Сполучені Штати Америки та багато інших держав навіть не відіслали, а викинули так званих російських дипломатів. І ми розуміємо, що це зумовлено отруєнням у Лондоні колишнього полковника російських спецслужб Скрипаля.
Це дуже суттєвий крок. І маю сказати, я не очікував, що президент Трамп зробить це. Ми всі знаємо, що на початку свого правління він з усіх сил намагався покращити стосунки з Росією. Чимало хто висловлював хвилювання, що він прагнув досягнути домовленостей щодо України без участі самої України. Натомість зараз, солідарно виступаючи разом з НАТО у справі Великої Британії, він робить серйозний дипломатичний крок. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров намагається цим скористатися і заявляє, що Сполучені Штати змушують своїх союзників також висилати дипломатів, але насправді це є прикладом солідарності НАТО. Це те, як саме повинно працювати НАТО.
Чого ще можна очікувати від Заходу? Адже, Кремль, можливо, не лише застосував хімічну зброю, але й порушив Конвенцію щодо хімічної зброї, адже токсин "Новачок" звідкись взявся у тих вбивць.
На даному етапі я не знаю, чи західні союзники будуть вдаватися до подальших кроків, адже саме Росія повинна відреагувати. Ми вважаємо, що зараз президентові Путіну доцільно докласти зусиль, щоб послабити напругу. Він має вирішувати справу з "Новачком", який без сумніву був використаний. Єдине місце, де він вироблявся, - це Росія. Всі знають, що винні росіяни. Я думаю, що початкова реакція президента Путіна буде такою, щоб показати себе сильним та безстрашним. Водночас я гадаю, що він знає, чого це буде йому коштувати. Він сподівався, що може розділити НАТО, але, як сказав Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, в даному випадку президент Путін недооцінив силу НАТО і його солідарність.
Видворення дипломатів – це доволі неприємний крок. Але з іншого боку, мало би бути зроблено ще щось, адже російські злочини не полягають у тих чи інших окремих ситуаціях, а йдеться про комплексне порушення міжнародного права, зокрема, щодо України. Можливо, зараз Захід прокинеться?
Думаю, ви абсолютно праві. Остання ситуація є з одним численних прикладів, як Росія порушує міжнародне право, свої власні міжнародні зобов’язання, - йдеться чи-то про домовленість щодо ядерних сил середньої дальності, чи звинувачень щодо надання американської зброї під час російського вторгнення в Грузію та Україну, - вона порушує моральні норми міжнародної поведінки шляхом систематичного обману і через порушення різноманітних домовленостей.
Я думаю, що саме збиття цивільного літака МН-17 над Донбасом стало для Росії переломним моментом. Тоді Великобританія виступила дуже хоробро, заявивши, що слід вживати більш рішучих заходів. Але я би сказав так: чи будуть ухвалені більш рішучі заходи чи ні, багато в чому залежить від реакції Путіна. Тому що багато союзників, особливо це стосується Німеччини, бояться російської ескалації. Вони практично грають на руку Москві, кажучи: "Якщо ми здійснимо більш рішучі кроки, Росія продовжить подальшу ескалацію конфлікту". Росія розраховує на цей страх, і, як правило, продовжує ескалацію. Путін продовжує ескалацію, тож я би хотів більшої реакції від Заходу.
Ви дуже слушно відзначили позицію Німеччини, адже виявилось, що Німеччина за спиною України, за спиною Польщі та Центральної Європи, готова будувати "Північний потік-2" - проект, безпосередньо пов'язаний з Кремлем.
Так, я знову цілком з вами погоджуюся. З боку Німеччини жахливо так чинити, адже через такі дії видається, що німецький уряд немов би говорить: "Ми не хочемо занадто конфліктувати з Росією. Ми не хочемо переслідувати її за нещодавні дії, адже в довгостроковій перспективі ми хочемо співпрацювати з нею". Гадаю, це жахливо. Їхнє рішення є жахливим у цілому. Адже коли Україна перебуває під тиском Росії, яка вчинила вторгнення на українську територію, здійснила, подібно до Гітлера аншлюс, встановивши свій контроль над Кримом, гадаю, що взагалі не повинно бути жодного "Nord Stream". Німеччина на даний момент, як на мене, продовжує здійснювати політичну помилку, але в цьому, на жаль, немає нічого дивного.
На Вашу думку, чи вдалося б зараз, на цьому етапі, заблокувати "Північний потік-2"? Адже розуміємо, що формально щодо Росії існують санкції, зокрема ми багато чули про це зі сторони і німецького уряду, і Європейської Комісії.
Безсумнівно, "Nord Stream-2" є ножем у спину Польщі, вже не кажучи про Україну. Як це блокувати? Це є ключовим питанням. Тому що Німеччина застосовує подвійні стандарти. Ми знаємо, що кілька років тому Німеччина виступила проти "Південного потоку-2", - газопроводу, який би проходив по дну Чорного моря від Росії до Болгарії та до Центрально- Східної Європи. Це було тоді, коли обурення по відношенню до Росії через її дії на території України та через анексією Криму було свіжим.
Що ж стосується "Північного потоку-2", то Німеччина не хоче виступати проти блокування цього проекту, і це суперечить одне одному. Як на мене, то це провокативна і помилкова дія Німеччини, якщо там хочуть зберегти внутрішню солідарність західних структур. Я би хотів, щоб Сполучені Штати застосовували заходи щодо перешкоджання будівництву "Nord Stream" шляхом санкцій; це входить в перелік повноважень Конгресу США. Але гадаю, на жаль, адміністрація Трампа не буде вдаватися до санкцій, щоб в такий спосіб блокувати будівництво "Північного потоку-2", принаймні, до того часу, доки Євросоюз не матиме чіткої стратегії і не виступить проти даного проекту.
Де-факто це означає, що Кремль, використовуючи "Північний потік-2", може душити Україну енергетичним та економічним шляхом. Адже, багато своїх дій Кремль не зміг реалізувати лише тому, що через Україну транспортується газ до ЄС.
Так, я погоджуюся, це значна загроза для України. Це політична і економічна зброя, яку Росія використовує, щоб припинити постачання газу через Україну, позбавить Україну значного джерела доходів від транзиту газу. Гарною новиною є те, що Україна останніми роками зробила значну роботу, позбувшись залежності від російського газу. Це грандіозний успіх. Так само і Польща, котра безсумнівно докладає всіх зусиль, щоб вчинити аналогічно. І це добре.
Але якби Україна раніше зробила більше для того, щоб очистити свій енергетичний сектор, як це останніми роками зробив "Нафтогаз", то Росія не змогла б чинити теперішні дії, а Україна натомість мала би адекватну реакцію з боку Західної Європи. І тоді ніхто б не казав, що існує значна корупція в українському газовому секторі. Якби це було зроблено раніше, то це б набагато покращило ситуацію зараз.
На Вашу думку, що означають зміни у американській адміністрації, - зокрема, відставка Рекса Тіллерсона з посади держсекретаря і посилення позицій Майка Помпео. Чому Тіллерсон, який свого часу був залучений до різних енергетичних справ, таки пішов з посади?
Секретар Рекс Тіллерсон був складною фігурою. В нього були енергетичні зв’язки з Москвою, але разом з тим він розумів, як вести перемовини з Росією щодо енергетики. Насправді він досить тверезо оцінював ситуацію. Майк Помпео дуже жорсткий щодо Росії. Принаймні, я знаю, що його основні напрямки роботи з Росією базуються на позиції сили. Але він також дуже лояльний до президента Трампа і не зробить нічого такого, що могло би поставити президента Трампа у незручне становище.
У минулому це мене дещо турбувало і змушувало задумуватися про те, що, можливо, Помпео буде м’яким, але в даний момент, про що свідчить видворення російських дипломатів, президент Трамп дуже жорстко налаштований проти Росії. Я оптимістично налаштований щодо загального підходу майбутнього секретаря Помпео в питанні Росії, однак питання "Північного потоку-2" все ще вимагає результату.
Тобто це означає, що в адміністрації президента Трампа щодо України вже є певний консенсус?
Гадаю, так. Рішення продати Україні протитанкові ракети "Джавелін" було значним кроком вперед. Це те, чого адміністрації президента Джорджа Буша-молодшого, в якій я також відігравав активну роль, не вдалося досягнути. Це те, чого адміністрації президента Обами також не вдалося досягнути. Гадаю, що адміністрація Трампа, завдяки спеціальному представнику Курту Волкеру, зробила суттєву роботу, допомігши в цілому Сполученим Штатам обрати правильний стратегічний підхід щодо надання допомоги Україні, щоб остання могла сама себе захистити. Об’єктивно можу сказати, що спеціальний представник Курт Волкер робить колосальну роботу, він відіграє дуже важливу роль, адже допомагає президентові Трампу зрозуміти, чому для України, котра зараз перебуває під надзвичайним тиском, настільки важлива підтримка, а зокрема, надання "Джавелінів".