В конфліктах, що мають застарілі багаторівневі причини і суттєві внутрішні рушії політичної, етнорелігійної, соціальної і економічної природи, не варто говорити про швидке і остаточне розв’язання силовим шляхом. Але певного затишшя можна досягти, прибравши окремі, в першу чергу - зовнішні чинники конфлікту, і відкривши таким чином шляхи для побудови нових соціальних структур і пошуку хоча б тимчасових компромісів.
Нескінчений конфлікт в Ємені, підтримуваний з одного боку Іраном, а з іншого – коаліцією на чолі з Саудівською Аравією, схоже, наближається до чергової точки тимчасової кривавої розв’язки.
Єменська армія, підтримувана Саудівською Аравією і Об’єднаними Арабськими Еміратами, розпочала операцію з визволення важливого портового міста аль-Ходейда, яке вже три роки контролюється шиїтськими повстанцями-хуситами з угрупування "Ансар Аллах", що в 2014 відновили свій давній конфлікт з урядом країни.
В цьому конфлікті на боці хуситів виступають близько 120 тисяч бійців, в тому числі, підтримувані Іраном загони найманців з Лівану, Еритреї, Афганістану, зокрема "Хезболла". На боці уряду воюють більше 80 тисяч єменських солдатів та близько 20 тисяч солдатів коаліції країн Затоки, підтримуваних авіацією та флотом Пакистану, Марокко, Сенегалу, Судану, Малайзії, Єгипту, США та навіть поставками бронетанкової техніки з Білорусі. Крім того, на тлі громадянського хаосу в країну прийшла ІД, яка стала третьою стороною війни в Ємені.
Чотирирічна війна призвела до того, що близько 80% мешканців Ємену – це близько 20 мільйонів осіб - опинилися в ситуації, що вимагає втручання міжнародних гуманітарних організацій. За різними оцінками, від 8 до 12 мільйонів осіб постійно страждають від голоду, а від 6 до 10 мільйонів не мають доступу до питної води. Країна перебуває під постійною загрозою епідемії холери, яка вже вбила більше тисячі осіб. Продовження активної фази конфлікту загрожує загибеллю десяткам тисяч людей, розповзанням радикальних угрупувань в регіоні і ескалацією подальших соціальних і воєнних загроз.
Аль-Ходейда – це четверте за величиною місто Ємену, та другій за потужністю порт в Червоному морі. Там розташовані важливі промислові виробництва, міжнародний аеропорт, проживає близько півмільйона мешканців. Через цей порт відбувається постачання більше 75% гуманітарних вантажів і проходить велика частина продовольства і медикаментів для населення, що перебуває в стані гуманітарної кризи.
Міжнародні спостерігачі вже заявили, що воєнна операція коаліції в Ходейді цілком ймовірно може призвести до посилення гуманітарної кризи, а також може викликати загибель і поранення до 200 тисяч мешканців міста. Втім, після того, як шиїтська міліція відкинула можливість компромісу з урядовими силами, іншого виходу крім воєнної операції, схоже, не залишилося.
При цьому слід брати до уваги те, що саме контроль хуситів над цією територією та розв’язана ними війна, активно підтримувана Іраном, і викликали гуманітарну кризу і всі негативні наслідки для цивільного населення – від примусової мобілізації неповнолітніх до масового голоду і генерації потоків біженців, - які сьогодні називають перешкодами для проведення силової операції зі звільнення аль-Ходейди.
Звільнення аль-Ходейди може стати поворотним моментом цієї війни: близько 30 мільйонів доларів щомісячних прибутків приносить шиїтським повстанцям контроль економічної активності, пов’язаної з цим портом. Крім того, порт дає можливості для контрабанди і чорного ринку, які забезпечують від 30 до 40% бюджету повстанців. Без цього джерела фінансів хусити не зможуть забезпечувати свою армію більше, ніж кілька місяців, і інтенсивність війни неминуче знизиться.
Крім того, захоплення порту істотно зменшить логістичні можливості Ірану для постачання зброї повстанцям, зокрема, ракет, якими вони останнім часом обстрілюють територію Саудівської Аравії. Це також має позитивно позначитися на інтенсивності конфлікту та збільшить ймовірність того, що конфліктуючі сторони підуть на переговори замість того, щоб вбивати один одного за будь-яку ціну.
Отже, штурм аль-Ходейди виглядає неминучим. Тобто, на жаль, ми маємо ситуацію, коли утримувати кривавий статус-кво дорожче і небезпечніше, ніж йти на радикальні заходи. Тим більше, що урядова коаліція вже представили план з врегулювання гуманітарної ситуації на територіях, контрольованих хуситами.
Тим не менш, ескалація конфлікту очікувано виглядає "поганим рішенням" в очах гуманітарних організацій, правозахисників і навіть західних політиків. Зокрема, дев’ять американських сенаторів звернулися до військового керівництва США з побоюваннями, що операція не досягне своїх цілей, а лише призведе до погіршення гуманітарної ситуації, що негативно позначиться на іміджі США. В цій ситуації вони закликали обмежити чи припинити військову допомогу коаліції Саудівської Аравії та ОАЕ в Ємені. Це – та політична реальність, в якій розвиваються і розв’язуються поточні конфлікти в усьому світі, і нам слід бути до цього готовими.
Як би там не було, слід чітко розуміти, що війна на цьому не закінчиться, бо по-перше, не зникнуть внутрішні протиріччя, які є її рушіями, а по-друге, нікуди не подінеться загроза, яку генерує ІД. Ця війна вже забрала більше 16 тисяч життів військових та близько 10 тисяч цивільних осіб, призвела до поранень більше 50 тисяч, та зробила біженцями 3,2 мільйона осіб.
І вирішувати цей конфлікт, що продовжується з 2004, а коріння якого проростає ще з середини 1960-х, доведеться дуже довго і непросто. Але для того, щоб розв’язати конфлікт, потрібно або знищити опонентів, або відкласти зброю.