Сам собі НБУ. Чи справді через вареники та борщ можна порахувати рівень інфляції

Індекс вареника, індекс борщу - прості та зрозумілі для кожного. Та чи показують ці індекси, що відбувається з економікою насправді

Наприкінці лютого Офіс ефективного регулювання (BRDO) презентував індекс вареника та онлайн сервіс, що дозволяє в декілька кліків отримати актуальні ціни в режимі реального часу. Як це працює

Інструмент проти популізму

За словами Олексія Гончарука, голови Офісу ефективного регулювання (BRDO), відслідковування індексу вареника - це жартівливий спосіб боротьби з популізмом.

Нагадаємо, минулого року уряд скасував державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги. За оцінками Мінекономрозвитку, регулювання чинило тиск на бізнес, не сприяло здоровій конкуренції. Часто, щоб задовільнити вимоги держави щодо ціни, підприємці нехтували якістю соціально значимих товарів.

“Відпустивши” ціни уряд покінчив з традицією планової економіки, та все ж знайшлося чимало політиків, які критикують це рішення, наполягаючи, що держава повинна тримати ціни.

Гончарук переконаний, що казати “ціни ростуть тому, що держава не заборонила їм рости”, рівнозначне твердженню “держава має заборонити дощ чи сніг”.

“Ми не хочемо, щоб хтось маніпулював даними, намагаючись обґрунтувати свої хибні космічні теорії”– відзначив Гончарук. Все що варто робити державі для регулювання цін - слідкувати, щоб на ринку було достатньо конкуренції.

Розроблений BRDO онлайн-сервіс “Інфляційний барометр” покликаний демонструвати інформацію про  ціни на соціально значимі продукти. Сервіс автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) та представляє їх у зручному вигляді.

Динаміка цін на споживчому ринку в регіонах оновлюється кожні два тижні. Динаміка цін в онлайн-магазинах (4 великі мережі супермаркетів) оновлюється щодня. Індекси споживчих цін актуалізуються кожного тижня.

Барометр інфляції дозволяє відслідковувати ціни на 23 соціально значущих товари.

На сайті також доступний інфляційний калькулятор, що дозволяє оцінити, як з часом змінювалися ціни в країні. Таким чином можна зрозуміти, як сильно насправді дешевшає гривня, і зробити висновки про інфляцію.

Читайте також: Дорости до Африки. Чи брешуть міжнародні рейтинги про місце України

Індекс вареника

То чому для відслідковування динаміки інфляції обрали саме індекс вареника? За словами Гончарука, вареник - це страва, для приготування якої потрібно 8 інгрідієнтів, які є соціально значимими.

Тож, щоб порахувати, скільки коштує вареник, потрібно знати ціни на всі інгредієнти окремо: яйця, борошно, сметану, масло, картопля тощо. Для розрахунку індексу враховують традиційний рецепт вареників з картоплею на 4 порції.

За останні 4 місяці вареник здорожчав майже на 7%, а за останній рік додав в ціні аж 24,45%.

В той час як споживча інфляція за підсумками 2017 року за розрахуками НБУ становила 13,7%. Хоча регулятор розраховував на 6-10% в кінці року.

Як бачимо, вареник за рік здорожчав більше. За підрахунками аналітиків BRDO, в січні 2017 року можна було придбати його за 22,17 грн, а вже в грудні 2017 доводилося викласти на 5,43 грн більше - 27,6 грн. В лютому 2018 року придбати вареник можна в середньому за 35,57 грн.

Фахівці пояснюють здорожчання страви загалом зростанням цін на інгрідієнти. Так, картопля лише за 4 останні місяці додала в ціні 38,6% - найсуттєвіше зростання. Решта продуктів подорожчали в межах 10%, а сало та сіль навіть подешевшали.

Цікаво, що в BRDO спробували порівняти ціни на вареник в Україні. Для цього розрахували індекс вареника для регіонів та порівняли їх між собою.

Найдорожче вареник коштує для жителів Києва (32,86 грн) та Маріуполя (29,9 грн).

А от львівяни (25,76 грн) та полтавчани (26,66 грн) можуть ласувати національним смаколиком з найменшими витратами. Дані станом на 28 грудня 2017 року.  

Однією із можливих причин такого стану речей називають те, що в Західній Україні розвинені малі та середні фермерські господарства, що у свою чергу сприяє конкуренції та нижчим цінам.

В Офісі ефективного регулювання обіцяють згодом додати більше можливостей до онлайн-сервісу, щоб можна було самостійно визначати зміну цін на ваші улюблені страви. З часом в BRDO планують запустити кошик кошик споживчих товарів українців та індекс доступності житла.

Чи це про економіку

Індекс вареника далеко не перший так званий харчовий індекс, яким намагаються виміряти економіку.

В світі існує доволі популярний індекс Біг Мака, який визначає “справедливу” вартість долара щодо гривні. Для розрахунків індексу враховується вартість виробництва бургера Біг Мак в ресторанах швидкого харчування McDonald's в різних країнах світу. Рейтинг країн з 1986 року складає журнал The Economist.

Якщо в якійсь країні бутерброд дешевший, аніж в США, то валюта цієї країни вважається недооціненою, відповідно, курс долара в ній має бути нижчим.

Згідно з ним, в 2017 році гривня стала найбільш недооціненою валютою у світі. 

Один долар мав би вартувати в нашій країні 8,9 грн. Гривня недооцінена до долара на 69%.

Читайте також: Долар по вісім. Що знає індекс Біг Мака про реальну вартість гривні

Аналогом для індексу Біг Мака в Україні є так званий індекс борщу - значно ближчої до страви. Його мета: відслідковувати ціни на інгрідієнти для борщу (буряк, картопля, морква, капуста, помідори, зелень і, звичайно, м'ясо) та вимірюють вартість каструлі борщу в різні періоди та в різних місцях.

За рік індекс борщу зріс майже на 50% та наближається до 100грн. за каструлю. Про це повідомляє голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Український борщ, приготовлений у листопаді 2017 року, коштував 81грн. Тобто за два місяці він став дорожчим майже на 9 грн, або 11%, стверджує Дорошенко.

Та чи можна борщем, варениками та Бік Маком справедливо виміряти українську економіку?

“Це лише розвага, - пояснює Член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків Віталій Шапран в коментарі Еспресо. - На жаль інфляцію серйозно в нас не рахує жоден з недержавних органів”.

Для того, щоб зрозуміти стан справ в українській економіці, рахувати зростання цін на борщ чи вареники - замало. 

Адже українці розраховуються ще за сотні різних речей, в тому числі послуги, інші продукти тощо. Частина з них за цей час могла подешевшати. Тож продуктовий набір для приготування борщу чи вареників відображає дуже малий сегмент ринку.

“До речі, вареник - досить погана страва для розуміння економіки, - вказує Шапран.- Борщ для розрахунку індексу цікавіший, адже там більше інгрідієнтів, які дають можливість відслідковувати рух цін на різні продукти харчування”.