Imagine Dragons в Києві: як українці проводжали літо з "драконами"

Як соліст Ден Рейнольдс ходив з українським прапором, співав найгучніші хіти і говорив про депресію: перший концерт американців Imagine Dragons в Україні

Концерт поп-рок гурту Imagine Dragons розпочався ще задовго до того, як ті вийшли на сцену. "Thunder, thu-thu-thunder" можна було почути із навушників сусіда у метро чи із салонів машин. Випити кави у кав’ярні без "драконів" теж не вдалося: тут гостей серйозно готували до концерту, вмикаючи кілька найпопулярніших треків по колу.

Футболки, диски, кепки та інший мерч продавали на кожному кроці від метро і аж до НСК "Олімпійський". Поки йшла до входів, нарахувала близько 70 людей у таких футболках і потім збилась з рахунку.

Стільки ж стояло і біля кризового центру: там втішали тих, хто придбав фейкові квитки. А що їм ще залишалося робити: солд-аут квитків відбувся за кілька тижнів, а почути власників "Греммі" та один з найпопулярніших гуртів хотілося надто сильно.

Коли зайшла на стадіон, нарешті помітила маленький кіоск із атрибутикою гурту The Vaccines, які приїхали розігрівати публіку. Тут вони не вперше: у 2012 році вони готували нашу публіку до концерту Red Hot Chili Peppers.

На стадіоні ніхто не сумує: перед входом у фан-зони дівчата у кепках в формі драконів горланять найбільший хіт гурту - Radioactive. Дівчата дуже стараються і за те отримують бурхливі оплески.

Доспівавши, вони йдуть до сцени. Я - за ними. Здавалося б, попереду черги і пройти швидко не вдасться. Однак я навіть не помітила, як опинилась у натовпі фан-зони.

Поки я лише прийшла, хтось вже втомився чекати. Більшість, взявши собі напої, просто сіли на покриття. Так маленькі компанії об'єднувалися в одну велику.

Я теж подумала, що сили потрібно поберегти, тому вирішила присісти біля дівчат.

- Дівчата, можна сісти поруч із вами?

- Так, звісно.

- Не хочеться стояти, бо ще цілу годину чекати.

- Всього лише (!) годину.

Сидіти серед чужих ніг не так вже й комфортно. На щастя, година очікувань минає швидко.

З гуркотом на сцену виходять The Vaccines. Першою ж піснею Nightclub гурт натякає, що танцювати доведеться довго і багато. У шаленому темпі гурт грає ще сім пісень, соліст намагається гарно сказати українською "Дякую", і вони непомітно зникають зі сцени.

"Зараз будуть дракони!" - сподівається хтось за спиною.

Але вона не вгадала. Ще годину ми слухаємо класичні мелодії.

"Шопен", - припускають у натовпі.

Класика плавно переходить у світлове шоу і музичне інтро. Вмить на сцені з’являються ті, кого чекали ще з початку зими - Imagine Dragons. Гурт починає одразу з найбільшого козиря - Radioactive. Натовп горлає разом із солістом Деном Рейнольдсом, не забуваючи жодного слова.

Певно, у знак подяки, під час наступної пісні It’s Time соліст вихоплює у прихильників з рук прапор України.

"I’m never changing who i am", - співає Ден.

Хіти гурт розбавив синглом з майбутнього альбому - Natural. Але ця пісня для українських прихильників не нова: стадіон так само підспівував, як і під найвідоміші треки.

До драйву "дракони" додали трохи романтики: тричі людей обсипали кофетті. Щоб завершити сльозливий блок пісень, Ден під гітару виконав пісню Every Breathe You Take гурту The Police.

А далі Imagine Dragons зникли. І раптом з’явилися посеред натовпу. На маленькій сцені зіграли новий трек, записаний з Kygo - Born To be Yours, та дві власні. Так само непомітно гурт перебіг назад на головну сцену, щоб відіграти останні найпотужніші треки. А ще - розповісти свою правду.

Зі сцени соліст поділився, як ще донедавна боровся із депресією та хворобою Бехтєрєва, але зміг з ними впоратися.

"Кілька років тому у мене була депресія. Але це не означає, що я став слабким, не означає, що я зламався. Я знаю, що зараз серед вас є багато людей, які теж у депресії. Ви потрібні світу, ви потрібні нам. Тримайтеся!"

Із цими словами Imagine Dragons виконали трек Demons. Вона - саме про тих демонів, які живуть у кожному із нас.

Ден Рейнольдс, гітарист Вейн "Крило" Сермон, басит Бен МакКі, ударник Ден Платцман і клавішник Елліот Шварцман - це потужний приклад того, як грім/"Thunder" всередині може надихнути на великі справи. І навіть біль може змусити повірити у себе.

Pain, you made me a, you made me a believer, believer!

Фото: Ольга Закревська