26 квітня Соціологічна група “Рейтинг” оприлюднила результати опитування про суспільно-політичні настрої українців. Аудиторія дослідження: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення.
За допомогою особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) дослідники опитали 6000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1.5%. Терміни проведення: 10-22 квітня 2018 р.
За кого українці готові проголосувати на виборах, чого найбільше прагнуть та як ставляться до корупції
Прагнення радикальних змін
75% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 14% – висловлюють протилежну думку, 11% – вагаються з оцінками у цьому питанні.
Найменше песимізму в мешканців Києва та Подільського кластеру (Вінницька та Хмельницька області), найвищий рівень критики – у регіонах Півдня та Сходу.
Найбільш незадоволені виборці Юрія Бойка, Вадима Рабиновича та Юлії Тимошенко. Половина виборців Петра Порошенка вважають, що країна рухається в правильному напрямку.
Лише 10% опитаних вважають, що сучасний стан справ може залишатися таким як є, лише б не гірше, близько 16% хочуть повернення того, як було раніше.
Натомість 69% опитаних вважають, що країні потрібні радикальні перетворення.
Найбільше тих, хто прагне змін серед молодих (до 40 років), більш заможних та більш освічених респондентів, а також опитаних, які прагнуть змін у політиці і шукатимуть альтернатив на майбутніх виборах серед “нових” партій.
Запит на нові обличчя
Показовий тренд - пошук нових облич в українській політиці. Якщо ще в 2012 році лише 21% опитаних хотіли оновлення партій в Раді (половина ж готова була голосувати за ті, що є), то в квітні 2018 року 46% опитаних висловилися про намір шукати альтернативи. Лише третина готова голосувати за ті партії, які вже представлені в ВРУ.
Найбільше тих, хто прагне змін у політичному житті серед молоді, більш забезпечених респондентів та мешканців міст. Навіть у середовищі прихильників “старих” партій не менше третини готові шукати їм альтернативу.
Якщо дивитися за регіонами, то найбільш рішучі щодо нових політичних сил громадяни в Галицькому та Харківському кластерах. А найбільший відсоток тих, хто готовий проголосувати за вже наявні партії, живуть в Дніпровському кластері.
Перш за все президент повинен …
Найбільше від наступного президента опитані чекають припинення військових дій на сході України (67%) та посилення боротьби з корупцією (57%). 38% опитаних чекають на відродження промисловості, а 22% хочуть якісніших медичних послуг.
Втім, кому довірити президентську посаду, українці вагаються. В рейтингові довіри найбільше набрали Святослав Вакарчук (33% - хоча офіційно про наміри балотуватися співак не оголошував) та Володимиру Зеленському (32%).
Однак показово, що рейтинг недовіри до цих кандидатів вищий: до Вакарчука - 47%, а до Зеленського - 50%.
Анатолію Гриценку довіряють 26%, Юлії Тимошенко – 20%, Олегу Ляшку – 17%, Юрію Бойку – 18%, Володимиру Гройсману – 17%, Андрію Садовому – 17%, Вадиму Рабіновичу – 14%, Валентину Наливайченку – 14%, Петру Порошенку – 13%, Олегу Тягнибоку – 11%, Арсенію Яценюку – 8%.
Тож на питання “Якби вибори Президента відбулися наступної неділі, за кого б ви проголосували?” найбільший відсоток респондентів відповіли "Юлію Тимошенко" - щоправда, це лише 8,8% опитаних.
Враховуючи похибку 1,5% та доволі низькі відсотки про значне відставання між лідерами говорити буде неправильно.
А.Гриценка готові підтримати 7%, Ю.Бойка, С.Вакарчука, В.Зеленського – по 6%, П.Порошенка, О.Ляшка – 5%, В.Рабіновича – 4%, А.Садового – 2%, В.Наливайченка, О.Тягнибока, А.Яценюка – 1%, іншого кандидата – 11%, ще третина – не визначилися або не мають намірів голосувати.
Партійні схильності
Українці у виборі партій стали прискіпливішими щодо соціально-економічних ініціатив партії (41% опитаних в червні 2014 року та 49% в квітні 2018). Натомість зменшилась частка ідеологічних засад (з 21% до 11%).
Однак зріс відсоток тих, хто вибирає партію через симпатію до її лідера. В червні 2014 року таких було 15%, а в квітні 2018 - вже 17%.
Найбільше цінують харизму лідера виборці партій “Слуга народу” (30%) та “Батьківщина” (26%).
Що ж до виборів, партійний рейтинг очолює “Батьківщина” - близько 9% серед всіх опитаних. За Опозиційний блок, партію “Слуга народу” В.Зеленського, “Громадянську позицію” А.Гриценка – по 6%, Радикальну партію, партію “За життя”, БПП Солідарність – по 5%, Самопоміч – 3%, “Свободу” і Аграрну партію – по 2%. Нагадуємо про похибку в 1,5%.
Ще близько 14% заявили про намір голосувати за інші партії, понад третина – не визначилися або не мають намірів голосувати.
Самостійніші, але готові пожертувати демократією "задля порядку"
Українці поступово відходять від патерналізму. Якщо у 2011 році майже 80% респондентів вважали, що саме влада повинна брати на себе відповідальність у забезпеченні життя кожного громадянина, то на сьогодні таких опитаних менше 60%. Примітно, що найменше опіки держави прагне молодь та люди з вищою освітою.
Значна зміна поглядів у “зрівнянні доходів”. За сім років частка тих, хто прагне рівності доходів скоротилася майже вдвічі (з 70% опитаних в 2011 році). Популярнішою стає теза про індивідуальну активність.
Пожертувати демократичними свободами задля наведення ладу в країні готові аж 70% опитаних (минулого року їх було 63%).
До того ж, навіть у середовищі наймолодших, найзаможніших та опитаних з високим рівнем освіти частка тих, хто виступає за порядок – не менше 60%.
Лояльніші до побутової корупції
Показово, що опитані стали менш терпимими до корупції. За п’ять останніх років кількість тих, хто вважає, що рівень корупції зростає, збільшилася з 49% до 61%.
Але 22% опитаних давали хабаря впродовж останнього року. У вересні 2015 року таких було 19%.
Частка опитаних, які не давали хабаря для вирішення особистого питання, не змінилася - 76%.
Цікаво, що хабарі чиновникам опитані здебільшого не виправдовують (81%), протилежна позиція - в 13%. В 2013 році частка тих, хто виправдовує корупцію чиновникам, була 37%.
Абсолютна більшість респондентів (не менше 75%) переконана, що покарання за корупцію для чиновників центральних органів влади, правоохоронців, податківців, митників, місцевих можновладців, повинно бути дуже суворим (ув’язнення, конфіскація майна).
Натомість стосовно вчителів та медиків позиція значно лояльніша: за важке покарання для цієї категорії службовців виступають 44%, помірне – 32%, а 15% – взагалі проти будь якої кримінальної відповідальності за хабарництво для педагогів та лікарів.