"Вони не сприяють в Україні, в Сирії ...Тепер що стосується спроб протидії зловмисним діям Росії в усьому світі. Президент намагався налагодити стосунки і змінити ситуацію, але нам це не вдалося, принаймні - поки" - такими словами державний секретар США Майк Помпео схарактеризував російсько-американські відносини у телевізійному інтерв'ю напередодні відкриття сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку.
Варто звернути особливу увагу на тло цього інтерв'ю. На донецькому напрямку Москва пішла не тільки на фактичне блокування дипломатичних зусиль американського посередника Курта Волкера, але і на підрив Мінських угод. Рішення провести "вибори" керівників маріонеткових адміністрацій в окупованих районах - чудовий тому доказ.
Навіть окупований Крим стає територією нестабільності і приводом для нових агресивних дій - згадаємо про провокаційну поведінку Росії у акваторії Азовського моря.
Але найскладніша ситуація складається на Близькому Сході - в регіоні, який є пріоритетним не просто для адміністрації Трампа, а й особисто для самого президента, який не раз говорив про своє прагнення забезпечити безпеку Ізраїля. Після загибелі російського літака в Сирії російське Міністерство оборони звинуватило у катастрофі ізраїльські ВПС.
Візит до Москви ізраїльської делегації на чолі з командувачем ВПС генералом Амікамом Норкіним нічого в цих оцінках не змінив. Ізраїльтяни надали вичерпні результати розслідування, яке довело, що їхня авіація не має ніякого відношення до знищення російського літака сирійською ППО. У відповідь Міністерство оборони Росії повторило свої звинувачення на адресу Ізраїлю і попередило про можливі наслідки. І це небажання Москви визнавати очевидне виглядає усього лише приводом для обмеження дій ізраїльських ВПС в небі над Сирією.
Путін заманив ізраїльського прем'єра Беньяміна Нетаньяху до пастки. Вся спільна координація дій в Сирії була потрібна Москві для контролю над ізраїльськими спробами обмежити зростання впливу союзників Кремля - Ірану і "Хезболли". Тепер, після загибелі російського літака, пастка закрилася - і Москва може просто не давати ізраїльтянам заважати створенню інфраструктури, яка здатна в майбутньому використовуватися для знищення єврейської держави.
Власне, це знищення було вічною метою Радянського Союзу. І вважати, що цілі путінської Росії, цього союзника Тегерана і радикальних терористичних угруповань, сильно відрізняються - велика наївність.
Фокус в тому, що в пастці разом з Нетаньяху виявився і Трамп. Коли Путін обманював його по Україні, американський президент міг закривати на це очі. Україна - явно не його політичний пріоритет. Але тепер надійшла черга до Ізраїлю. Не дати Ірану та іншим недоброзичливцям єврейської держави створити в Сирії умови для нападу на Ізраїль - куди більш важливе завдання, ніж символічне визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю. Тому що якщо вороги знищать Ізраїль, не буде великого значення, яке місто в США вважають його столицею.
Трампу доведеться визнати або те, що він помилився в своєму прагненні налагодити "діалог" з Путіним, або те, що його підтримка Ізраїля була красивою позою для отримання голосів єврейських виборців США. Ізраїльські медіа вже звернули увагу, що в момент, коли на адресу єврейської держави лунають несправедливі звинувачення з Москви, "найбільш єврейський президент США" просто мовчить.