live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

День героїв. Що це за свято і чому його святкують у травні


фото: porokhivnytsya
23 травня в Україні святкують День героїв, присвячений різним сторінкам національно-визвольної боротьби

Це свято відносно нещодавно стало поширеним в різних українських регіонах, хоча існує вже довгий час. У цій статті ми розкажемо, як це свято виникло і чому його відзначають саме у травні.

Отже, у 1941 році Другий великий збір Організації українських націоналістів постановив відзначити 23 травня як День Героїв.

Свято покликане підкреслити історичний зв'язок між лицарями Київської Русі, козаками Гетьманщини, січовими стрільцями та вояками армій УНР та УПА.

Зазначимо, що Другий великий збір відбувся 1-4 квітня 1941 року в Кракові після розколу ОУН в лютому 1940 року. Головною метою збору було утвердження ідей українського націоналізму та постанов, що стосувалися політичного, військового, економічного та соціального життя на українських землях.

Чому саме травень було обрано для цього свята? Це пов’язано з тим, що саме в травні пішли з життя лідери та ідеологи українського націоналістичного руху.

З травня 1924 року помер один із співавторів ідейних засад українського націоналізму Микола Міхновський. 25 травня 1926 року в Парижі загинув один з лідерів української революції 1917-21 років Симон Петлюра. 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби обірвав життя організатора українського націоналістичного руху Євгена Коновальця.

Допити в ДПУ, постріл, бомба…

null

Якщо у випадках Петлюри та Коновальця є інформація про деталі їхньої загибелі та практично відомі замовники вбивств, то щодо смерті Міхновського питання залишається відкритим. Хоча в будь-якому разі йдеться про смерть на тлі тиску радянських силових структур.

У 1924 році Микола Міхновський повернувся до Києва, де був практично одразу заарештований працівниками Державного політичного управління (потім воно називалось НКВС та КДБ). До цього часу він намагався вирватися з Радянського Союзу, але спроба втечі за кордон виявилася невдалою.

Після кількох днів допитів у ДПУ він опинився на волі. Вже наступного дня, 3 травня 1924 року Міхновського було знайдено повішеним у садку в садибі Володимира Шемета, де він квартирував. Серед української громадськості довгий час йшла дискусія щодо причин смерті Міхновського. Так і не зрозуміло, що це було: самогубство чи вбивство.

null

Колишній лідер Директорії Симон Петлюра був убитий у Парижі 25 травня 1926 року Самуїлом Шварцбардом. Шварцбард потім заявив, що скоїв вбивство як помсту за єврейські погроми в Україні у період 1918-1920 років.

Різні дослідники вважають, що Шварцбард був агентом ДПУ, а помста за єврейські погроми була лише приводом для операції радянських спецслужб. Відомо, що у січні 1919 року в Одесі Шварцбард вступив в Червону Армію і до середини 1920 року в рядах бригади Котовського брав участь у бойових діях в Україні. Після придушення більшовиками політичної опозиції, він розчарувався в радянській владі і знову поїхав в Париж, де відкрив майстерню з ремонту годинників.

null

Також протягом 1920-х років відбулося декілька замахів на голову Проводу українських націоналістів (з 1927 року) та першого голову ОУН (з 1929 року) Євгена Коновальця. Їх намагалися здійснити різні агенти радянських спецслужб. У 1933 році розпочалася реалізація операції під кодовою назвою "Ставка", яку розробляли у Москві під наглядом Сталіна.

Виконавцем замаху став агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов. Він зумів увійти в довіру до Коновальця, який вірив в існування в СРСР міцного антирадянського підпілля. Це "нелегальне угруповання" й презентував, згідно з отриманою "легендою", Судоплатов під псевдонімом "Павлусь Валюх".

Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю "Атланта" вибухівку, яка була замаскована під коробку цукерок з українським орнаментом. Це був нібито подарунок від друзів з антирадянського підпілля. Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.

Смолоскипна естафета

Зараз День героїв відзначається 23 травня, але святкові та вшанувальні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Масові заходи переважно відбуваються в п'ятницю, суботу та неділю.

Традиція святкувати День героїв у незалежній Україні започаткована за ініціативою Львівського обласного об’єднання "Просвіта", Конгресу українських націоналістів й підтримана Львівською обласною і міською радами та низкою інших громадських організацій.

Зокрема, на честь свята студенти Львівського державного університету фізичної культури несуть вулицями міста смолоскипний вогонь. Його запалюють у селищі Білогорща (на місці загибелі командувача УПА Романа Шухевича) і несуть до пам’ятника Тарасові Шевченку та меморіалу загиблим воїнам УГА на Личаківському цвинтарі.

Естафетний вогонь в Білогорщі запалюється під час урочистого віче та освячується місцевими священиками. Раніше цю символічну місію виконував син командувача Юрій Шухевич. На початку естафети виголошується клятва назавжди берегти пам’ять про українських героїв.

На меморіалі воїнів УГА на Личаківському цвинтарі також відбувається урочисте віче та покладання квітів.

Проведенням смолоскипної естафети студенти показують свою єдність із княжими дружинниками Київської Русі, козацтвом, гайдамаками, січовими стрільцями, воїнами УНР, УГА і УПА.

Зараз День героїв не є офіційним державним святом, але відзначається органами місцевої влади. Його широко святкують у Галичині. З 2014 року, після початку війни з Росією відбулось поширення святкувань в центральні та східні регіони країни. Окремі громадські організації вимагають визнання Дня героїв офіційним державним святом.

новини партнерів

20 серпня, 2018 понеділок

20 серпня, 2018 понеділок

19 серпня, 2018 неділя

Відео

Введіть слово, щоб почати