Ціна кремлівської агресії: як повернути награбоване

Війна, втрачені території, зруйновані домівки, загиблі воїни та мирне населення. За даними ООН, від початку бойових дій на Сході України  було вбито понад 10 тис людей. Безповоротні втрати, зруйновані людські долі. Однак існує й інша — вимірювана ціна кремлівської агресії. Матеріальні збитки, які можна відшкодувати. Перший крок до повернення втраченого — визначити суму награбованого Кремлем.

100 млрд доларів збитків наша країна вже понесла від кремлівської агресії. Це в декілька разів більше усього держбюджету України на 2018 рік! Таку приголомшливу цифру озвучив автор дослідження "Ціна кремлівської агресії в Україні", шведсько-американський економіст і дипломат, старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд. Експерт з міжнародним ім’ям зазначив, що після анексії Криму Україна втратила майже півтора мільйони гектарів землі, яку оцінюють у понад 1,8 млрд доларів. Українські банки втратили активи, які залишилися в окупованих відділеннях, – від 1,7 до 1,9 млрд доларів. Росія конфіскувала "Крименерго", і як наслідок – Україна втратила ще 1 млрд доларів.

Експерт з питань тимчасово окупованих територій "Майдану закордонних справ" Юрій Смєлянський говорить про непоправну шкоду водним ресурсам Криму, яку завдала бездумна політика окупанта на півострові. За його словами, через знищення росіянами підземних горизонтів, жителі півночі півострова залишилися без прісної води.

Окупанти присвоїли, себто "націоналізували" й понад 4 тис. об'єктів української власності, археологічної спадщини, творів мистецтва. Україна втратила найбільше у Східній Європі виробництво діоксину титану — завод "Кримський титан", Чорноморнафтогаз, завод електроінструментів "Фіолент", єдине в Україні виробництво технічної кальцинованої соди "Кримсода" та винокомбінат "Масандра".

Кому втрати, а кому збагачення. Власник "Кримського титану", на будівництво нових потужностей якого в часи Януковича пішли сотні мільйонів гривень, олігарх Дмитро Фірташ продовжує вести свій бізнес в Криму, сплачує податки в російський бюджет, а небезпечні хімічні відходи безкарно зливає в Херсонській області. Майно інших українських бізнесменів, які не прогнулись під Кремль, конфіскували. Рейдерське захоплення спіткало і державні заводи.

З анексією півострова Україна, здається, розпрощалася з мріями стати енергетично незалежною державою, втративши газові родовища, що знаходяться на шельфі Чорного моря в районі Криму. Ресурси шельфу – це понад півтори тисячі мільярдів кубічних метрів природного газу. Для порівняння, 2018-й рік Україна почала з найбільшими за 5 останніх років запасами газу в підземних сховищах. А саме, з 14,7 млрд кубометрів. Окрім того, шельф Чорного моря в районі Криму - це понад 282 мільйони тонн нафти і конденсату. Станом на кінець 2013-го року Україною було розроблено всього лише 4% від загальної потужності родовищ. Внаслідок анексії Криму втрачено також бурове обладнання на 800 млн доларів. Потенційні втрати України внаслідок неможливості розвивати всі активи в Криму та на шельфі деякі експерти оцінюють в 300 млрд дол. США.

Також на території Криму окупант захопив державні та приватні електрогенеруючі потужності. Зокрема, Сонячний парк Перова біля Сімферополя, що до анексії півострова вважався найбільшою сонячною електростанцією в світі.

Через анексію Криму Україна втратила понад 800 закладів оздоровлення. У найбільш відомому з них міжнародному таборі "Артек" щорічно відпочивали понад 30 тис. дітей.

Нині в Артеку відпочивають лише росіяни, білоруси і українці з так званої "ДНР". У 2013 році до анексії Криму в українському Артеку, що розтягнувся на 200 га приморської землі, відпочивали діти з 50 країн світу. При цьому діти з сімей з низьким рівнем доходів, багатодітних родин, а також сироти, інваліди та обдаровані діти відпочивали у таборі безкоштовно.

З кожним днем сума збитків, завданих Україні путінським режимом зростає. Так, будівництво Керченського мосту та військовий тиск Кремля підірвали позиції України в Азовському морі.

За словами експертів, виміряти суму збитків від Кремлівської агресії на Донбасі та притягнути Москву до відповідальності складніше, ніж зробити це по Криму. Адже досі Росія офіційно не визнає своєї участі у війні на сході України. Хоча й приховувати факти присутності російських військ на Донбасі Путіну не надто вдається.

За час війни з Донецької та Луганської областей  вивезено в Російську федерацію обладнання, щонайменше, 19-и українських підприємств.

Ситуація на сході в значній мірі підірвала економіку України. Адже на Донбас до війни припадало 10% українського ВВП. На окуповану  частину регіону приходилось 24% обсягу промислового виробництва й 23% експорту сировини. Знищений Донецький аеропорт, втрачені потужні підприємства, як-от найбільший в Україні виробник чавуну "Донецький металургійний завод", шахта імені Засядька, завод "Топаз", що спеціалізувався на виробництві складних радіотехнічних систем.

Економічний експерт Борис Кушнірук зазначає: з одного боку, Україна втратила доходи з Донбасу, а з іншого — витрати залишилися. Серед іншого, внаслідок підтримки путінською Росією терористичних недодержав "ЛНР/ДНР" та їхній беззубій економічній політиці, Донбасу може загрожувати справжня екологічна катастрофа через масове підтоплення шахт.

Як повернути награбоване

На шляху до повернення награбованого Росією Україна  вже здобула перші перемоги, зазначає юрист Ірина Назарова. На доведення своєї правди українським бізнесменам знадобилося майже три роки боротьби у судах. Зрештою, Третейський суд у Гаазі виніс одностайне рішення про те, що Росія несе відповідальність за порушення прав українських інвесторів і має відшкодувати їх компаніям збитки за анексію Криму. РФ має компенсувати 159 млн доларів. Однак Росія не поспішає цього робити. Президент Світового конгресу українців Євген Чолій обурений ігноруванням рішень міжнародних інституцій.

Старший науковий співробітник Eurasia Center Atlantic Council Алан Райлі радить українським правникам для перемоги над Росією використовувати європейський досвід. Він вважає, що прецедентом для України може стати справа Кіпру проти Туреччини, яка свого часу окупувала північну частину острова.         

Ще один можливий формат — аналог Компенсаційної комісії ООН, яка була створена 1991-го року задля розгляду претензій та виплати компенсацій за втрати внаслідок іракського вторгнення та окупації Кувейту.

Політолог Тарас Чорновіл вважає, що Україні до снаги змусити Росію заплатити за агресію. Україна може вимагати відповідно на кільканадцять років отримання в концесію право безоплатного використання ресурсів Російської федерації по певних галузях, переконаний він.

В значній мірі успіх України в міжнародних судах залежать від можливостей вітчизняного законодавства. І тут правники наштовхуються на проблеми, які за 4 останні роки Верховна Рада так і не змогла вирішити, розповідає перший заступник постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Ізет Гданов.

За його словами, Україна вчасно не денонсувала міжнародні договори 1993-го року по рибалках, 2003 року про "Спільне використання водного простору", у нас сьогодні немає 12-мильної зони, яку ми можемо пред'являти. Сьогодні фактично окупант може на своєму судні доплисти до берегів Бердянська і потім показати договір про спільне використання.

Від початку агресії ми так і не спромоглися виробити стратегію по поверненню Донбасу та Криму та не розуміємо, що робити з окупованими територіями після їхнього повернення. Лише наявність чіткого плану дій дозволить Україні сподіватися на повернення окупованих територій та притягнення агресора до відповідальності.