Коли Ксенія Собчак звернулася до України з проханням дозволити їй в‘їзд в окупований Крим, це мало створити ілюзію поваги опозиційного кандидата в президенти РФ до норм міжнародного права.
До слова, свою передвиборчу гонку пані Собчак теж почала з питання Криму. "З точки зору міжнародного права, Крим український. Крапка", – наголосила вона на прес-конференції в "Електротеатрі Станіславський". Тоді вся прогресивна спільнота радісно вихваляла сміливість російської опозиціонерки. Але в гомоні овацій якось втратилася друга частина "принципової промови". Про те, що незважаючи на крапку в міжнародному праві Україні і Росії треба про щось говорити та домовлятися.
По суті, саме тоді Собчак окреслила межі російсько-українського діалогу по Криму. "Як це буде відбуватися, що буде далі, як буде продовжуватися життя людей у Криму. Тому що це, власне, дуже важливо. Як ці люди завтра повернуться в Україну? Там дійсно величезна кількість російських людей, які це справді підтримують", - додала опозиціонерка.
Читати також: "Політична шизофренія", - Клімкін відповів Собчакна намір проводити кампанію в Криму
У липні 2015 року Ксенія Собчак була більш конкретною. Вона навіть встановлювала терміни, скільки, на її думку, Крим буде залишатися величезною проблемою для Росії. "Крим - це наш величезний геморой на найближчі років сто. Його вже явно не повернуть. А що з ним робити – незрозуміло. Це така історія, яку всім розсьорбувати дуже довго", – зазначила вона. Століть! Не років, чи десятиліть до зміни кремлівської влади.
Про жінок та дітей, через турботу про яких російські війська не можуть полишити окуповані землі, ми вже чули від Володимир Путіна. Чим його "крапки" відрізняються від "порушили, але давайте домовлятися" у виконанні Ксенії Анатоліївни?
А нічим. Вона теж не вважає, що Росія має припинити окупацію Криму, що мільйони людей мають повернутися у зону дії міжнародного права. От саме для того, щоб "розсьорбувати" те, що накоїли "старші товариші" пані Собчак і зібралася до окупованого Криму.
Вибори мають стати важливим елементом подальшої інтеграції півострова в російський політичний простір.
Для початку давайте домовимося про термінологію. Те, що має відбутися в РФ 18 травня не є ніякими виборами. Це плебісцит довіри авторитарному лідеру, згода народу із заданим вождем курсом, карго-ритуал в решті решт. Це все що завгодно, тільки не демократичний процес. В таких умовах не може бути опозиційних кандидатів. Тільки "другий склад".
Пам’ятаєте, як ще радянською країною курсували творчі колективи, які мали перший, другий, третій і навіть "надцятий" склад виконавців? Для ефірів - зірки, для райцентрів - невідомі нікому люди, що під фонограму виконували впізнавані шлягери.
Ксенія Собчак - це другий склад, який співає ту ж саму пісню про "Крим наш. Крапка". Але її аудиторія - це всі ті, кого в путінській орбіті не існує: ліберали, моралісти, порядні росіяни, які вважають що вони мають щось зробити з тим, що їх країна перетворилася на чудовисько. Ну і звісно українські громадяни, які сподіваються на "добру волю" Москви.
В нещодавньому виступі, який сміливо можна назвати передвиборчою промовою, Володимир Путін показував мультики про "зброю відплати" та запевняв росіян, що вся територія колишнього СРСР була "Радянською Росією".
Говорилося також про те, що Росія з утворенням незалежних держав втратила 45% свого населення і більш ніж 60% промислового потенціалу. Тобто ми з вами, дорогі читачі, а також наші землі, підприємства та майно - це все путінське, радянсько-російське. По суті, в цьому виступі очільник Кремля поставив перед росіянами ціль на майбутнє - повернення в склад Російської Федерації всіх земель колишнього Радянського Союзу.
Чи збирається він виконувати цю обіцянку? Звісно ж ні. У Росії нема сил, щоб завоювати території нині незалежних суверенних держав. Але росіяни мають вірити, що таке приєднання можливе, що саме заради нього вони терплять, біднішають і знову терплять.
Дата проведення виборів, 18 травня - день анексії, має стати нагадуванням, що відродження Радянського Союзу вже почалося з Криму. Ідучи на вибори, росіяни мають не тільки надати легітимності російській верхівці, але й всенародно підтвердити: "Крим наш. Бажаємо повторити". Путіну потрібен від народу карт-бланш на бідність, поки його режим буде продовжувати подальше занурення Росії у мілітаристський психоз.
І тут ми знову повертаємося до Криму. На загальноросійському рівні роль Ксенії Собчак зрозуміла - привести на виборчі дільниці якомога більше критиків Путіна. А потім "почесно" йому програти. На цьому всенародному плебісциті, де результат відомий заздалегідь, ключовою є явка, тобто долучення громадян до псевдополітичного процесу.
Читати також: Собчак можуть заборонити в'їзд до Криму на 5 років, - Мінінформполітики
Росіяни мають вірити, що вони щось здатні змінити під час голосування на виборах без виборів. Але в Криму значення Ксенії Анатоліївни набуває додаткового змісту. Ті українські громадяни, які не погоджуються з окупацією півострова, мають прийти на виборчі дільниці, щоб проголосувати за неї. Саме тому сьогодні розкручується казочка про те, що Собчак проти порушення міжнародного права в Криму.
Таким чином кримчан втягують в російський політичний процес. Що є вкрай небезпечним для півострова.
Ксенія Собчак, як і Володимир Путін, робить все, щоб українські громадяни, що залишилися в окупації, поступово звикали жити за російським політичним календарем. Вона є лише інструментом, за допомогою якого Кремль хоче змусити кримчан легалізувати присутність російської влади в Криму, навіть якщо вони проголосують за умовних опозиціонерів.
Мешканців окупованого півострова, а з ними і всіх, хто засуджує окупацію і анексію, змушують повірити, що повернення гідності, громадянської і правової суб‘єктності можливе через загальноросійські вибори, на яких переможе "неПутін". Хоча насправді рецепт закінчення безправ’я, як в Криму, так і по всій Росії лежить в площині деокупації Криму.
Півострів має бути звільнений від російських військових, російських владців і російських опозиціонерів. Інакше, це гібридне вариво ми всі будемо "сьорбати" ще років сто. Поки одні імперці в Росії будуть змінювати інших. Як і обіцяла учасниця другого складу путінського ансамбля, Ксенія Собчак.
Нам має бути байдуже ім‘я російського президента. Навіть якщо він розказує про міжнародне право та виборчі процедури. Ніякого вільного Криму без звільнення бути просто не може. Без жодних умов та дискусій.
Російських кандидатів в президенти в Криму бути не може. Тому що Росія – це країна-окупант. Так і запишіть собі, Ксеніє Анатоліївна. Вкрали - віддайте. Крапка.