські мережі за оцінками ЄБРР потрібно 300 млн євро. Та де взяти гроші.  

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) пропонує простимулювати модернізацію української електромережі, впровадивши RAB-тарифи.

Система виправдала себе в ряді європейських країн, зокрема у Великій Британії вдалося удвічі скоротити витрати розподільчих компаній та тарифи на передавання електроенергії за 15 років. Однак в Україні потенційна ефективність від впровадження цієї системи викликає сумніви.

Зараз в Україні діє так звана система “витрати+”, яка передбачає, що до всіх витрат обленерго додає невеликий відсоток прибутку. Це стимулює обленерго роздувати свої витрати, тож компанії не зацікавлені в тому, щоб робити тарифи нижчими та скорочувати енерговтрати.  

Джерело: Перша шпальта

RAB (абревіатура Regulatory Asset Base) — регуляторна база активів — це власні потужності обленерго, які підприємство використовує для розподілу електроенергії (наприклад, опори, дроти). Суть цього підходу в тому, щоб змусити власників інфраструктури вкладали кошти в модернізацію системи, а також зацікавити інвесторів вкладатися в інфраструктуру.

Для обленерго RAB дає гарантію, що ті щомісячно отримуватимуть фіксований прибуток, який залежатиме від вартості активів. В постанові НКРЕКП передбачено, що у свої тарифи обленерго щороку закладатимуть 12,5% вартості своїх активів — старих і нових. Цей додатковий прибуток потрібно вкладати в модернізацію, адже надаватиметься він протягом обмеженого періоду (3,5 або 8 років).

Читайте також: У 2018-му українців чекає багато змін: вищі зарплати, дешевші авто, дорогі цигарки

Що це дало насправді

Перш за все в експертному середовищі виникло запитання,  чому саме 12,5% від активів. До того ж, ставка однакова як для старих, так і для нових активів.

Це означає, що у випадку старих активів, споживач повторно за них заплатить, адже їх вартість вже вдалося “відбити” за роки експлуатації через тарифи. Та й чисто логічно, підтримка старих повинна коштувати менше, аніж створення нових.

А для нових активів 12,5% виглядає замало, адже інвестору вигідніше покласти ці гроші на депозит, де прибутковість буде вищою (річний депозит зараз можна оформити під 15-16%).

Та найбільше насторожує, різке “подорожчання” акцій обленерго напередодні затвердження постанови через зміну методики оцінки Фонду державного майна.

Зараз 27 енергетичних компаній України розприділили між собою п’ять українських олігархів (Коломойський, Григоришин, Суркіс, Бойко, Ахметов) та російська група VS Energy.

Компанії переоцінили свої активи, що вартувати дорожче й 12,5% нараховувалося з більшої суми. Тож якщо, наприклад, початково компанію придбали за 3 млрд грн, а для RAB-тарифу її переоцінили до 9 млрд грн, від нововведення вдасться заробити 1,125 млрд грн (12,5% від 9 млрд грн). Не вклавши ні копійки в інфраструктуру власник обленерго отримує понад 1 млрд грн “на чай”.

Джерело: 24 канал

Й схема доволі поширена. “Наприклад, у 2012 році "Вінницяобленерго" приватизували за 0,35 млрд грн, "Дніпрообленерго" — за 1,3 млрд грн. Фонд держмайна переоцінив "Вінницяобленерго" у 8,2 млрд грн і "Дніпрообленерго" - у 13 млрд”,- пояснює секретар комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторіє Войціцька.

Загальна ж сума переоцінки всіх активів, за словами Войціцької, може перевищити 210 млрд грн. Відповідно, щорічний RAB-тариф становитиме 25-26 млрд грн.

Додатково власники обленерго отримуватимуть прибуток у розмірі 5 млрд грн від амортизації на переоцінені активи. Якщо підсумувати, то вийде кругленька сума - більше 30 млрд грн додаткового прибутку.

Для загального розуміння на субсидії для населення в бюджеті-2018 запланована рекордна сума за всі роки - 71 млрд. грн.

Читайте також: Як в Україні зростуть соціальні виплати з 1 грудня

Якими будуть ціни на електроенергію

Послуги обленерго формують частину рахунку за електроенергію. Саме тому впроавадженя RAB-тарифу вплине на квитанцію кожного українця.

За розрахунками голови НКРЕКП Дмитра Вовка, що RAB-тариф призведе до зростання тарифів лише на 10%.

“Зрозуміло, при повному переході на стимулююче регулювання тарифи виростуть, але це неминуче, адже галузь вкрай потребує інвестицій. Якщо нічого не робити і не підвищувати тариф, то система розвалиться через 10 років”, - пояснив голава НКРЕКУ Вовк в ефірі Еспресо.

Але на думку експерта з енергетики Андрія Геруса, RAB-тариф збільшить тариф на 30% та власники обленерго зможуть отримувати тепер близько 30 млрд грн щорічно.

Ймовірно, перед виборами, тарифи для населення не чіпатимуть, підвищать лише вартість електроенергії для компаній, однак зрештою воно вплине на бюджет кожної сім’ї, певен Герус.

Володимир Гройсман, попри те, що постанова опублікована в “Урядовому кур’єрі” розкритикував це рішення:

"Жодним чином це (введення тарифів - ред.) не може вплинути на ціну на електроенергії для громадян. Так званий RAB- тариф, який ввело НКРЕКП, не підтримується і не може бути підтриманий Урядом.  Я не підтримую, як прем’єр-міністр, і знаю думку міністрів. Ми вважаємо, що він (тариф - ред.) необ’єктивний, несправедливий, не відповідає умовам прозорості і може привести до зайвих витрат”,- заявив Гройсман під час засідання уряду.

Але Герус наводить приклад сумнозвісного тарифу “Ротердам+”: “У результаті тарифи виросли понад 100%, а восени минулого року вугілля на складах було вдвічі менше, аніж восени 2016 року. Результат прогнозований – не має ні вугілля, ні підвищення зарплат для шахтарів і дотації з бюджету не зникли. Тому що не було ніякого контролю за використанням грошей".

"В теперішніх умовах давати гроші без контролю – це точно розуміти, що вони будуть виведені на сторону”, - застерігає Герус.

Тим паче, що спроба ввести в Україні RAB-регулювання вже не перша, нагадує  керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії «Concorde Capital» Олександр Паращій. Вперше його ввели ще в 2001 році за часів Ющенка. Тоді п’ятірці облленерго щороку виплачували 17% від ціни їхньої приватизації, зафіксованої в доларах.

Тоді кожна гривня, яка б інвестувалась з прибуток, приносила б акціонерам компанії 17% додаткового прибутку щорічно. Однак тоді "стимули" не спрацювали. Інвестори, які купили обленерго на приватизаційних тендерах 2001 року, виводили з компаній 95-100% отриманого прибутку, пояснює Паращій.

Тож гарантій, що ці гроші й зараз не зникнуть десь в офшорах, теж немає.