live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
img
Дар'я Тарасова 17 травня, 2018 четвер

Рік культурної спадщини в ЄС: Як небайдужі громадяни збережуть українську культуру

Митці, дослідники та активні громадяни з України долучилися до Року культурної спадщини в Європі та успішно реалізували низку проектів, що збережуть культурне надбання

Митці, дослідники та активні громадяни з України долучилися до Року культурної спадщини в Європі та успішно реалізували низку проектів, що збережуть культурне надбання

Значення культурної спадщини не лише в збереженні ідентичності та історії. Культурна спадщина формує нашу особистість і визначає повсякденне життя. Культура є джерелом всеохоплюючого зростання, а також сприяє створенню нових робочих місць. А в останні роки, незважаючи на економічну невизначеність, міжнародна торгівля витворами мистецтва тільки зростає. 

Національні традиції, обряди, кухня, мистецтво несуть не менше інформації про країну, ніж її політичний курс чи географічне розташування. Культурне надбання має універсальну цінність, будучи важливим вираженням культурного різноманіття, тому зберегти і передавати його майбутнім поколінням вкрай важливо. 

Розуміючи це, Європейський Союз оголосив 2018 рік Роком культурної спадщини. Ми розповідаємо про найцікавіші проекти, які реалізуються за підтримки ЄС та спрямовані на збереження культурної спадщини в Україні.

Міжнародний проект, що збереже аутентичні українські пісні

Фото: Міклош Бот. Polyphony project

Українці – співоча нація. Утім, маючи багатий пісенний спадок, український фольклор досі невідомий для світу. 

"Українська традиційна пісня може стати брендом України, - вважає Мирослава Вертюк, координатор проекту "Поліфонія" від України. – По-перше, це висока культура, по-друге, це унікальний елемент нашої духовної, нематеріальної культурної спадщини. Відкривши його собі і світу, ми зможемо отримати ще один впізнаваний у світі бренд".

Розуміючи багатство українського пісенного спадку та знайшовши в ньому джерело натхнення, угорський композитор та музикант Міклош Бот зініціював міжнародний проект "Поліфонія". У березні 2017 року дослідники з Угорщини, України та Франції вирішили створити сайт-архів українських традиційних пісень та розпочали експедиції українськими селами, аби записати близько 1500 пісень та 500 виконавців. 

Увага дослідників зосереджена на багатоголоссі. Для створення архіву спів кожної виконавиці записують в окремий мікрофон та оцифровують, що в подальшому дозволить прослуховувати кожен голос окремо.

Фото: Міклош Бот. Polyphony project

Загальний бюджет проекту "Поліфонія" склав 350 тис. євро. Представники Угорщини як ініціатори проекту подали заявку на грант від фінансованої ЄС програми "Креативна Європа" та отримали грошову компенсацію приблизно у 60%.

"Ми хочемо зберегти виконавську традицію, стилістику, голоси та інтонації пісень, тому найціннішим джерелом інформації для нас є жіночки 70-80 років і більше. Їхній спів не піддавався впливу керівників ансамблів, - розповідає Мирослава Вертюк. - Ми співпрацюємо з багатьма фольклористами, етномузикологами, які вже понад 50 років досліджують українську традиційну культуру".

Українська пісня в селі вимирає, молодь не зацікавлена вивчати і співати ці пісні. Проект "Поліфонія" прагне продовжити пісенну традицію, поширюючи її в міському середовищі через освітній елемент проекту.

Більшість матеріалу складає позаобрядовий фольклор – балади, ліричні пісні. "Традиція свят і обрядів в українських селах уже зникла, тож обрядових пісень значно менше", - розповідає Мирослава.

Фото: Міклош Бот. Polyphony project

Створення архіву пісень допоможе дослідженням і в інших напрямках. "Часто в одному селі можна почути повний текст пісні, а в іншому - скорочений. На сайті ми подамо обидва варіанти", - пояснює дослідниця.

Фото: Міклош Бот. Polyphony project

Проект має і перформативну частину. Українські виконавці під керівництвом Міклоша Бота та у співпраці з режисером театру з Франції готують концерт на основі зібраного в експедиціях матеріалу. Перформанс вирушить у європейський тур, аби познайомити Західну Європу з українською традиційною піснею. 

Як активні українці зберігають культурний спадок своїх міст

З 2015 по 2017 роки діяв проект "CHOICE: культурна спадщина і сучасність" (Cultural Heritage: Opportunity for Improving Civic Engagement), що залучив активних громадян до збереження культурної спадщини. Протягом двох років цей проект реалізовувався в Україні, Білорусі, Молдові та Вірменії за підтримки ЄС.

"Проект розглядав культурну спадщину як ресурс розвитку міст. Від України можливість реалізувати ідеї захисту та збереження об'єктів культурної спадщини в своїх містах виграли 11 громадських організацій з Ужгорода, Борислава, Бродів, Львова, Кремінця, Рівного, Старокостянтинова, Херсона, Дніпра, Чугуєва і Полтавської області", - розповідає керівник проекту СHOICE від України Ігор Савчак. 

На реалізацію СHOICE в 4-х країнах ЄС виділив грант у 873 тис. євро, що склало 90% від загального бюджету проекту. Українські міста отримали 160 тис. євро.

"Громадські організації подавали на конкурс ідеї розвитку об'єктів культурної спадщини в своїх містах, а ми надавали консультативну допомогу. Обираючи 11 переможців з 136 заявлених, ми надавали перевагу малим містам. У них досягнути помітного результату набагато простіше. Один подібний проект може змінити життя малого міста", - пояснює координатор проекту.

Так, у місті Броди за час дії проекту громадська організація "Край" змогла реалізувати велику кількість задумів. "У нас було багато ідей, але не було можливостей для реалізації. СHOICE допоміг нам здійснити усі задуми", - ділиться член ради організації "Край" Василь Стрільчук. 

Василь – директор місцевого краєзнавчого музею, тож знає усі проблемні питання культурних пам'яток Бродів. "Вигравши грант від СHOICE, ми провели 3 тренінги з промоції культурного спадку, влаштували 8 публічних лекцій на території пам'яток архітектури. На території деяких з них ми залишили традицію проведення лекторіїв навіть після закінчення проекту. Ми організовували пригодницький квест для школярів, присвячений історії міста, цікавим місцям та об'єктам", - розповідає він.

Також було знято три короткометражні фільми про історичну спадщину Бродів, два з яких - з сурдоперекладом. На реалізацію усіх задумів від програми СHOICЕ "Край" отримав 11.250 євро гранту. Ще 1250 євро активістам надала Бродівська міська рада. 

Найбільш важливим результатом проекту СHOICЕ стала комунікація між учасниками з чотирьох країн. "Співпраця та обмін досвідом не лише допомагали нам під час проекту, а й дали можливість встановити добрі стосунки для подальшої взаємодії. Наприклад, разом із громадською організацією Старокостянтинова вже після СHOICE ми взяли участь у новому проекті і виграли грант на реалізацію спільного проекту щодо популяризації місцевих пам'яток архітектури "Чим живуть замки", - зазначає Василь Стрільчук.

Громадська організація "Старокостянтинів небайдужий" виграла лише другу частину проекту – комунікаційну. 

"Друга частина проекту передбачала організаційний розвиток нашої громадської організації. Оскільки тоді "Старокостянтинів небайдужий" була ще тільки-но створена, цей досвід був дуже важливий", - розповідає голова громадської організації Старокостянтинова Сергій Худий.
 
У межах комунікаційного напрямку СHOICЕ в Старокостянтинові провели 4 тренінги. "За допомогою тренінгів ми змогли підвищити свої знання про громадську діяльність, збільшити кількість учасників громадської організації і зав'язати багато контактів з громадськими організаціями інших міст", - ділиться Сергій Худий.

Завдяки участі громадської організації Ужгорода в проекті ЄС в місті розробили методику "Школи ужгородця". В рамках цієї ініціативи досвідчені архітектори у вільний час проводили заняття для дітей і розповідали їм про культурну спадщину Ужгорода.

У більшості міст ініціативи, розпочаті за час проекту, продовжують своє життя. "Завдяки цьому проекту був створений кістяк активних людей, які працюють і далі. Кременець продовжує співпрацювати з експертом з Києва, Ужгород передає далі свій досвід "Школи ужгородця". Насправді, ідея проекту була у тому, щоб мобілізувати людей навколо спільних проблем і можливостей, а культурна спадщина була лише об'єктом", - додає Ігор Савчак.

Подібні заходи проходитимуть на європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях не лише в Україні, а по всій Європі в рамках Року культурної спадщини. Це не лише відкриває культурне надбання народів країн Європи, а й заохочує до взаємодії з культурною спадщиною інших та посилює почуття приналежності до спільного європейського простору. 

Ця стаття розроблена за сприяння Європейського союзу. Її зміст є відповідальністю виключно автора і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

новини партнерів

22 травня, 2018 вівторок

22 травня, 2018 вівторок

21 травня, 2018 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати