Обвал російського рубля і турецької ліри - прекрасна ілюстрація того, які сюрпризи може готувати економіка авторитарним і популістським режимам. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив днями, що обвал ліри не піддається ніякій логіці. Зі свого мінарету він має рацію. Не піддається ніякій логіці і обвал російського рубля. Ціна на нафту - головну і чи не єдину основу "путіномікі" - не падає. Нові серйозні американські санкції не запроваджуються, є лише очікування санкцій. Чому ж все валиться?
А тому, що економіка не акцептує державного насильства. Економіку Туреччини з точки зору ефективності та розвитку останніх десятиліть було б образливо порівнювати із російською. І, тим не менш, авторитарні тенденції у діяльності турецької влади і все більша залежність економіки і фінансів від політичних рішень призводять до втечі грошей з країни, до недовіри, до інтересу до швидких прибутків.
Те, що зближує Ердогана і Путіна - це їхня залежність від електорату, який розраховує на «султана», а не на самого себе. Цей електорат можна надихнути патріотичними гаслами, але його ще й нагодувати потрібно. А політична істерія - поганий союзник економічного розвитку.
Обидва лідери вступили у безглуздий конфлікт із США. Безглуздий тому, що для цього конфлікту немає об'єктивних підстав, як, наприклад, у суперечці США із КНР і ЄС щодо мит. Ердогану абсолютно не потрібно затримувати американських громадян по параноїдальним звинуваченням. Путіну зовсім не обов'язково було лізти в Крим і на Донбас або втручатися в американські вибори. Проте, президенти Туреччини і Росії все це роблять просто тому, що такою є логіка розвитку їх режимів.
Але не логіка економіки. Економіка їм мститься. І їхнім співгромадянам теж. Найгірше буде тим, хто голосує за Ердогана і Путіна. І їхнім дітям. І їхнім онукам. Економіка помститься всім за зневагу до своїх об'єктивних законів.
Це потрібно пам'ятати українським політикам, які зараз входять у передвиборну боротьбу. Найпростіше потурати бажанням електорату жити краще якомога швидше. Найпростіше замінити реальні дії по оздоровленню економіки патріотичними або антикорупційними гаслами, та ще й пообіцяти, що від здійснення цих гасел настане рай на землі. Виборець проголосує, а економіка - помститься. І це буде означати навіть не швидкий кінець кар'єри популістів - вони можуть втриматися, як утримують владу Ердоган або Путін.
Це буде означати тільки те, що виборці цих популістів, їхні діти і внуки будуть приречені на вічну бідність, злидні і обман.