Черговий раз Сербія та Косово опинилися на межі силового зіткнення. В суботу, 29 вересня, ситуація була такою напруженою, що Верховний головнокомандувач, президент Сербії Александар Вучич, віддав наказ про приведення сербського війська до бойової готовності. Нової гарячої точки не з’явилося, але на Балканах стало "спекотніше" - це факт. В цієї ситуації ЄС, як посередник в переговорах між Косово і Сербією, здається, просто розгубився і не знає, що йому з усім тим робити.
Причиною для загострення став невеличкий вояж президента Косова Хашима Тачі, який в свій вихідний відправилися на штучне озеро біля ГЕС в північній частині Косова, в Газіводе (алб. Уйманін). Але справа в тому, що ця територія де-факто контролюється не косовською, а сербською владою.
В той час коли президент Косово Тачі постив на Фейсбуці фоточки з борта катера, сербські ЗМІ розповідали про вторгнення на північ Косова "понад 100 бійців спеціального підрозділу Сил безпеки Косова ROSU, із автоматичною зброєю та в балаклавах" та затримання на деякий час косовськими спецпризначенцями 4-х працівників Центру екології та спорту в Газіводе (сербів).
На думку офіційного Белграду, поява косовських силовиків на півночі без погодження із місцевою сербською громадою та без попередження миротворців KFOR - це порушення угод, підписаних в Брюсселі офіційними представниками Белграда та Приштини при посередництві Європейського Союзу.
Втім, представник миротворчого контингенту Вінченцо Грассо не став робити із поїздки президента Косова на півночі Косова значної події. "Так, Тачі відвідав Уйманін на півночі Косово. Чому б йому не відвідати його?", - цитують Грассо албанські медіа. Він також заперечив, що йдеться про арешти або про присутність сил спеціального призначення Косова ROSU. За його словами, з Тачі були його охоронці, косовські поліцейські.
Втім, миротворці підняли у повітря гелікоптер для спостереження за ситуацією. В кінці дня KFOR оприлюднили на своїй сторінці у Фейсбуці зняті із повітря кадри мальовничих місцин навколо озера Газіводе / Уйманін, де нічого особливого не відбувалося.
Втім, Президент Сербії, виступаючі ввечері 29 вересня зі зверненням до нації, поставив прогулянку Тачі північчю Косова в один ряд із іншими конфліктними ситуаціями, зокрема, із затриманням в березні цього року на півночі Косово косовським спецназом керівника Адміністрації по Косово і Метохії сербського уряду Марко Джурича. Головний посил промови керівника Сербської держави був таким: Приштина постійно провокує Белград, порушуючи досягнуті раніше при посередництві Євросоюзу домовленості, але міжнародна спільнота не реагує.
В якості ілюстрації відсутності необхідної реакції сербський лідер навів коментар представника KFOR та заяву прес-секретаря ЄС Майї Косьянчич, яка закликала сторони зберігати спокій та бути стриманими. "Від чого ми маємо утримуватися? Скажіть мені, панове з Брюсселя, від чого ще маємо утримуватися? Чи потрібно щоб ви утримуватися хоча б від лицемірства, якщо можете", - сказав сербський президент.
Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич, в свою чергу, наголосив, що ЄС навіть "не намагається взяти участь у вирішенні цієї проблеми". Як зазначив сербський урядовець, представники Євросоюзу "заявили, як якась вища рада Тибету", що всі сторони мають зберігати спокій.
"Сьогодні ми побачили.., що маємо самі про себе дбати, що нашому народу нема на кого покластися, крім на себе і свою сербську державу", - констатував Вучич.
Але ж в справі ПОВЕРНЕННЯ Косова під контроль Белграду, збереження політико-правового сербського контролю над частиною Косова, ЄС, як і миротворчі сили НАТО, не є союзниками Сербії. Європейський Союз і Північноатлантичний Альянс, як інституції, розглядають Косово як суверенну державу, навіть незважаючи на те, що частина країн-членів цих організацій дотримуються іншої точки зору. В цієї ситуації ЄС та KFOR зосереджені на одному - не допустити перетворення Косова на гарячу точку. А програмою максимум з їхньої точки зору є вирішення конфлікту, але не через повернення Косово Сербії, а через досягнення сторонами рішення win-win, або "болючого компромісу".
Кілька останніх років під наглядом єврочиновників президенти та високопосадовці Сербії та Косова домовлялися в Брюсселі. Підписували різні угоди, фотографувалися разом. Але нині вже можна констатувати однозначно – весь цей рух виявився не рухом сторін назустріч один одному, а рухом кожного "по своїх справах". Белград шукав варіанти реінтеграції Косово, або хоча б його частини, і сподівався, що Брюссельські переговори цьому допоможуть. Приштина чекала, що колись євророзмови призведуть до визнання Косова Сербією.
ЄС, здається, був надто захоплений самим переговорним процесом, щоб вчасно помітити, що просування вперед за результатами зустрічей майже немає. А може, їх такий варіант теж влаштовував. Світу, врешті решт, не звикати до заморожених конфліктів, - буде ще один, нічого страшного, "аби не було війни".
Втім, здається, тепер цей підхід може дати збій. Сербія – проведенням військових навчань біля кордону із Косово після інциденту із затриманням Марко Джурича, та приведенням армії в бойову готовність після "прогулянки Тачі" – демонструє, що вона готова якщо не до розмороження конфлікту, то до підвищення ставок в процесі пошуку відповідей на косовське питання.
Приштина до цього теж готується. Після прогулянки в Газіводе 29 вересня Хашим Тачі зустрівся із офіцерами Сили безпеки Косова та розповів їм, що процес створення повноцінної Армії Косова вступив в завершальну стадію, зокрема, в найближчий місяць парламент має ухвалити три відповідних закони.
Прем’єр-міністр Косова, Рамуш Харадінай, який кілька днів провів в США, де зустрічався навіть з міністром оборони Джеймсом Маттісом, повідомив 30 вересня на прес-конференції за підсумками візиту, що Косово отримало благословення американської держави щодо перетворення Сил безпеки в армію.
Тим часом, майже симетрично, президент Сербії планує здійснити візит до іншого гравця, що впливає на ситуацію в регіоні – до Москви. В найближчі дні він зустрінеться з президентом РФ Володимиром Путіним, і, за його словами, обговорить ситуацію в Косово і Метохії, попросить підтримки та порад, зокрема, можливо, і у військовій сфері.
До речі, Вучич поки що вирішив тримати армію в бойовій готовності. Про всяк випадок.
Чи є у ЄС план дій для ситуації, коли сторони раптом відмовляються співпрацювати разом над досягненням "болісного компромісу"? Можна сказати що є.
Для Сербії це може бути перенесення на невизначений термін вступ до ЄС. Для Косова - відкладення візової лібералізації, тобто надання безвізу. Інша справа, що для Сербії реінтеграція Косово набагато більш приваблива ціль, ніж євроінтеграція. Для Косово остаточне визнання незалежності, членство в ООН, важливіше відсутності віз або набуття статусу офіційного кандидата в члени ЄС замість існуючого потенційного.
Обираючи між Європою та власною територіальною цілісністю, власною державністю, і Белград, і Приштина, зроблять вибір, скоріше, зовсім не на користь виконання вказівок з Брюсселю. Розуміння цього робить прогнозування розвитку ситуації в регіоні на фоні останніх подій дуже непевним і загалом змушує замислитися про ефективність ЄС як миротворця. Принаймні, на Балканах вже відверто ставлять цю компетенцію Євросоюзу під сумнів.