Справа навіть не в тому, що поява - нехай і на кілька годин - нобелівського лауреата і видатної письменниці Світлани Алексієвич в списках "Миротворця" - чудова тема для російської пропаганди, можливість виставити нас ідіотами перед усім цивілізованим світом. Зрештою, яке значення має, що ще там вигадає російська пропаганда?
Головне - це те, що ми виглядаємо ідіотами і божевільними перед самими собою. Що ображаємо одного з небагатьох інтелектуалів світового значення, хто завжди послідовно виступав на підтримку нашої країни і з засудженням російської агресії. І вже зовсім не важливо, що на виправдання цієї образи скористалися "свідченням" пропагандистів з "Russia today". Тому що можна по кісточках розбирати що саме сказала Алексієвич під час публічного виступу декілька років тому. Можна погодитися з якимись її тезами, можна сказати, що вона допустила помилку або невдало висловила свою думку. Але головне в тому, що людину, яка все своє життя бореться зі злом, яка почала цю боротьбу ще тоді, коли багато сучасних викривачів і самопризначених патріотів ще займалися партійними або комсомольськими кар'єрами, порівнюють із російськими пропагандистами і диверсантами! І тим самим, між іншим, компрометують саму ідею і місію "Миротворця", перетворюють пошук тих, хто кинув виклик українській державності, на провінційну клоунаду. Яка дурість, яка ганьба, який сором!
Можна, звичайно, сказати самому собі, що це все чергова російська провокація - і заспокоїтися. Але це ж буде не вся правда. А вся - вона в тому, що провокаторів серед нас дійсно чимало. Але добромисних ідіотів ще більше.
Майдан привів у політичне і суспільне життя величезну кількість нових людей. Серед них багато розумних, порядних, талановитих. Ці люди всі останні роки захищають країну, реформують її, домагаються змін. Але одночасно - як це завжди буває під час таких серйозних суспільних перетворень - з'явилися і неосвічені кон`юнктурники, і просто люди в тій же мірі чесні, в якій і дурні. І ці люди стають здобиччю будь-якої провокації, генерують будь-яку дурість. І не варто вважати, що це - просто прикрі дрібниці. Ситуація навколо Світлани Алексієвич - це не дрібниця. Це діагноз хвороби, яку необхідно лікувати.
У минулому всі спроби створити повноцінну українську державність зазнавали фіаско не тому, що не вистачало сміливості, а тому, що не вистачало розуму. Тому що провокатори і ідіоти брали гору над розумними і професійними людьми і отримували широку підтримку.
Не можна допустити, щоб Україну знову перетворили в країну дурнів і знищили. Вистачить вже. Дістали, правда.