live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Великдень: чому цей день особливий і як його відзначити. Традиції, повір'я, знамення

Світле Христове Воскресіння - найбільше християнське свято. Як розшифрувати його основний посил та як святкувати

Великдень – це світле небо, усіяне, як говорили наші бабусі, небесними квітами, це кошики з духмяними пасочками і барвисті крашанки, це радісні обличчя і лунке вітання "Христос Воскрес!".

"Воістину воскрес!" - буде чутися звідусіль у відповідь, і незнайомі люди в цю мить стають добрими знайомими і хорошими друзями. Мить єднання, мить відкритих воріт до неба, мить, коли приходить найчіткіше усвідомлення того, що ти на цій землі - людина, подоба Божа, найвище на землі створіння, і що твоє життя - таки вічне, бо це щойно довів Христос, відкривши земній людині ворота до небес. 

null

Воскресіння Христове - головне церковне свято, найперше з 12 найважливіших свят, особлива врочистість. Цьогоріч воно відзначається 8 квітня і вважається раннім.

 Велика ніч очікування Дива

У народі її щиро вважають чарівною, чудодійною, особливою, і не важливо, наскільки хто посвячений у церковні традиції. Намагаються не спати, щоб не проспати благословення, не вимикають світло, щоб не пропустити Світлу вість. Це - поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, крашанки, ковбаса, шинка, сало, масло, сіль.

null

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається  Свято Христового Воскресіння. Тоді, подібно до жінок-мироносиць, які прийшли до Гробу Господнього, миряни тричі обійдуть під урочисті звуки дзвонів храм, зупинившись перед його зачиненими дверима, ніби перед запечатаним Божим гробом.

І під перший радісний ранковий тропар  "Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах життя дарував!" почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець хрестом відкриє двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика "Христос Воскрес!" миряни вітатимуться "Воістину Воскрес!", і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Події Всеношної дуже символічні. Саме на Великдень у перші століття після Різдва Христового приймали Таїнство хрещення і миропомазання, упродовж Світлого тижня лишаючись у білому вбранні, яке символізувало даровану Господом чистоту. Тому, ідучи до церкви, вбираються у світлий одяг, новий, вважаючи, що "Хоч і лихацька сорочка, але на Великдень вона завжди біленька".

Коли сорочка спадає з плечей

Колись бабуся розповідала нам, малим, що на Всеношній правиться так, що аж "сорочка з плечей спадає", маючи на увазі особливу врочистість і піднесення. За відчуттями це так і є - Великодня ніч особлива, настрій від неї передати неможливо. Тому кожен мирянин у суботу, заздалегідь зібравши великодній кошик, іде до Божого храму. Дехто - на світанку, це також не нівелюватиме велич свята, головне - іти усвідомлено, розуміючи суть свята, своєї ролі в ньому, таїнства харчів, які освячуються. Так церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", себто їсти непісні страви. Щедрий великодній стіл - символ небесної радості та символ вечері Господньої.

null

Основний посил Великодньої радості читається у Пасхальній проповіді святителя Іоана Золотоустого, яка цієї ночі звучить у кожному храмі: "Воскрес Христос, і пекло знищено… Воскрес Христос, і життя торжествує. Воскрес Христос, і немає жодного мертвого у гробі". Відтепер для людей відчинені двері Царства небесного, і це - найбільший тріумф людини.

За святковим столом родина збирається, відразу повернувшись з церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об'єднує родину, а відтак - країну. А звичаї - вони в кожного різні, у кожного мають право на життя. "По вірі вашій та й буде вам!" - говориться у церковних літописах.

У що ми віримо святкового ранку

  • Почати святковий сніданок цього ранку з освяченого яйця - символу нового життя у Христі.
  • Милосердно поділитися з ближніми та тими, хто потребує, частиною освяченого з великоднього кошика, таким чином поділившись не просто їжею, а радістю Воскресіння Христового, надією на життя вічне.
  • Дівчата вмиваються водою, у яку кладуть освячені крашанки, щоб бути ще вродливішими, "як та крашанка".
  • Господарі дають окраєчок освяченого хліба худобі - на приплід і на здоров"я худоби.
  • У гості цього дня не ходять, щоб весь рік родина була разом.
  • Жінки снідають стоячи - щоб бути здоровою і моторною.
  • Діти влаштовують "змагання крашанок": б'ються ними, стискаючи  у руці - у кого крашанка цілою залишиться, у того "голова мудріша".
  • Дівчата дарують крашанку парубку, який сподобався. Можна придумати, як це зробити, або ж просто пригостити. У цьому є певна магія: кажуть, так можна причарувати хлопця, який сподобався.
  •  Після сніданку йдуть на цвинтар, щоб сповістити й померлих, що Христос воскрес.
  • А під вечір розпочиналися дитячі й молодіжні хороводи з веснянками та гаївками; обмінювалися писанками і крашанками, у яких домінує червоний колір - нагадування про кров Ісуса Христа.

Читайте також: Де можна буде посвятити паску та відвідати Всеношну. Розклад богослужінь у Києві   espreso.tv/news/2018/04/06/de_mozhna_bude_posvyatyty_pasku_ta_vidvidaty_vsenoshnu_rozklad_bogosluzhin

Історія Світлого Воскресіння

У традиціях Великодня переплелися як християнські, так ще й язичницькі звичаї. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні здавна, адже відомо, що  яйце символізує зародження нового життя. У християнстві яйце - символ Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.  

Паска - круглий хліб, випечений на славу Сонця у язичників, у християн - символ хліба духовного, символ Тіла Христового. "Він Сам Своїм Тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для праведності" - пишуть святі книги. 

Ісус Христос метафорично називає Себе хлібом Божим: "Я хліб життя!»; «Я – хліб, що зійшов з неба»; «Цей же – хліб, що сходить із неба»; «Я – хліб живий, що зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, – це Моє Тіло, [яке Я віддам] для життя світу!»; «Це є хліб, що зійшов із неба» (Івана 6:33, 35, 41, 50, 51, 58).

 null

В Україні святкувати Великдень як Воскресіння Христа почали ще наприкінці першого тисячоліття, із запровадженням християнства. Ці обидва свята збігалися у часі (у язичників - весна, рівнодення) і мали однакове значення - перемогу життя над смертю. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, деякі звичаї церква адаптувала під християнські, приміром гаївки, забави, дарування писанок та крашанок. 

Син Божий, за біблійним сюжетом, воскрес рано-вранці, й Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом - янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці  прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь і порожню труну. Янгол і сповістив їм про Воскресіння Господнє.

Напевне, ще з язичництва прийшов до нас звичай поливаних понеділка і вівторка. У понеділок хлопці обливають водою дівчат, накликаючи жаданий дощ на ниви, або ж беруть відкуп тими ж крашанками та писанками. У вівторок дівчата “зводять порахунки” з хлопцями. І також отримують жартівливий відкуп.

 null

Великодні прикмети, повір’я

  • Якщо на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.
  • Якщо на Великдень ясно світить сонце, то через три дні падатиме дощ.
  • Якщо на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.
  • На Великдень перший раз закує зозуля.
  • Де вовк на Великдень зачує дзвони, то там буде цілий рік крутитися.

Усе-таки яйце за курку старше! Великодні примовки:

  • Їж Ковбаску, поки Паска.
  • А яйце від курки старше, бо воно свячене.
  • На Великдень обійдемося і без гречаної паски.
  • Такий вдатний ґазда, що й кури крашанками несуться.
  • Рохкай, пацю, рохкай, іще не Великдень.
  • На Великдень: кожна дівка – маківочка, кожен хлопець – голубочок.
  • Не щодня Великдень.

Господи, яка краса навколо!

Напевне, кожному великоднього ранку хочеться сказати це разом з "Христос воскрес!".  Світанки Великодня описані в безлічі книжок, зображені на безлічі картин, бо вони справді неймовірні. Сонце - не важливо, чи небо безхмарне, чи захмарене - настільки грайливе, робить такі квітучі витинанки, що хоч-не-хоч, а віритися в те, що небо для тебе точно відкрите. Дай Боже, дочекатися наступного Великодня! 

Христос воскрес!

Воістину воскрес!

новини партнерів

15 липня, 2018 неділя

15 липня, 2018 неділя

14 липня, 2018 субота

13 липня, 2018 п'ятниця

Відео

Введіть слово, щоб почати