Кожен день - великий. Історія, звичаї, традиції і прикмети Страсного тижня
Як проводять православні останній тиждень перед Великоднем: за що моляться, у що вірять, що мають зробити і чого не можна робити, що можуть їсти, а що - ні
Напевне, у житті кожного християнина нема більш значимого тижня, більш важливого, як тиждень перед Світлим Воскресінням - Страсний або Великий тиждень. Уся історія християнства, головні її віхи і головні посили відображає цей тиждень, під час якого ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя, Його страждання і Його смерть. Осмислюючи Страсті Христові - зраду Іуди, Тайну вечерю, Молитву Спасителя у Гетсиманському саду, ми й називаємо цей тиждень Страсним.
У ці дні ми особливо замислюємося над болючим засудженням судом Синедріону Сина Божого, про неправедний суд над Ним у Пілата, про Його страждання, гоніння, розп’яття та хресну дорогу. Усе земне життя Спасителя має бути цього тижня - як на долоні, щоб зробити висновки, щоб зміцнитися у вірі й у власних силах, навести лад у думках і помислах.
А Великим цей тиждень називається, бо Христос, добровільно сходячи на Хрест, довів нам, що любов є, що життя вічне і що людство врятоване.
"Тяжко страждає душа моя, аж до смерті" - передає Святе Письмо слова Сина Господнього, а ікони - його тяжкий, але усвідомлений шлях. Тому кожен християних розуміє, що його шлях - хресний, що треба нести свій хрест без нарікань і йти за Христом.
Цей тиждень починається і завершується великими святами - Вербною неділею і Світлим Воскресінням - що свідчить про те, що яким би тяжким був шлях, але якщо він осмислений, якщо на ньому головне - це любов, він усе одно буде щасливим.
У 2018 році Страсний тиждень триватиме з 2 по 7 квітня. Затим - Великдень - 8 квітня.
Кожен день Страсної седмиці супроводжується історіями з церковних літописів, розповідями дослідників народної старовини, підкріплюється прикметами, прислів'ями і приказками, які пройшли шліфування в народу протягом століть.
Страсний понеділок
Перший день Страсної седмиці - день повного занурення в роздуми про життя Христа. Церква радить християнам прожити цей день зі своїм Спасителем - співподорожувати з Ним, вивчити Його шлях і пережити його, відмовитися від насолод, до мінімуму звести їжу і мирську суєту.
Цього дня служиться молебень, з якого починається мироваріння. Миро - це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Це святиня, яка зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз на рік - з понеділка по середу Страсного тижня, а в четвер освячується.
Господарі у Страсний понеділок прибирають дім і обійстя, готуючись до свята: миють, чистять, підмітають двори, фарбують.
"У понеділок, особливо для жінок, день починався рано, - пише краєзнавець Дмитро Копинець у книжці "Буштинські обрядові дійства та розваги молоді в давнину". - Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, вмившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння".
У понеділок віруючі їдять сирі овочі та фрукти, а також хліб, мед і горіхи. За стіл сідали один раз на добу - ввечері.
Страсний вівторок
У Страсний вівторок християни згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
Цей день також присвячений прибиранню, пранню, прасуванню. Якщо дозволяла погода, господині виносили на вулицю все, що треба просушити, витріпати, а також готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали город, прибирали обійстя, заготовляли дрова для випікання пасок.
З їжі також, як і в понеділок, дозволено сирі фрукти та овочі, мед, горіхи та хліб. І також - раз на день.
Страждальна середа
Середа - ще більш складний день у православних - день, коли віддали Ісуса на страждання і смерть: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна "грішниця" вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя.
Господарі у середу намагалися завершити найважливіші роботи: прибрати оселю й навколо неї, позагрібати город і підготувати його до весни. Господині розчиняли тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували барвники тощо, хлопці ж прибирали подвір’я.
Також в цей день готували свічки, які захищали сім’ю від хвороб.
Їли цього дня також хліб, овочі та фрукти, холодну сиру їжу без олії.
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем - Великі четвер, п'ятниця та субота.
Чистий, Страсний, Живний четвер
У четвер у церкві читається Євангеліє, віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових - євхаристії. Великої сили цього дня набувають свічки, принесені з церкви. Вони цілий рік захищатимуть будинок від пожеж. Страсною свічкою випалюють хрест на одвірку над входом до хати і зберігають її до наступного Страсного четверга.
У четвер починаються приготування власне до Великодня. За традицією, ще на світанку всі - і дорослі, й малі - мають помитися, щоб весь рік бути при здоров'ї і в гарному настрої. Здавна робили це біля ставків, озер, або й біля криниці. Для дівчат існувало багато примовок, але кожна могла своїми словами попросити у водиці ще більшої вроди. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості.
- До Чистого четверга оселя має бути вже чисто прибрана, уквітчана вишитими рушниками, сплетеними серветками та іншими прикрасами для дому, які вміють робити господині.
- Ще в цей день господарі запікали в печі сіль, яка очищала від погані, а також набувала унікальних цілющих властивостей.
- У Чистий четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки, сувеніри, подарунки.
- У цей день починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини окремо, і одну велику - для всіх.
"Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч, - пише Дмитро Копинець. Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб ізмалечку вчилися пекти".
У народі вважалося, що в цей день душі праведників повертаються на землю, щоб справити «Мертвецький Великдень». Уночі в церкві в цей день можна побачити померлих священиків і парафіян.
У цей день можна їсти гарячу рослинну їжу з олією двічі на день.
Велика п'ятниця
Це - найскорботніший день, день жалоби на спомин про страсті й смерть Христа, тому що саме в п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, розплатившись за людські гріхи. У суботу тіло Спасителя "перебувало в труні", але душею Він зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуте Духом безмежної любові і милосердя до людського роду, до нас, грішних.
Головною у церковному обряді є Плащаниця - болюча історія спасіння роду людського.
"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.
Православні особливо ставляться до Плащаниці - з безмежною любов'ю і пошаною. У Велику п'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці, віддаючи три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"
"У Великодню п'ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах, - пише Дмитро Копинець.- У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо".
- У народі вважається, що у Велику п'ятницю найкраще фарбувати яйця, пекти паски. Перед початком роботи господині повинні прочитати "Отче наш", попросити благословення і приступати до готування.
- Цього дня християни строго постять, особливо набожні загалом нічого не їдіть аж до самої неділі.
- Не можна співати й веселитися.
- Не можна нічого садити, загалом працювати в землі - нічого не приживеться. Не треба в п'ятницю сушити білизну, бо тоді на ній можуть з'явитися червоні плями, схожі на кров.
Велика субота
У Велику суботу треба готувати Великодній кошик. Так повелося, що у кожній родині є для цього спеціальний, свій кошик, у якому освячують паски та скоромні страви на Великдень, його називають дарником. А ще спеціально до Великодня господині мають вишитий рушник, яким прикривають усі смаколики святкового кошика - пасочки, писанки і крашанки, ковбаси, масло, сир, сало, хрін, сіль, часник, свічку.
Вся велика субота присвячувалася великоднім стравам - пекли паски, фарбували яйця, робили писанки. Господарі прикрашали будинок до свята і готувалися до Всеношної. Цієї ночі не бажано спати взагалі, бо якраз цієї ночі ходить щастя. А ще всю ніч горить світло - і в хаті, і на вулиці.
Велика субота - останній день Великого посту. За церковним статутом, бажано в суботу, як і в Страсну п’ятницю, утримуватися від їжі по максимуму: їсти лише хліб і пити воду. До того ж, не зважаючи на те, що Великдень настане вже опівночі, святкова трапеза дозволяється тільки вранці.
У Велику суботу, звичайно, не копаються в городі, не прибирають (тільки прикрашають квітами, сувенірами тощо) будинок, не перуть, не займаються рукоділлям, уникають веселощів і розваг.
Отож, у Страсну суботу ми закінчуємо підготовку до Великодня, обов’язково ввечері йдемо до церкви, щоб освятити їжу в кошиках і відстояти святкову Всеношну.
Не робити цього в Страстний тиждень!
- Звичайно, цього Великого тижня не можна лаятися, сваритися, з'ясовувати стосунки і ображатися. Треба присвятити максимум часу своєму духовному світу, покаянню й очищенню. Нехай віра, благодать і любов наповнять душу і думки - насправді це найголовніше у великій підготовці до Світлого Воскресіння.
- Не можна відмовляти в проханнях - вважається, що прохання ближнього цього тижня йдуть від самого Бога.
- Серед найголовніших заборон на Страсному тижні – найсуворіший піст.
І от, коли душа і тіло готові прийняти радість Спасіння, приходить Велика неділя - Світле Христове Воскресіння.
Це - найважливіша подія духовної історії людства, те, що нас найбільше об'єднує. Через Христове Воскресіння ми відкриваємо для себе вічне життя, ми віримо в безкорисливу, справжню любов, віримо в перемогу життя над смертю і в перемогу загалом.
Ми вітаємо один одного словами "Христос Воскрес!" та відповідаємо "Воістину Воскрес!". І ці слова ехом розносяться світлим ранком Воскресіння і наповнюють кожного непереборною вірою в те, що так і є, що наша віра недаремна. Бо Христос воістину постав із мертвих!
Христос Воскрес!
- Актуальне
- Важливе