Як писав великий поет Артемій Якович Полежака, "Осінь – справжня пора для дуелей…", а от літо – справжня пора для мандрівок і пікників. Але не бійтеся! Черговий рецепт шашликів я вам розповідати не буду! Тут і так кожен сам собі гурман та шеф-кухар і знає свій власний фірмовий, унікальний, неперевершений рецепт маринаду до шашликів і як їх правильно смажити.
Так от, а перед тим, як піти на пікнік, треба як слід поснідати. Але ж на вулиці така погода! Стояти біля "кухонного мартену" зовсім немає бажання, до того ж ще й малеча капризує і не хоче їсти звичайну їжу, бо ж вихідні і хочеться чогось особливого, святкового, дивного.
І ось тут виникаю красивий я і як справжній маг та спрацьований штукар пропную рецепт неперевершеного сніданку, який можна приготувати лишень за 20 хвилин за допомогою блендера, друшляка, терки та ножа. Не вірите? Гаразд! Тоді, як кажуть фокусники, "слідкуйте за руками!"
Різотто з броколі
Коли купуєш броколі, то кого як, а мене душила щира українська жаба – посудіть самі викидати ледь не половину дорогого продукту (я маю на увазі ногу капустини), бо зазвичай її не їдять. Я довго шукав що із цим робити, і зрештою знайшов! Отже, шановні, для початку ми миємо броколі, відрізаємо ногу та розділяємо пишну зелену перуку на невелички суцвіття.
В цей же час промиваємо рис та ставимо його варитися, а на другу комфорку ставимо пароварку, або як я – просто каструльку із друшляком зверху для варіння на пару.
Як варити рис, так щоб він був рисинка до рисинки, та не зліпався? Мій секрет дуже простий – я доводжу рис до кипіння, а потім засікаю рівно 12 хвилин і не секундою більше! Звичайно, якщо йдеться про стандартний рис. Після цього я рис промиваю гарячою (з під чайника, а не боронь Боже з під крану), або холодною водою, і кидаю в промиту кашу масло або олію. От і все. Але тут в кожного можуть бути свої підходи, зрештою можете почитати поради в цих ваших Інтернетах та виробити для себе ваш власний спосіб.
Між тим має закипіти вода в пароварці і ми рівно на 7 хвилин закидаємо туди суцвіття броколі та закриваємо кришкою. Нехай пропарюється. Тут дуже важно не перетримати броколі, бо тоді воно втратить і свою внутрішню структуру і смак.
Отже поки броколі та рис вариться приступимо до створення соусу. Тут все до смішного просто, ніжку суцвіття розрізаємо на шматки із стороною десь 2х2 см, закидуємо в чашу блендера, туди ж кидаємо зубчики часнику, 50 г оливкової олії та половину червоного перцю.
Перетираємо все це в одноманітну кашицю, та вивантажуємо на розігріту пательню, де обсмажуємо одну хвилину, солимо, після чого заливаємо всю цю красу білим вином.
Поки вино закипає на терці натираємо твердий сир та засипаємо в киплячий соус. Тут дуже важливо обрати саме той твердий сир, який вам до смаку, його треба не багато так що раджу не жаліти.
Пробуємо соус на смак, він має бути відчутно соленим, щоб збалансувати несолені парові броколі та рис. Помішуємо ложечкою, допоки сир не розплавиться в однорідну масу і не змішається з соусом. В разі якщо ви любите більш рідки соуси можете додати ще трошки вина, або ж навіть вершків.
Тим часом в нас вже мають готов і броколі. Їх треба викласти на таріль в очікуванні рису.
Далі вже справа суто естетична: на тарілки треба викласти рис, зверху броколі і все це полити густим сирно-винним пікантним соусом. Повірте, цією швидкою та нескладною стравою ви здивуєте всіх домашніх.
Суп з полуниць (на 2 порції)
В дитинстві я не зненавидів полуницю. А вся справа в тім, що у тітонькі Мані тієї ягоди було соток 5, своїх дітей в неї не було, тож коли наставав час полуниць їх мені таскали ведрами. І, апелюючи до того, що це ж вітаміни, треба запасатися з гвалтом мене нею годували, не цікавлячись абсолютно моїм поглядами хочу я чи не хочу. До того ж полуниці зверху ще посипали цукром чекали поки вони розквецяються до стану медузи й поливали зверху сметаною. Мало що в мене викликало більшу огиду, повірте.
Довгий час я на полуницю дивитися не міг, аж поки мені якось не підкинули міні-тапас з полуничкою та моцареллою. Смак мене здивував та надихнув! Пізніше на основі того натхнення я вигадав власне прочитання полуничного супу – простого, але ефектного десерту, який цілком правитиме за другу страву ситного сніданку.
Отже 800 г полуниці миємо та відділяємо зелені хвостики. Завантажуємо в чашу блендеру, залишаючи декілька особливо крупних та міцних полуничок для прикрас.
Туди ж додаємо листя з гілочок м’яти та базиліку та заливаємо 2 стаканами соку (лайфхак: якщо серед вас немає дітей і за кермо вам не сідати сік можна замінити білим сухим або ж ігристим вином, головне не додавайте чилійське, бо воно може дисгармоніювати з іншими смаками).
Перетираємо нашу суміш до однорідної маси, наливаємо в глибоки тарілки, додаємо в них маленькі кульки моцарелли, нарізані полунички (в супі має бути тверда фракція), посипаємо зверху за бажанням корицею та тертим мускатним горіхом. До супу подаємо половинку солодкого апельсину та половинку лимону – їх кожен вичавлює в свою тарілку згідно із своїми смаками та вподобаннями, регулюючи таким чином солодкість, або ж кислість.
Цей суп готується блискавично та в шмаття розриває шаблони тих хто його скоштував. Вам лишається лише зобразити на обличчі пафос та задоволено отримувати заслужені погляди здивування та захвату як це полюбляв робити Девід Копперфільд.
На десерт можна прочитати декілька рядків з "Цирку Vagabundo" Юрія Андруховича:
Я продаю квитки на магів і на мімів,
Я біля входу став, з ключами, як Петро,
О діти передмість, з вустами херувимів,
Шатро мов помаранч! Заходьте у шатро!
Смачного!