315 голосів “за” висвітилося на табло у залі Верховної Ради після того, як спікер Андрій Парубій поставив на голосування один із найсуперечливіших документів цієї сесії — законопроект “Про Вищий антикорупційний суд”. Його підтримали майже всі фракції, групи та більшість мажоритарників. Проти голосували лише члени “Опоблоку”. “Радикали” Ляшка утрималися. Президент Петро Порошенко, який зранку приїхав до парламенту переконувати свою фракцію підтримати закон і був присутній під час голосування, назвав рішення історичним: “Це є перемога. Перемога України. Перемога українського народу”.
Суть компромісу
Хоча й президент, і депутати говорили, що Антикорупційний суд потрібен насамперед Україні, навряд чи є такі, хто б вірив, що закон могли ухвалити без тиску Заходу. США, ЄС, країни G7 і МВФ — усі вимагали цього рішення й прямо заявляли, що подальша підтримка України залежатиме від нього.
Крім того, наполягали на редакції закону, яка б передбачала контроль Заходу над процедурою призначення суддів. Серед близько двох тисяч поправок, які депутати розглядали майже два тижні, ключовою була саме ця. Компроміс, на який пішли депутати і президент, такий: Рада міжнародних експертів — дорадчий орган при Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС - саме комісія організовуватиме конкурс і відбиратиме суддів для нової установи) — отримає право ініціювати вето на кандидатури, якщо будуть сумніви у їхній доброчесності. Для цього потрібно бажання трьох з шести членів Ради. Потім має відбутися спільне засідання Ради й ВККС, на якому вето можуть подолати лише за підтримки трьох членів Ради.
Але є в компромісі і “сюрприз”: членами Ради міжнародних експертів зможуть бути... громадяни України. “Цукерка, як завжди, із лайном, — емоційно прокоментувала в себе на “Фейсбуці” поправку депутат “Батьківщини” Альона Шкрум. — Президент, як завжди, грає з країною у наперстки: от як цікаво може бути, Громадська рада міжнародних експертів може складатися, як я розумію, виключно з українських громадян. І, як орган, втрачає свою інституційність”.
Натомість депутат БПП Мустафа Найєм був оптимістичним: “Ми таки змусили їх це зробити. Закон про Антикорупційний суд ухвалено... Щоб помститися, вже на фінішній прямій вони нам, звичайно, по-дрібному нагадили... Але це дрібниці, насправді, за півгодини до голосування нам частково вдалося виправити і це”.
Перша реакція Заходу
Перша реакція Заходу на досягнутий в Україні компроміс виглядає обнадійливо. Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо заявив, що “з великим задоволенням та радістю” дізнався про ухвалення Верховною Радою закону про Вищий антикорупційний суд. “Сьогоднішнє голосування показує, що Україна налаштована продовжувати шлях реформ та європейської інтеграції”, – додав голова Венеціанської комісії.
Привітали ухвалення закону і в німецькому МЗС. “Це важливий крок на шляху реформування країни та сигнал рішучості у боротьбі з корупцією. Тепер важливо, щоб суд міг швидко і ефективно розпочати свою роботу,” - йдеться в офіційній заяві відомства.
А ось в Міжнародному валютному фонді та Європейській комісії, хоч і привітали рішення парламенту, зазначили, що чекають остаточної версії документа, щоб його детально проаналізувати. Таку ж позицію зайняли і в Антикорупційному бюро, для розгляду проваджень якого і створюється новий суд. “Радіти ще дуже рано, тому що ніхто не бачив фінального тексту цього закону. Знаємо, що в парламенті іноді тексти виходять зовсім не ті, за які голосували”, - заявив директор НАБУ Артем Ситник.
Чи буде транш?
Для Києва вирішальною є саме реакція МВФ та ЄС. Адже Україна найближчим часом розраховує отримати від них макрофінансову допомогу.
У вівторок, 12 червня, Європейський парламент має розглянути питання надання Києві одного мільярда євро макрофінансової допомоги. Вимога ухвалити закон про Антикорупційний суд була ключовою.
А від МВФ Київ розраховує отримати восени п’ятий транш — 1,9 млрд доларів. Однак самого закону для цього недостатньо. У фонді неодноразово давали зрозуміти, що уряд мусить підняти ціну на газ для населення, аби вона відповідала імпортному паритету, тобто ціні на газ, який Україна купує за кордоном. За оцінками, це близько 11,5 грн за кубометр замість нинішніх семи гривень. Уряд Володимира Гройсмана мав ухвалити рішення ще до 1 квітня, однак відтермінував його спершу до червня, а потім — до липня. Вірогідно, таким чином, прем’єр “давав пас” парламенту. Але тепер, коли Верховна Рада проголосувала закон і виконала вимогу МВФ, “пасувати” вже нікому.
“Це дуже чутливе питання. Ви знаєте, що воно дуже складне і дуже негативно сприймається суспільством... Така вимога міжнародних партнерів про вирівнювання цін всередині країни”, — заявив Володимир Гройсман під час години запитань до уряду в п’ятницю, 8 червня. За словами прем’єра, “простої відповіді на це питання немає”, адже Україна потребує міжнародної підтримки.
Лише у серпні-вересні поточного року Україна мусить заплатити за зовнішніми позиками, накопиченими протягом 2006-2013 років, близько 1,2 млрд доларів. Без підтримки МВФ це може спричинити серйозні наслідки для фінансової стабільності, зокрема курсу гривні. Про це напередодні голосування за закон про Антикорупційний суд попереджали депутатів і в Нацбанку, і в Мінфіні. Проблема виглядає серйознішою, якщо врахувати, що пік зовнішніх виплат припадає на 2019 рік, коли Україна має “пережити” і президентські, і парламентські вибори. Досвід показує, що у передвиборчий час українська влада замість співпраці з МВФ може обрати шлях передвиборчого популізму.