Незаймана природа, замки та активний відпочинок: чому варто їхати в польське Підкарпаття

Коли заходить мова про поїздку до Польщі, більшості людей автоматично спадають на думку найбільші та найпопулярніші міста цієї країни – Варшава і Вроцлав, Краків і Гданськ, Люблін і Познань. Але при цьому мало хто згадує (та й узагалі - знає) про маленькі міста і містечка. Серед останніх – і найближче до нашої країни в усіх відношеннях Підкарпатське воєводство

Мандрівники, які оминають цей край своєю увагою, роблять це, на наш погляд, абсолютно незаслужено. Адже Підкарпаття може запропонувати туристичні атракції на будь-який смак: романтичні міста, наскрізь пронизані духом епохи монархії Габсбургів; розкішні палаци польської шляхти та середньовічні замки лицарської епохи. Незаймана природа польських Карпат не залишить байдужими як любителів усамітнитися, так і фанатів активного відпочинку; а гірські готельні комплекси з мінеральними водами запропонують найрізноманітнішу програму SPA та welness-відпочинку.

При цьому - щоб насолодитися справжньою Європою з типово європейськими містами, замками та інфраструктурою, зовсім не треба платити "європейські" гроші: ціни на польському Підкарпатті, як і загалом у Польщі, цілком співставні з українськими. При цьому добиратися до воєводства з Києва зручніше і дешевше, ніж до багатьох регіонів нашої країни. А для мешканців західної України Підкарпаття взагалі знаходиться на відстані, як то кажуть, витягнутої руки.

Інтерсіті до Європи

Знайомство з Підкарпатським краєм варто починати з Перемишля – найближчого до українського кордону міста. А діставатися до міста найкраще комфортабельним потягом Інтерсіті, що відправляється з центрального вокзалу української столиці о 06:00, а прибуває до Перемишля о 13:25 за Києвом (12:35 за місцевим часом). Квиток коштує 764 грн. Потяг робить зупинку у Львові, звідки відходить об 11:06. Вартість квитка для львів’ян – 140 гривень. Ще один Інтерсіті відходить з Києва о 06:52. Цей поїзд слідує іншим маршрутом – через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль та все той же Львів, а на станцію Przemyśl Główny прибуває о 15:03. Стояти в чергах на пунктах перетину не доведеться від слова "зовсім" - паспортний та митний контроль і з українського, і з польського боку відбувається під час руху потяга, що дуже зручно і неабияк економить час.

Крім того, зі Львова до міста можна дістатися численними автобусами та маршрутками, або знайти попутників на BlaBlaCar. Ціна питання – від 100 грн.

Melduję posusznie: тисячолітній Перемишль – під знаком бравого Швейка

Розташований за 14 км від українсько-польського кордону 60-тисячний Перемишль – одне з найдавніших міст Польщі. Перша згадка про нього датується 981 роком; на початку XI ст. місто було однією з резиденцій короля Болеслава Хороброго. У 1389 році король Владислав Ягелло надав Перемишлю Магдебургське право, після чого місто стрімко почало багатіти. Після першого поділу Речі Посполитої, Перемишль разом зі Львовом і Краковом відійшов до Австрії, під владою якої і перебував до 1918 року. У XX столітті місто навіть півтора роки входило до складу УРСР: коли у вересні 1939-го Німеччина і Радянський Союз розшматували Польщу, союзники поділили Перемишль по річці Сян: правобережна частина увійшла до радянської, а лівобережна – до нацистської зон окупації.

Історія Перемишля визначила його архітектуру: центральна частина міста рясніє кам’яницями XVI i XVII століть, величними костьолами та соборами, розкішними будинками австрійської епохи.

Оглядини міста краще розпочинати з Ринкової площі, котра знаходиться буквально за 500 м від залізничного вокзалу, в центрі якої фонтан зі скульптурою ведмедиці з ведмежатами – символом міста. Поруч – статуя бравого вояка Швейка з "інструкцією": торкнеш бронзового Швейка за носа - будеш щасливим. За шапку - будеш мудрий, за погони - дістанеш підвищення по службі, за черевики - не виженуть з роботи. А за вухо якщо торкнутися - скажуть: ти - шпіон. Найбільше затертий у скульптури саме ніс: всі хочуть бути щасливими.

Трохи піднявшись угору по вулиці Францисканців, бачимо костел Францісканів другої половини XVIII століття, виконаний в стилі рококо. Трошки вище знаходиться собор святої Діви Марії та Івана Хрестителя. Поруч давній греко-католицький собор Святого Івана Хрестителя, що був збудований у 1-й половині XVII століття з двома вежами та фасадом в стилі пізнього бароко і від початку був костелом Єзуїтів. Нині це – центр релігійного життя української громади Перемишля. Служба в храмі проводиться українською мовою.

Римо-католицький костел Францісканів

Греко-католицький собор Святого Івана Хрестителя

Також варто відвідати замок Каземира – споруду у стилі ренесансу зі збереженими готичними елементами, збудовану у XIV столітті. Замок височіє на пагорбі над Старим містом, і з нього відкривається чудовий вид на Перемишль і річку Сян.

Власне, цікаво буде й просто прогулятися набережною Сяну – ріки, про яку йдеться в українському гімні.

Міст через Сян, спроектований французьким інженером Густавом Ейфелем

Варто відвідати перемишльські музеї: Національний Землі Перемишльської з унікальним зібранням ікон, або Музей Архідієцезії, що містить колекція сакрального мистецтва. Перемишль відомий своїми прекрасними виробами люльок і дзвонів. Також можна відвідати Годинникову Вежу на вулиці Владиче, в якій міститься музей стандартних виробів перемишльських ремесел. В Музеї Історії Перемишля відтворено давній інтер'єр міста з XIX i XX століття.

А ще, Перемишль – справжня скарбниця цікавостей для шанувальників воєнної історії. Тут, на самісінькому кордоні з Україною, знаходиться колишня головна фортеця Австро-Угорщини і одна з трьох (після Антверпену і Верден) найбільших фортець Європи. Ще під час Кримської війни місто оточили 15-кілометровим валом з 30-ма бастіонами, фортами, пастками і брамами. А протягом 1888-1914 років довкола Перемишля побудували укріпрайон довжиною 45 кілометрів, який включав 44 великих форти, великі та менші насипні вали, позиції для піхоти і артилерії, броньовані каземати. Саме тут розгорнулася одна з найбільших баталій Першої світової, коли 300-тисячна російська армія намагалася прорватися крізь Перемишль до Кракова і Щецина. Врешті, росіяни здобули фортецю, заплативши за це 20 тисячами життів.

Один з головних фортів Salis Soglio, розташований буквально на самому кордоні з Україною

Звичайно, не все збереглося, але дещо цікаве таки є, принаймні велосипедний туристичний маршрут через форти має довжину 82 км.

Якщо офіційним символом Перемишля є ведмедиця, то символом неформальним, безсумнівно, є славнозвісний герой творів Ярослава Гашека – бравий солдат Швейк. Четвертий том роману Гашека майже повністю присвячений подіям, які чеський солдат пережив у липні 1915 року в Перемишлі, де його ледь не стратили за звинуваченням у шпигунстві.

У 1997 році група мешканців Перемишля вирішила створити товариство, метою якого було проголошено втілення в життя своєрідної життєвої філософії бравого вояка. Швейківський рух у Польщі та Європі відтоді сильно розвинувся, і виникло кілька товариств, а столицею руху став власне Перемишль. Сьогодні можна сказати, що “бравий вояк Швейк” є туристичним продуктом: виникли маршрути “слідами Швейка” – пішохідний у Перемишлі, велосипедний R63 Словаччина – Польща.

Тому тим, хто у Перемишлі вперше, цілком можна порадити замовити екскурсію містом у товаристві одного зі "Швейків", який цікаво і з запалом в очах розповість про історію міста і його головні пам'ятки, і обов’язково звозить до одного з зовнішніх фортів перемишльської фортеці.

Екскурсовод Маріуш Беднаж схожий на героя оповідань Гашека навіть більше, ніж сам оригінал

Прогулянки містом можна сміливо поєднувати з шопінгом. Найпопулярніші торговельні центри тут - Tesco і MediaMart на вулиці Львівській, а також торговий комплекс Galeria Sanowa, розташований на відстані 1,5 км від залізничного вокзалу. Ну і, звичайно, всюдисуща "Бедронка". При покупках від 300 злотих можна оформити Tax Free, завдяки чому до 23% вартості товару повернуть при перетині кордону або в українському банку.

Зголоднівши після прогулянок та шопінгу, можна поїсти в одному з гостинних кафе та ресторанів, яких у Перемишлі дуже багато. Один з них – ресторан у швейківському стилі Melduję posusznie на вулиці Дворського, 11, на відстані 200 м від залізничного вокзалу. Оформлення закладу та меню пронизані духом творів Ярослава Гашека. Обід тут коштує близько 300 грн.

У ресторації Melduję posusznie все нагадує про бравого вояка цісарської армії

А тим, хто хоче повністю зануритися у атмосферу довоєнної Австрії, пропонуємо відвідати ресторан C.K. Monarchia – надзвичайно атмосферне місце, розташоване в затишному районі у старовинному особняку. Унікальні інтер’єри повністю оформлені у стилі затишної австрійської квартири XIX століття, і переважно складаються зі старовинних речей епохи габсбургської монархії. Ресторан складається з австрійської, угорської, польської та єврейської залів, і пропонує спробувати страви буржуазної кухні відповідного періоду.

Розміститися ж у Перемишлі можна з комфортом за порівняно невеликі гроші. Наприклад, проживання в двомісному номері в двозірковому готелю недалеко від залізничного вокзалу обійдеться в 780 грн за ніч, в готелі на березі річки Сан - у 1000 грн. А переночувати в хостелі можна за 250 грн в загальному номері і за 370 грн в одномісному номері з санвузлом.

(у наступній частині репортажу ми з вами відправимося у польські Карпати, де познайомимося з можливостями автивного відпочинку і відпочиноку у стилі SPA&wellness, а також побуваємо у столиці воєводства та відвідаємо масштабний етнографічний музей)

Матеріал було написано за підсумками поїздки, організованої Закордонним осередком Польської туристичної організації в Києві, Східним велосипедним маршрутом Green Velo, а також Урядом маршалковським Підкарпатського воєводства РП (заступник директора Департаменту промоції й економічної співпраці Марія Міхур-Жємба).