Мюнхен-2018: промова Порошенка, Росія у "вісі зла" та пацифіст Габріель

З 16 по 18 лютого у столиці Баварії традиційно відбулася щорічна Мюнхенська конференція з безпеки (MSC, Munich Security Conference) – основний і найпрестижніший форум, присвячений питанням світової безпеки, загроз та конфліктів.

У доповіді під досить-таки драматичною назвою "To the Brink — and Back?" ("До краю прірви – і назад?"), що передувала проведенню MSC-2018, мова йшла про загрозу нової планетарної кризи. Однак, перші особи провідних держав світу цього року на конференцію не приїхали. Не були присутні ні президент США Дональд Трамп, ні віце-президент Майк Пенс. Хоча, варто зізнатися, Америка була представлена гідно – з-за океану до Баварії приїхали очільник Пентагону Джеймс Меттіс, міністр внутрішньої безпеки Кірстен Нільсен та радник з нацбезпеки Герберт Макмастер. Не було лідерів Китаю, Індії, Японії та Росії. Здається, вперше зустріч проігнорувала господарка заходу Ангела Меркель – наразі бундесканцлерин куди більше переймається питаннями формування коаліції всередині Німеччини. Не приїхав також господар Єлисейського палацу Емануель Макрон, який все частіше претендує на роль нового лідера об’єднаної Європи.

Натомість були присутні перші особи Євросоюзу, НАТО, ООН, Великої Британії та низки інших країн. Український лідер Петро Порошенко відвідав зустріч уже вчетверте поспіль – що цілком природно, враховуючи безперервну агресію РФ проти нашої країни. У планах Порошенко було вчергове привернути увагу світової громадськості до україно-російської війни і провести низку двосторонніх зустрічей, а також – провести перемовини "Нормандської четвірки" на рівні міністрів закордонних справ.

Миротворці, Нормандський формат та спіч Порошенка

Саме на полях конференції планувалося детально обговорити план розміщення міжнародних миротворців на окупованому Донбасі. Розроблений експертами ООН та Американського інституту на замовлення екс-генсека НАТО Андерса фог Расмуссена проект передбачає розміщення щонайменше 20 тисяч військових та 4 тисяч поліцейських. Причому всі "блакитні шоломи" мають бути не з країн Північноатлантичного альянсу – адже на присутність натівських миротворців явно не погодиться Москва, заблокувавши відповідну резолюцію в Радбезі ООН.

Але предметна дискусія з цього питання у Нормандському форматі так і не відбулася – оскільки не відбулася сама зустріч. Спочатку заплановану на шосту вечора 16 лютого зустріч перенесли на прохання німецької сторони – голова німецької дипломатії Зігмар Габріель не встигав вчасно прибути до Мюнхена. А потім, як переповідають, ентузіазму не проявляли вже росіяни.

А ось зустріч керівника українського МЗС Павла Клімкіна з головним російським дипломатом Сергієм Лавровим таки відбулася, і тривала навіть довше запланованого – майже годину. Але домовитися ні про що дипломати так і не змогли.

"Я спитав його: якщо уявити, що особисто я хочу балотуватися на місцевих виборах (в ОРДЛО) – чи можу я поїхати до Донецька і агітувати там? Лавров лише посміхнувся у відповідь, адже ясно, що це неможливо", - пояснив Клімкін.

Безумовним позитивом стала згода Фінляндії та Швеції взяти участь у можливій миротворчій місії. Більше того, Стокгольм навіть готовий очолити її. "Якщо ми побачимо відповідні умови, і якщо ми побачимо, що ця місія може допомогти... тоді ми відкриті для цього", - сказав шведський міністр оборони Петер Хульквіст.

Завершився перший день саміту виступом українського лідера Петра Порошенка, який говорив про російську агресію проти цілого світу. В емоційній промові Порошенко наголосив: Москва напала не лише на Україну, а на цивілізований світ. Злам світової системи вдарить по всіх. Кібератаки проти нас вже зараз б’ють далеко не лише по Україні, а й по інших державах. Росія системно втручається у внутрішні справи країн ЄС, намагається вплинути на вибори. Фейкові новини російського походження перетворилися на буденність, і це нарешті почали розуміти також у країнах Західної Європи.

"Сьогодні нам не залишається нічого іншого як визнати, що гібридна війна, яку веде Росія, поступово перетворюється у повномасштабну Світову Гібридну Війну", - наголосив президент України.

Окремо Порошенко наочно пояснив різницю між цивілізованим світом і "руськім міром", порівнявши умови життя в німецькому Мюнхені та російському Калініграді (колишньому Кенінгсберзі), Фінляндії та Карелії, Японії та на окупованих Росією Курилах. "Міфологічний цар Мідас міг перетворити в золото все до чого доторкався. "Руській мір" перетворює усе, до чого торкається, у руїни та занепад. Погляньте на Абхазію, Південну Осетію, Придністров’я, окуповані Донбас та Крим", - звернувся до присутніх український лідер.

Читайте також: Порошенко закликав Росію погодитися ввести миротворців ООН на всю територію Донбасу

На жаль, справді цікава промова українського президента залишилася без належної уваги – спіч лунав у напівпорожньому залі. Частина присутніх ще на попередній панелі почала розходитися на вечерю; хтось обрав економічні дебати з головою МВФ Крістін Лагард, які відбувалися одночасно. Але основна причина – увага світового істеблішменту поступово переключається на інші проблеми та загрози: кібервійни, розповсюдження ядерної зброї, нова реальність на Близькому Сході, міграційні хвилі. До нескінченної війни на сході нашої країни, здається, всі просто звикли.

В той же час, Петро Порошенко провів низку (близько десятка) двосторонніх зустрічей. Зокрема, президент зустрівся з шефом Пентагону Джеймсом Меттісом та спецпредставником Куртом Волкером. І, судячи з усього, залишився дуже задоволеним зустріччю. Крім того, український очільник зустрівся з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом та головою польського уряду Матеушем Моравецьким.

Нові-старі загрози для світу

Справді, чи не найбільше уваги на конференції було приділено питанням кібербезпеки. Серед найбільших загроз у цій сфері було названо організовані атаки на комп’ютерну інфраструктуру, що мають російське, китайське та північнокорейське походження. До речі, буквально напередодні відкриття MSC-2017, ряд європейських країн, Сполучені Штати та Австралія офіційно звинуватили Москву в організацію атаки на Україну за допомогою вірусу NotPetya.

А генеральний секретар ООН Антоніо Гуттеріш запропонував навіть розробити міжнародний договір про правила кібервійни. Втім, навряд чи країни на зразок Росії чи КНДР дотримувалися б умов такого договору, навіть якщо він був би підписаний.

Інше питання, яке активно обговорювалося, стосувалося ситуації на Близькому Сході. Минулий рік знаменувався перемогою міжнародної коаліції над "Ісламською державою". Втім, регіон спокійніший не став. Навпаки – сталася фрагментація конфлікту і його розпад на безліч нових. Сирія, Йемен, Лівія, Ірак, Афганістан; іранська активність у сусідніх країнах; протистояння між Саудівською Аравією та Катаром – ось далеко не повний перелік гарячих точок у багатостраждальному регіоні.

Ну і, звичайно ж, не обійшлося без обговорення безпрецедентних успіхів, яких досягла протягом минулого року КНДР як у модернізації ядерної зброї, так і у створенні ракет великої дальності.

Але, напевне, головний штрих нинішнього саміту – ні в кого навіть не виникає сумнівів щодо деструктивної ролі Російської Федерації у сьогоднішньому світі. Навіть ті, хто воліли б "домовлятися" з Кремлем, не сумніваються у його приналежності до "Вісі зла" - в одному ряді з Північною Кореєю та Іраном.

Кібератаки, фейкові новини, втручання у вибори по всьому світу, підтримка радикальних рухів, збройна агресія проти сусідів – роль нашого північного сусіда в усіх перелічених питаннях отримала гідне місце на полях саміту. Напевне, найбільшу стурбованість світової спільноти наразі викликає невиконання Москвою Договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності, підписаний ще за часів СРСР. Нещодавно американці з’ясували, що РФ, всупереч своїм зобов’язанням, розробили і розпочали випробування нових крилатих ракет середньої дальності, пристосованих під ядерну боєголовку.

"Якщо Росія не буде виконувати Договір, їй доведеться зіткнутися з наслідками у вигляді його відсутності", - попередила представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон. А Джеймс Меттіс пояснив, що у випадку подальшого саботажу з боку Кремля, Пентагон почне розробку нової ракети морського базування з ядерною боєголовкою, що де-факто буде означати вихід з Угоди.

Безперечно, Сергій Лавров відчував несприятливу для його країни атмосферу заходу. У Мюнхені він звернувся до присутніх з досить похмурою промовою про те, що Захід дарма демонізує Москву. Принагідно завівши стару шарманку про "державний переворот" та "розгул неонацистів" в Україні, яку, за словами головного путінського дипломата, "Захід примусив обирати між Європою та Росією".

Заклики до реформ та оптимізм естонського міністра

Наступного дня відбувся "Український ланч", який щорічно організовується Фондом Віктора Пінчука. Найяскравішою подією ланчу, безумовно, став емоційний виступ голови МЗС Канади Христі Фриланд. Закликавши світову спільноту не забувати, як Україна у 1994 році відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії за Будапештським меморандумом, вона також закликала українців прискорити реформування своєї країни. Причому – для себе, а не під тиском міжнародних партнерів і світових донорів. "Не робіть реформ для нас. Зміни потрібні українцям для себе і для України. Це не якась ласка, яку українці мають робити для Заходу", - наголосила міністр.

Також приємно вразив виступ міністра оборони Естонії. Юрі Луйк закликав Україну та Грузію спокійно працювати над вступом до НАТО, висловивши впевненість, що колись це неодмінно станеться. Міністр закликав скептиків пригадати історію євроатлантичної інтеграції країн Балтії, в яке також ніхто не вірив. "Звичайно, зараз час інший, але я раджу не втрачати надію", - додав представник дружньої країни.

Міністр оборони Естонії вірить, що наша країна буде в НАТО

Читайте також: Україна точно буде в НАТО, - очільник міноборони Естонії

А ось міністр закордонних справ Німеччини, соціаліст  Зігмар Габріель підтвердив своє реноме досить лояльного до Росії політика. По-перше, він виступив за часткове зняття антиросійських санкції, якщо Кремль дасть хоча б найменший привід для цього. По-друге, відкинув ідею збільшення оборонних витрат його країною до 2% ВВП з нинішніх 1,21%. На переконання Габріеля, це означало б "мілітаризацію" його країни.

Те, що Росія витрачає на збройні сили 4,7% ВВП, відправивши лише на Донбас більше танків, ніж має увесь Бундесвер, напевне, зовсім не бентежить переконаного пацифіста Габріеля. Адже безпеку його країни забезпечують "мілітаристи" зі Сполучених Штатів коштом власних платників податків, витрачаючи на оборону 3,6 відсотків. Дещо заспокоює те, що для Зігмара Габріеля це, скоріше за все, останні дні у кріслі очільника МЗС – після формування коаліції соціал-демократи, скоріше за все, висунуть на цю посаду іншого кандидата. А також те, що заяви Габріеля вже встигли розкритикувати в партії Ангели Меркель.

Одним з найочікуваніших спікерів безпекового форуму став прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. Який виправдав очікування присутніх, продемонструвавши уламок нещодавно збитого над Ізраїлем іранського безпілотника. "Пане Заріфе, ви впізнаєте його? Це ваше! Не випробовуйте рішучість Ізраїлю", - звернувся він до присутнього в залі керівника МЗС Ірану.

Присутні звернули увагу, що Нетаньяху по суті скопіював Петра Порошенка. Адже в 2015 році року український президент так само демонстрував на економічному форумі в Давосі уламки обстріляного під Волновахою автобуса, а в Мюнхені – паспорти російських солдатів, що "заблукали" в степах Донбасу. До речі, цьогоріч Порошенко теж приїхав не з порожніми руками, показавши присутнім прапор ЄС з-під Авдіївки.

Підсумовуючи, можна повторити: цьогорічна Мюнхенська конференція з безпеки не стала проривною та знаковою для нашої країни. Але, в будь-якому випадку, світовий безпековий форум був важливою і необхідною складової взаємодії Києва з нашими закордонними партнерами та майданчиком для донесення наших месиджів для світової спільноти. Адже лише так, шляхом постійних зусиль та наполегливої дипломатичної праці - як публічної, так і кулуарної - і можна досягти бодай якогось результату. Емоційний спіч українського президента, двосторонні зустрічі, взаємодія з друзями нашої  країни - важлива складова таких зусиль.