Роман Безсмертний: Росія заводить контрабанду через Білорусь, фінансуючи свої політпроекти в Україні

Роман Безсмертний, політик, дипломат в ефірі програми телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про ешелони зі стратегічним титаном, що йдуть до Росії, про російську контрабанду через білоруський кордон і про те, хто скористається із бензинового подорожчання

Пане Романе, звісно, проведення спільної російсько-української комісії з питань риболовлі в Азовському морі під час війни, шокувала, напевно, багатьох українців. Адже подібних речей насправді відбувається значно більше, ніж би нам всім хотілося.

Пане Антоне, це ми вже говоримо там про зростання товарообігу. Ви навіть не уявляєте, які це страшні цифри. Україна це - монополіст із поставок титанової руди в Росію. А що таке титан? Це - авіація, це - підводні човни, це - бронетехніка і так далі. І якщо риба випливла на поверхню, і люди сидять за столом і ділять квоти у момент, коли Росія фактично окупує простір Азовського моря, створюючи там флотилію, яка сьогодні, увага! – у вісім разів за кількістю бойових одиниць перевищує наявність українського флоту, який тільки-тільки почав створюватись. І ми у цей час ділимо квоти на рибу. То що тоді казати про титан!? А це десятки, сотні ешелонів, які йдуть в Росію. В Україні виплавки титану на сьогоднішній день нема. Ми видобуваємо сировину, відправляємо туди. І це – увага! – це не бізнес, бо це монополія держави. Але найстрашніше, що у цій ситуації відбувається – суспільство воює, а держава торгує. Ця дилема, хочете – називайте її зрадою, хочете ще якось називайте…

Можливо, це перемога насправді?

Насправді це – страшна дилема! Тому розмови з нашими європейськими, світовими партнерами перетворюються у ніщо. Тому що ми можемо домагатися припинення будівництва Північного потоку, чи припинення будівництва Блакитного потоку, але при цьому нам будуть показувати – подивіться, будь ласка, зростання товарообігу з вашим не то ворогом, не то партнером. Або ми разом із світовим товариством і з нашими партнерами знаходимо питання розв’язання війни, або вона в цю воронку втягне все.

Є таке відчуття, що вона вже втягує.

Так от, найгірше, розумієте, в чому проблема:  це буде далі породжувати дедалі сильніший конфлікт між суспільством і державою. Ось де проблема! І Росія навмисне стимулює цей процес, розуміючи, до чого це призводить всередині України. З боку політичних керівників держави необхідне ухвалення рішень, що стосуються питань, пов’язаних із введенням в дію цілого комплексу законодавства, просто виконання його, адже подібний приклад і інші призводять до того, що рано чи пізно вони будуть не тільки нести політичну відповідальність, а й кримінальну, за бездіяльність.

Наскільки я вас правильно зрозумів, йдеться про російську стратегію спроб вмонтувати знов Україну в так званий економічний чи геополітичний "рускій мір". Тобто, з одного боку ми будемо чути прекрасні слогани, прекрасні гасла, а в реалі ми будемо бачити, як російські олігархи будуть викуповувати обленерго, заходити в газовий ринок, брати контроль над газовими родовищами, формувати свої політичні пули в Україні, і в той самий час довірливі українці будуть спостерігати за якимись мильними політтехнологічними шоу на тих самих російських чи проросійських телеканалах в Україні.

Вочевидь,  йдеться не лише про очевидну економічну експансію. Мова йде про стратегію банкрутування України як держави в цілому. Ці механізми зараз працюють по всьому фактично спектру проблематики. З одного боку, Росія завозить зброю, боєприпаси на Донбас і змушує стріляти по цілях, наведених з Росії, з іншого  - відправляє сюди переговорників для ведення переговорів із розподілу квот по рибі, лісу, іншої сировини, поставки товарів і так далі. Ми знаємо офіційну статистику, але ж ми не знаємо ще рівня контрабанди. Це, по-перше. А, по-друге, от нещодавно вибухнула ціна на бензин. Ну, хто не знає, що майже половина всіх світлих паливно-мастильних продуктів йде по схемі Росія-Білорусь-Україна? Там вона заходить по давальницькій схемі, без оподаткування. Це породжує додаткову контрабанду. Тож  офіційна цифра – 50  відсотків ринку – дуже далека від реальної, з моєї точки зору, це лише половина всього об’єму, частина якого заходить офіційно, частина – контрабанда на український ринок. А це що тоді? Уявляєте, який ресурс вимивається звідси? Тому оці рішення, які ухвалені зараз Путіним щодо застосування санкцій, це рішення в цій схемі!

Деталізуйте трішечки.

Для когось це буде туман, комусь, хто шкодить цій експансії, наступлять на мозоль, і він відступить у сторону. А ці схеми будуть повністю напрацьовуватися. Чорні схеми експансії на український ринок, виведення капіталу, заведення сюди ресурсу. Це ж невипадково, що цей процес активізовується на початку політичного процесу. От що таке ціна на бензин, чому такий стрибок? Це - дельта, яка зараз створена, якщо хочете, це - політична дельта, яка буде використовуватися для вирішення тут політичних процесів.

В який спосіб? Тобто цю дельту будуть використовувати для "чорної каси"?

Для фінансування політичних проектів в Україні. І це стосується не тільки дельти по бензину. Вона буде працювати і в усіх інших схемах. А тема риби для України – це взагалі Клондайк. Адже, якщо є сфера більш неврегульована – ну це тільки сфера Господа Бога, яка регулюється традицією. У питаннях і водних поверхонь, і річкових,і  управління цими ресурсами, і зариблення, і торгівлі – там править нечиста сила. Україна, яка має рівну для всієї Європи поверхню річкових і озерних плес, сама не може себе забезпечити рибою.

Парадокс.

Так, парадокс. Але насправді це – одна зі схем, яка бере участь у процесі, про який ми з вами говорили. Дивіться, як тут все побудовано – хтось користується лісом в одну сторону, хтось рибкою в другу сторону, хтось світлими паливно-мастильним матеріалами.

Хтось – енергетикою.

Хтось – енергетикою. Але все це говорить про що? Дряхлість і слабкість інститутів української держави. Держава немічна. А в багатьох випадках суб’єктивно через певних осіб, зацікавлена в тому, щоб ці процеси тривали. П’ятий рік іде війна – патронного заводу нема. Ми ремонтуємо стару ще радянську бронетехніку. Подивіться, що йде на поставки Збройним Силам – відремонтована стара техніка. А нова? Що, за п’ять років немічні виготовити нову? Адже всі складові в Україні є для того, щоб випускати нову сучасну бронетехніку. Розробки є, так чого ж воно не випускається? А це – п’ятий рік, пане Антоне. Це ж не перший! І це не перші місяці, коли волонтери шукали устаткування по всьому світу.

Пане Романе, але ми розуміємо, якщо це системне явище, інспіроване чи, можливо, контрольоване Росією, то відповідними наслідками можуть бути доволі неприємні речі. Йдеться про те, що за якихось пару місяців можуть полетіти "чорні лебеді" в Україні, будуть вибухати різні скандали, будуть з’являтися плівки, можливо, не дай Боже, звісно, але відрізані голови, як в ситуації з Хашоггі, якого вбили на замовлення правлячих кіл Саудівської Аравії.

Треба чітко розуміти: Росія не буде спостерігати за становленням і зміцненням України. Вона буде паскудити. І для цього, щоби Україна устояла, їй потрібна єдність, їй потрібна сильна держава, і сильна армія і так далі. Оці шарахання – "напівзаходи", недомовленості, неприйняті рішення, кивання на те, що воно якось саме там розсмокчеться, - це буде весь час створювати загрозу. Поки що суспільство витримує. Держава вже не здатна із цим боротися. Вона бере участь, в темну, у цих процесах. А це мене найбільше лякає, коли держава бере участь у цих процесах. Для мене, наприклад, відсутність слова "війна", в риториці державних осіб – президент виступає на Генеральній асамблеї ООН, він жодного разу там не використовує слово  українсько-російська «війна». Він називає це "конфлікт", "протистояння" і так далі. Чому це? Це означає, що держава немовби знаходиться в режимі то АТО, то ООС. Ось де проблема: поки суспільство витримує цей тиск, держава має шанс створити інститути, які забезпечать стримання цього тиску. Якби не ґвалт людей із захисту Азовського моря… Це ж ґвалт змусив поставити туди декілька катерів. Почався ґвалт – прокинулися.

Були змушені зауважити проблему.

Так, «зауважити» дуже слушний термін… А це стосується всіх інших речей. От, скільки кажуть про Білорусь? Той напрямок залишається абсолютно неприкритим. Ну яка різниця займатися Росії контрабандою через власний російський кордон чи через білорусько-український кордон?! Говориш, говориш – з 12-и переходів два врегульовані, 10 – стихійні. Мовчок. Абсолютно жодної реакції немає. Очевидно, що так як і нинішній стрибок цін, так і багато інших речей, пливуть звідти. Тому в даному випадку вимога до держави тільки одна – почати виконувати ту роль, яку їй належить виконувати, а не стимулювати процеси розвалу держави Україна.

В мене є відчуття, що незабаром ту чи іншу політичну табуретку можуть вибити кирзовим російським чоботом і крихка українська політична стабільність може посипатись. Водночас ми бачимо як штучно вирощують проросійські політичні проекти на конкретно проросійських чи контрольованих Кремлем російських телеканалах в Україні. І так само, як ви, пане Романе, слушно зауважили, всі вдають, що немовби цього не робиться, вдягають якісь смішні футболочки, обіцяють, що ми не будемо ходити на ті чи інші ефіри.

Тут ситуація ще гірша і вона полягає в тому, що фактично створена дуже серйозна платформа для того, щоби в черговий раз зіткнуть українця з українцем. А тоді, поки українці будуть між собою сваритися, то буде за аналогією: вже забрали дві кімнати, скоро заберуть половину.

А жити будете в туалеті, умовно кажучи.

Жити будете в туалеті – ось на що розрахована ця ситуація. Більше, ніж єдність між владою і суспільство, ніщо не захищає державу. Єдність між владою і суспільством – це та гарантія, що Україна буде захищена і ззовні, і всередині буде порядок. Те, що виростає прірва між владою і людиною, це – річ, яка буде заповнена "рускім міром". Це читається тільки так. І це треба розуміти тільки так! Якщо сьогодні у владних коридорах, цього ще не розуміють і допускають такі забавки як розподіл квот на рибку, то ці люди поплатяться дуже гірко за ці помилки.

Я просто боюся, що десь в якомусь підкиївському лісі можуть так само засідати якісь неформальні україно-російські комісії і розподіляти квоти на наступні парламентські вибори.

Дивіться, народний депутат, як державний діяч, має доступ до відповідних документів. Ви можете щодня в аеропорті Бориспіль  побачити, як на рейс Київ-Мінськ, Мінськ-Москва стоїть цілий ряд народних депутатів. От, я весь час думаю, як тепер у той перший відділ Верховної Ради надходять закриті документи? Наприклад, щодо ситуації на Донбасі, із забезпечення Збройних Сил, розвідувальні дані і так далі. Перед вами  людина, яка 15 років працювала депутатом, я знаю, що там подавалося, які документи. Як можна тепер, цьому інституту, який зветься парламент, довіряти таку документацію? Ситуація в агентстві по рибі й інших, інша!? Там точно така сама ситуація. А якщо взяти всі інші операції, які проводяться – вони аналогічно проводяться. Якби я не знав, ну, даруйте, я так натякну, що в міжнародних фінансових одиницях на рівні технічного апарату сидить дуже багато відповідних, «заряджених» (завербованих Росією, - ред.) людей,  ми ж уже прекрасно побачили, що Рада Європи печеться про бюджет, який забезпечується росіянами, ОБСЄ, очільники Генеральної Асамблеї ООН і Ради безпеки - так само сидять на цих ресурсах. А такі речі як Північний потік, Блакитний потік – це свого роду хабарницька голка, яка втикається туди і от вона з одного боку носить характер підкупу, а з іншого боку – це резидентура. Це розвідка, це начинення системи безпеки своїми агентами і так далі. Ми відходимо від цього берега, і сподіваємося, і віримо у доброту всесвітню.  Запам’ятайте, добро має бути зубате. Воно повинно вміти захищатися. По-іншому не буде.

Наостанок, пане Романе, коли нам можна чекати так званої  "години ікс"? Коли Росія відчує, що в Україні процеси  самодеструкції, якогось саморозповзання політичної тканини і так далі досягнули такого моменту, що можна впроваджувати якийсь свій жорсткий сценарій.

Росія буде як і завжди, і восени, і навесні намагатися зірвати політичну міністабільність й інкорпорувати конфлікт всередину. Зверніть увагу, вона буде гріти температуру на Донбасі, гріти температуру в Криму, на Азові, але найважливіше, що вона буде робити – вона спробує розпалити вогонь в політичному центрі. А оці всі речі – з угорцями, з румунами, з білорусами, з поляками – це буде вогонь по контуру. І це буде хороводитися і далі чи буде вибухати там в поточних питаннях, найважливіше для Росії сьогодні – зірвати політичну ситуацію в центрі, в Києві, організувати який-небудь, даруйте, черговий спектакль. Вони навіть розраховують, це вже очевидно, на кровопролиття, тому, з одного боку, нам потрібні кардинальні зміни, кардинальні рішення і дії, а з іншого боку, ми повинні розуміти, що ми перебуваємо в умовах, коли будь-який деструктив буде використано Росією, будь-який деструктив! І тому треба вимагати, треба критикувати, але треба розуміти, що ми всі ходимо по лезу ножа.