Дональд Трамп звільнив Рекса Тіллерсона з посади державного секретаря, призначивши на його місце директора ЦРУ Майка Помпео. Натомість розвідувальне відомство очолить Джина Хаспел – перша жінка на цій посаді.
Кінець епохи тиранозаврів
Рекса Тіллерсона, тепер уже колишнього Державного секретаря США, важко назвати найуспішнішою людиною на цій посаді. Будучи креатурою істеблішменту (подейкують, що на пост очільника зовнішньополітичного відомства найпотужнішої держави планети його запропонували колишній держсекретар Кондоліза Райтс та екс-очільник ЦРУ і Пентагону Роберт Гейтс), Тіллерсону відверто важко давалися пошуки спільних знаменників з "позасистемним" Трампом.
Хоча, і у правлячих елітах Рекса Тіллерсона також зустріли з великою пересторогою: очільника найбільшого нафтового концерну планети ExxonMobil та кавалера російського "Ордену дружби" підозрювали в тому, що він буде занадто поблажливим до путінського режиму. Тим більше, що висловлювання Тіллерсона на адресу Росії і особисто господаря Кремля від початку були ну дуже вже обережні, а ExxonMobil у грудні 2016 офіційно лобіювала у американському Конгресі проти посилення антиросійських санкцій.
Але побоювання у проросійськості виявилися марними. Навпаки, безцінний досвід спілкування з авторитарними лідерами нафтових держав і знання російського менталітету, здобуті T-Rex’ом (скорочення від "тиранозавр рекс" – призвисько, отримане Тіллерсоном під час роботи в нафтовому гіганті), сталися у великій нагоді під час непростих перемовин з Сергієм Лавровим та Володимиром Путіним. За кілька місяців роботи у Держдепі, Рекс Тіллерсон перетворився на переконаного прихильника стримування російського експансіонізму та одного з основних (разом з шефом Пентагону Джеймсом Меттісом) лобістів надання Україні летального озброєння всередині вашингтонської адміністрації.
Рекс Тіллерсон швидко перетворився на прихильника жорсткої лінії щодо Кремля
Втім, досвідчений топ-менеджер і ефективний керівник однієї з найбільших світових корпорацій, жорсткий дипломат і ефективний переговірник, Тіллерсон виявився напрочуд слабким бюрократом. Він так і не зміг налагодити ефективну роботу Державного департаменту і координацію діяльності всіх його підрозділів. Чимало досвідчених дипломатів і функціонерів пішли з зовнішньополітичного відомства, а ті, що залишилися, відмовлялися всерйоз сприймати команду нового очільника.
У відомстві розгорілася запекла боротьба між кадровими дипломатами та призначенцями Рекса Тіллерсона. З іншого боку, майже одразу виникло протистояння між Тіллерсоном і багатьма топовими функціонерами адміністрації Білого дому, що призвело до проблем з затвердженням президентом ключових призначень всередині Держдепу.
Всередині адміністрації Дональда Трампа Рекс Тіллерсон належав до групи представників істеблішменту, разом з міністром оборони Джеймсом Меттісом, радником з нацбезпеки Гербертом Макмастером та керівником апарату Білого дому Джоном Келлі. Вказані політики просували традиційні погляди на внутрішню, зовнішню та безпекову політику. Що було і залишається відверто нелегко, враховуючи вплив на главу держави ультраправих популістів на кшталт Стівена Беннона та представників сім’ї - зокрема, доньки президента Іванки Трамп та затя Джареда Кушнера.
Читайте також: Звільнений Тіллерсон попередив США: за тривожними діями Росії треба стежити
Трохи пізніше виникли численні розходження між держсекретарем і самими Дональдом Трампом з ключових питань зовнішньої політики. Зокрема, президент жорстко критикував угоду від 2015 року щодо іранської ядерної програми, в той час, як Тіллерсон виступав на її на захист. Також голова дипломатичного відомства наполягав на діалозі з КНДР – в той, час, як Трамп вважав такі перемовини пустою тратою часу. Діаметральні розходження між державним секретарем і президентом були і щодо Китаю: Трамп виступав за жорстке стримування Пекіну, Тіллерсон обстоював продовження співпраці.
Подейкують, після однієї з суперечок з Дональдом Трампом з приводу північнокорейського ядерного досьє, Тіллерсон у вузькому колі назвав президента "грьо…ним дебілом", про що відразу ж стало відомо голові держави. Зрозуміло, що Трамп, який цінує у підлеглих в першу чергу особисту лояльність, не міг це просто так проковтнути.
Відносини між президентом та очільником Держдепу так і не склалися
Чутки про можливу відставку голови Держдепу ходили як мінімум з літа 2017 року, так що не можна стверджувати що рішення Трампа стало несподіваним. Тим не менше, воно застало всіх зненацька – в тому числі і самого Тіллерсона, який саме повертався з турне країнами Африки, і, як і решта світу, дізнався про своє звільнення з Твіттера.
Перші дні Помпео
Наступником T-Rex’а стане Майк Помпео, що до цього обіймав посаду директора ЦРУ. Пояснюючи своє кадрове рішення, Дональд Трамп відзначив, що з очільником розвідувального відомства працює давно, у них схожий процес мислення, і взагалі "дуже гарна хімія". "Неймовірна енергія, неймовірний інтелект, ми завжди на одній хвилі. Наші відносини дуже гарні, і це те, що мені потрібно від держсекретаря", - охарактеризував Трамп нового шефа Держдепартаменту.
Майк Помпео народився у 1963 році в Каліфорніїї. У 1986 році закінчив військову академію в Вест-Поінті, ставши найкращим студентом серед 973 випускників. Після цього командував американським танковим взводом, що до краху комуністичної системи і возз’єднання Німеччини патрулював "залізний занавіс" на кордоні між ФРН та НДР. "Першою битвою, до якої готувався Майк Помпео, була війна проти росіян", - писало пізніше видання New York Times. Пізніше брав участь в першій війні в Перській затоці, закінчив Гарвард, займався бізнесом. У 2010 року Помпео виграв вибори до Палати представників Конгресу США, після чого три рази поспіль переобирався у своєму окрузі. Входив до парламентського комітету з енергетики і торгівлі, а також до спеціального комітету з розвідки (а саме – до підкомітету по ЦРУ).
23 січня 2017 року Майка Помпео було затверджено на посаді директора Центрального розвідувального управління.
54-річний Майк Помпео – республіканець ультраконсервативних поглядів. Виступає проти закриття Гуантанамо, обмеження на носіння зброї та Obamacare. Під час роботи у спеціальному комітеті, що розслідував напад на американське посольство в лівійському Бенгазі 12 вересня 2012 року, різко розкритикував тодішнього держсекретаря Хілларі Клінтон за недостатні заходи безпеки, а також за приховування правдивої інформації.
У зовнішній політиці, Помпео – переконаний "яструб" майже по всіх питаннях, прихильник жорсткої лінії стосовно Ірану та КНДР. Неодноразово вголос говорив про російську загрозу та закликав офіційний Вашингтон до більш рішучої протидії реваншистським планам Кремля.
У квітні 2014 року конгресмен Майк Помпео відвідав Україну і заявив, що мета Володимира Путіна взяти всю нашу країну під контроль.
"Щоб продемонструвати підтримку уряду України, ми можемо змінити розрахунки Путіна і підвищити ризики для нього і для Росії, щоб зупинити подальший рух у напрямку Києва", - говорив він.
Пізніше, під час затвердження кандидатури Помпео на посаду голови ЦРУ в Сенаті, республіканець знову критикував Москву і висловлювався на підтримку Києва. Він називав Росію загрозою для Європи: "Росія поводиться агресивно, вона вторглася і окупувала частину України, погрожує Європі і нічого не робить для того, щоб допомогти побороти "Ісламську державу".
Новий керівник Державного департаменту - переконаний "яструб"
Майк Помпео також неодноразово висловлювався з приводу російського втручання в американські вибори. Зокрема, 11 березня цього року в ефірі телеканалу Fox News він сказав: "Росіяни намагалися втрутитися у вибори в США в 2016 році. Вони займалися цим і до того, у спроб росіян проводити операції, націлені на надання впливу на Сполучені Штати, довга історія. У це були залучені саме росіяни, а не хтось за межами цієї країни [РФ] або не пов'язана з Росією ".
Важливо зазначити, що Помпео знайомий з президентом України Петром Порошенко, головою МЗС Павлом Клімкіним та керівником СБУ Василем Грицаком – і має на загал добрі стосунки з очільниками нашої держави. Існує інформація – щоправда, непідтверджена – що 8 березня цього року Майк Помпео знову відвідав Україну на запрошення Грицака, побувавши недалеко від лінії фронту (зокрема, у Краматорську).
З іншого боку, Майк Помпео є людиною, яка, на відміну від Рекса Тіллерсона точно не буде обстоювати власне бачення зовнішньополітичних процесів, а буде на 100% проводити курс президента Трампа. Позиція якого щодо Росії загалом і режиму Володимира Путіна зокрема досі викликає серйозні побоювання – чого лише вартий останній кейс з привітанням господаря Кремля з переобранням на свою посаду. Як відомо, Дональд Трамп вкотре не лише проігнорував рекомендації своїх радників, але й почав активно шукати джерело витоку інформації в Білому домі.
Крім того, незрозумілою є історія з нещодавнім візитом керівників російських спецслужб до Вашингтону в кінці січня 2018 року. Це непересічна подія – Майк Помпео таємно зустрівся з очільниками ФСБ, ГРУ та Служби зовнішньої розвідки РФ, що перебувають під персональними санкціями. Пізніше Помпео пояснив, що мова йшла про боротьбу з ІДІЛ, додавши, що розвідувальні спільноти РФ та США продовжують співпрацювати там, де в них є спільний інтерес, що така співпраця – рутинна практика і в ній немає нічого поганого. Тим не менше, залишається незрозумілим, навіщо для обговорення подібних робочих моментів організовувати зустріч на найвищому рівні, та ще й – таємно від американського народу.
Джина Гаспел – професіонал і об’єкт ненависті правозахисників
А новим шефом ЦРУ замість Помпео стане його заступниця Джина Гаспел – перша жінка на цій посаді.
61-річна Гаспел має за плечима десятки років розвідувальної роботи в різних країнах світу. Обіймала численні керівні посади, в тому числі заступника директора Національної секретної служби зовнішньої розвідки і таємних операцій і начальника штабу директора Національної секретної служби. Лауреат престижних нагород, серед яких – президентська почесна премія та премія Джорджа Буша.
За словами Майка Помпео, який назвав Джин Гаспел зразковим офіцером розвідки, "вона має унікальну здібність доводити справи до кінця і надихати інших навколо себе".
Свою підтримку кандидатури пані Гаспел вже засвідчив сенатор-республіканець Том Коттон. "Джина Гаспел є чудовим вибором на посаду нового директора ЦРУ. Справжній професіонал, яка має десятиріччя досвіду в управлінні, Джина цей рік тісно співпрацювала з Майком (Помпео) і командою з національної безпеки. Я з нетерпінням очікую на процедуру їх затвердження і співпрацю з ними протягом наступних років", - відзначив сенатор.
Річард Берр, голова Комітету розвідки Сенату, сказав, що так само з нетерпінням чекає, щоб підтримати кандидатуру Гаспел.
"Я особисто знаю Джину, і вона має правильний набір навичок, досвід і судження, щоб очолити одне з найбільш важливих агентств нашої країни", - сказав він.
Заступник голови Комітету з розвідки Сенату демократ Марк Ворнер високо оцінив багаторічну службу Гаспел у ЦРУ. Колишній директор національної розвідки Джеймс Клеппер заявив, що Гаспел є "досвідченим ветераном агентства, її професіоналізм викликає повагу колег".
Новий директор ЦРУ користується заслуженою шаною колег
Сама пані Гаспел заявила: "Я вдячна президенту Трампу за цю можливість, і вдячна за його впевненість в мені, за призначення наступним директором Центрального розвідувального управління. Якщо це підтвердять, я з нетерпінням чекаю можливості забезпечити президента Трампа значною розвідувальною підтримкою, на яку він розраховує протягом свого першого року правління".
Читайте також: ЦРУ вперше в історії очолила жінка. Хто така Джина Геспел
Втім, не всі в захваті від нової очільниці ЦРУ. Джина Гаспел була одним з кураторів програми жорстких допитів підозрюваних у тероризмі і особисто керувала однією з секретних в’язниць ЦРУ в Таїланді, де проводилися подібні допити. Звичайно ж, це миттєво збурило професійних правозахисників і ліваків – на їх переконання, допитувати терористів потрібно максимально м’яко, не порушуючи людську гідність і – не дай боже – ні в якому разі не створюючи їм жодного дискомфорту. Джину Гаспел миттєво звинуватили в тортурах.
Насправді, мова йде саме про тактику форсованих допитів – що включає в себе так звану "імітацію утоплення", позбавлення сну та погрози фізичної розправи. Тобто радше методи психологічного тиску. Що, звісно, не гуманно, але все ж таки не є тортурами у класичному розумінні. Тим більше, потрібно враховувати, що метою таких допитів були виявлення і попередження терористичних атак, тобто – збереження життів невинних людей.
Як би там не було, призначення нових керівників Держдепу та ЦРУ – скоріше, гарна новина для Сполучених Штатів та усього цивілізованого світу. Зокрема, і для нашої країни. В умовах поглиблення світової конфронтації і прискорення глобальних процесів, жорстка позиція, здатність тримати удар і не пасувати перед геополітичними хуліганами – саме те, що доктор прописав. А ні Майку Помпео, ні Джині Гаспел не бракує ні першого, ні другого, ні третього.