Віталій Портников: відповідальність на вбивцях

На тлі огидного вбивства Аркадія Бабченка добре чутні голоси тих, хто намагається у першу чергу звинуватити у всьому, що відбувається, українську владу і спецслужби. При цьому я не дуже здивований тим, що в цьому гармонійному хорі голоси критиків влади і російських пропагандистів злилися

Перші говорять про безпомічність і безвідповідальність українських спецслужб, другі - про те, якою небезпечною є Україна. Небезпечною, а може бути, і підступною - заманюють росіян і вбивають їх, щоб зіпсувати бездоганну репутацію Володимира Путіна і його чекістів.

Все це дуже нагадує "логіку Боїнга". Тоді критики української влади в нашій країні були обурені її безпорадністю - як взагалі можна було допустити ворога на нашу землю? А їхні російські візаві звинувачували Україну в тому, що вона не закрила повітряний простір і мало не сама збила літак. Нещодавно щось схоже на спільній прес-конференції з президентом Франції Еммануелем Макроном заявив і Володимир Путін.

Безперечно, нам потрібні більш ефективні спецслужби. Нам взагалі потрібна більш ефективна держава. Ми її будуємо і побудуємо. Але для досягнення ефективності - після того, як ми десятиліттями жили у звичайній російській колонії і намагалися не помічати повної інфікованості країни російськими спецслужбами і агентами чужого впливу і чужої пропаганди - потрібен час.

І інша мораль теж потрібна. Тому що якщо наймані вбивці ховаються, так пропагандисти і прихильники ворожої держави ходять поруч з нами по вулицях, засідають в парламенті, виступають по телевізору. На численних телеканалах, які давно перестали приховувати, що працюють на ворога. Але ми просто відводимо очі. Або нам так дико подобається, що українську владу поливають помиями, що нам все одно, на чиї гроші - Кремля, Клименка, Януковича.

Запах лайна п'янить українську публіку не в меншій мірі, ніж російську - запах крові.

При цьому потрібно розуміти, що навіть дуже ефективна держава не може захистити своїх громадян і гостей, коли мова йде про готовність іншої держави до вбивства. Велика Британія - вже точно не російська колонія. Це держава із сильними спецслужбами, із ефективним апаратом, із незалежними медіа. І що? Це допомогло російським емігрантам - Березовському, Литвиненку, Глушкову, Скрипалю? І чи впевнені ми, що замах на Скрипаля - остання така акція російських спецслужб на Заході? Ні, це тільки початок.

Тому що мова йде саме про те, що у світі є величезна держава - з бюджетом, ефективними спецслужбами і пропагандою - яка є готовою до тотального порушення правил гри у сучасному світі. Держава-вбивця. І якщо ми дійсно хочемо захиститися, ми повинні боротися не тільки за те, щоб змінилися наші спецслужби і наша держава.

Нашою головною метою має стати зміна самої держави-вбивці. У кращому випадку - зміни її внутрішньої тканини, щоб в самій Росії зрозуміли злочинність і безвихідність свого нинішнього курсу. У гіршому - відмови цієї держави від дестабілізації ситуації в інших країнах.

Вона має переконатися, що вбивати за кордоном - собі дорожче. І саме це повинно стати головною спільною метою України і Заходу. Тому що можна знайти і знешкодити хоч сто найманих вбивць - але злочинна держава завжди знайде нових. На те вона і держава, її ефективність вище, ніж ефективність будь-якої банди, будь-якої мафії.

Поки ми не зупинимо її, смерть і війна будуть нашою долею. І з цим розумінням теж потрібно навчитися жити.

Усі новини щодо вбивства журналіста Аркадія Бабченка можна знайти за посиланням.