Поки ще зима не так близько і лишаються яскраві й помірно теплі жовтневі дні, саме час вибиратися на природу та влаштовувати щедрі осінні пікніки з купою городини та смачних трунків. І який же ж пікнік обійдеться без гриля? Не буду вам розповідати про шашлик з курятини, яловичини чи свинини, певен, ви й самі знаєте єдиний у світі, той самий рецепт найкращого маринаду до м’яса.
Але ж треба пробувати і щось новеньке, отже, я пропоную приготувати для любих серцю та близьких людей улюбленця багатьох домогосподарок пангасіуса.
Цю рибу іноді навіть називають "рибою для лінтяюг", бо в ній немає кісток, попри те, що риба є прісноводною. Деякі безсовісні маркетологи зі стихійних ринків часто позиціонують цей вид акулячих сомів як морського окуня, і навіть як закарпатську форель! Що цікаво, багато хто їм вірить. Для мене це досить дивне і незрозуміле шахрайство, адже пангасіус і так має достоту гастрономічних чеснот, серед яких велика кількість Омега-3 кислот та ніжне та смачне м’ясо.
До нас пангасіус потрапляє з риб’ячих ферм південно-східної Азії, отже, я старатимуся приготувати його з певним східним акцентом. В якості гарніру до нього я пропоную приготувати простенькі сезонні овочі на грилі, а окрасою до нього слугуватиме сметаново-йогуртовий соус, який є авторською варіацією на грецький соус цацикі, але з відчутними місцевими нотками.
Пангасіус гриль
Пангасіуса розморозити, протерти від зайвої вологи, відрізати ту частину черевця, де знаходиться суцільний жир.
Нарізати стейками завтовшки в 2 см. Хвіст риби надрізати в 2-х місцях з кожного боку.
Зелений чай розтерти руками в порох, змішати з меленим коріандром та меленою сумішшю перців, натерти стейки пангасіуса та хвіст, особливу увагу приділити надрізам. В надрізи хвоста з двох боків всунути по половині кружальця лимона.
Поставити шматки пангасіуса в миску і залити 100 грамами густого соєвого соусу. Тут треба зазначити, що густина соусу є принциповою, оскільки густий соус краще чіпляється за поверхню, бо має більше цукрі у складі, що дасть нашій рибочці рум’яну скоринку. Залишити маринуватися, поки ми готуватимемо інші продукти.
Баклажани, кабачки, перці помити та нарізати навпіл для грилювання. Печериці просто промити – навіть якщо вони на грилі не пропечуться вони все одно будуть смачними. Коли соус буде готовий овочі та рибу викладаємо на решітку та смажимо до готовності над добряче розжареним вугіллям.
Будьте готові до того, що треба буде заливати вогонь, бо пангасіус має досить багато жиру в своїй структурі. Я для цього використовую суміш води та білого вина, але тут вже на ваш розсуд.
Перейдемо до соусу.
Сметаново-йогуртовий соус
Перш за все беремо мацоні або грецький йогурт та викладаємо його в сито, щоб стікала зайва сироватка. Поки вона стікає січемо дрібно помиту зеленину та 6 зубців часнику. Оскільки ми робимо соус, то чим дрібніше будуть посічені ці компоненти, тим краще.
Коли з йогурту стекла зайва сироватка, перекладаємо його у чашу для майбутнього соусу, додаємо туди січеного часнику.
Чистимо від шкірки огірки, натираємо їх на терці, та солимо. Після чого теж кидаємо на сито і даємо стікти зайвій волозі.
Тим часом дрібно січемо червоний гострий перець, половину солодкої цибулі січемо дрібненьким кубиком із стороною у 2-3 міліметри.
Додаємо всі посічені компоненти до миски з мацоні та часником. Туди ж засипаємо сушені трави.
Невеличкими шматочками у 3-5 міліметрів нарізаємо солодкий перець. Додаємо його в миску та заправляємо зверху сметаною.
Все перемішуємо, сиплемо зверху дрібку зелені та поливаємо оливковою олією. До моменту, поки приготується риба бажано сховати в холодильник.
Рибу викладаємо на таріль, оздоблюємо печеними овочами, соусом, скибочками лимона, відганяємо від страви всіх охочих хоча б на 15 секунд щоб помилуватися тим що вийшло і безжалісно з’їдаємо.
Під цю страву пасуватиме біле сухе мускатне вино з виноградників Одещини, чи острова Корфу, ну і звичайно ж таку вишукану страву для своїх коханих можна присмачити гарним віршем Сергія Жадана.
Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.
Коли зелені зірки
падають в гирло ріки,
тоді твоя стернова
промовляє слова:
це ось – мої сни,
це – рибальські човни,
це – ніч, це – течія,
це – смерть, певно, моя.
Життя – це тиша й сміх.
Його стане на всіх.
Його вистачить всім –
всім коханням моїм.
Тому лети, рибо, лети –
я знаю всі мости,
знаю всі маяки,
роблю все навпаки.
Лише твої слова,
лише таємниці й дива,
лише сповідь і піст
в одному з портових міст.
Кохай, рибо, кохай,
хай безнадійно, хай,
хай без жодних надій –
радій, рибо, радій.
Любов варта всього –
варта болю твого,
варта твоїх розлук,
варта відрази й мук,
псячого злого виття,
шаленства та милосердь.
Варта навіть життя.
Не кажучи вже про смерть.