Мільйони жертв та романи Ремарка та Хемінгуея
Перша світова війна тривала понад чотири роки, з кінця липня 1914 року до листопада 1918 року. Вона вперше охопила величезну територію в Європі та на Близькому Сході. Жертвами війни стали понад 10 млн людей.
Перша світова змінила європейське суспільство, зробила його менш передбачуваним, більш цинічним, жорстким. Як вважають історики, повільне та класичне за атмосферою 19-те століття завершилося саме в 1914 році. Європа 1919 року значно відрізнялася від самої себе у 1913 році.
Перша світова суттєво вплинула на політичну карту Європи. Вона призвела до загибелі чотирьох імперій: Російської, Османської, Австро-Угорської та Німецької. Після цієї війни у Центральній та Східній Європі сформувалися національні держави, які зараз входять до Європейського Союзу та є сусідами України.
У період після 1914 року у державах-учасниках війни відбулася мілітаризація економіки. Це теж було новим явищем. Раніше війни не вимагали такої концентрації економічних, господарських зусиль із залученням більшості громадян країни.
Перша світова залишила вагомий слід у мистецтві. Оскільки вона мала травматичний вплив на долі десятків мільйонів людей, письменники присвятили багато романів та оповідань цим трагічним та хвилюючим подіям. Так поступово став складатися художній міф про Першу світову. У романах Еріха-Марія Ремарка, Ернеста Хемінгуея та інших авторів так званого Втраченого покоління йшлося про війну як довготривалу беззмістовну ситуацію, про невиправданість величезних людських жертв, про пошуки свого місця у післявоєнному світі.
Танки та хімічна зброя
Під час Першої світової з’явилися нові види озброєння, деякі з них могли призвести до масового знищення людей.
Наприклад, хімічна зброя. Вперше її застосували німецькі війська у квітні 1915 року. Противник (французька армія) був тоді неготовий до такого озброєння і використання газів призвело до значних жертв. Протягом п’яти хвилин на фронті завширшки 6 кілометрів було випущено 180 тонн хлору. Всього від цієї атаки постраждало 15 тисяч людей. Хімічна зброя стала одним з жахіть Першої світової та прологом до створення ще більш руйнівного озброєння.
Також саме під час Першої світової було вперше застосовано танки. Піхоті було складно долати щільні укріплення противника, оснащені кулеметами. Тоді військові інженери запропонували створити бойову броньовану машину, яка могла б проривати оборону противника. Перші танки були повільними та надто незграбними для того, щоб суттєво вплинути на перебіг бойових дій. Однак їх почали застосовувати і іноді саме танки робили ту складну роботу, яка була не під силу піхоті.
Підводні човни та літаки з’явилися до Першої світової, однак ця війна дала значний поштовх їхньому розвитку. Так само як і танки, перші бойові літаки ще не мали таких руйнівних можливостей, як більш пізні моделі. Бувало, що льотчики самі скидали бомби на позиції противника.
Швидкий розвиток бойової авіації призвів до появи протиповітряної оборони. Також певні експерименти здійснювалися щодо морської авіації. Авіаносців ще не було, але військові вже думали над такими можливостями.
Однією з особливостей Першої світової стала позиційна війна. Якщо у війнах попереднього типу все вирішувалося під час битви двох великих армій, то тепер війська місяцями сиділи в окопах. Лінія фронту могла не змінюватись довгий час і сенс такого перебування в окопі був не завжди зрозумілий для солдатів. Психологічна виснажливість позиційної війни відображена у багатьох спогадах її учасників.
Російські війська у Львові
Українські землі були одним з головних театрів Першої світової. Росія проривалася в Європу через Україну і одним з символів цього стали російські війська у Львові. Це була перша російська окупація Галичини, яка потім повторювалася у 1939 та 1944 роках.
У серпні–вересні 1914 року російські війська, відбивши австро-угорський наступ оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до Карпатських перевалів. Російські війська вступили до Львова і Чернівців. Наступним успіхом росіян стала облога Перемишля, який капітулював 22 березня 1915 року.
На завойованій території російська влада встановила окупаційний режим. На україномовних землях запроваджувалися російська мова і російське законодавство. Верхівку греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Андреєм Шептицьким депортували вглиб Росії.
Потім ситуація на фронті змінилася. В лютому 1915 року австрійські частини вступили до Чернівців, а 22 червня вони повернулися до Львова. Наступ австро-німецької армії призупинився на лінії Кам’янець-Подільський–Тернопіль–Дубно.
Навесні 1916 року українські землі знову потрапили в епіцентр фронтових змін. Війська російського Південно-Західного фронту здійснили так званий Брусиловський прорив (Брусилов був командувачем фронту). Росіяни знову оволоділи Чернівцями, Коломиєю, Бродами, Луцьком.
Потім лінія фронту залишалася майже незмінною понад рік. Влітку 1917 року російський уряд розпочав новий наступ, який завершився провалом. Контрудар австро-німецьких військ встановив нову лінію фронту, яка проіснувала до укладення Берестейського миру у січні 1918 року. Але це вже інша історія, яка пов’язана з виникненням Української Народної Республіки, росйською революцією та виходом росіян з Першої світової.
…В історії Першої світової є ще один аспект, про який варто згадати. Йдеться про аналогію з сьогоднішнім днем. Ця аналогія полягає у схожому стані європейського суспільства у 1914 та 2014 роках.
Зокрема, на початку 20-го століття в Європі думали, що настав період незворотного суспільного прогресу, коли не буде війн, а будуть лише технічні винаходи, покращення споживацьких умов та розвиток культури.
У певному сенсі схожі настрої панували в інтелектуальному середовищі у 1990-і роки та на початку 2000-х. Гуманітарії тоді писали про "кінець історії" та сподівалися, що надалі у світі пануватиме лише суцільний добробут.
Однак, Перша світова і гібридна війна Росії показали, що суспільна природа є більш складною ніж здається на перший погляд. І коли на горизонті виникає привид так званого прогресу, то не варто думати, що він не зможе перетворитися на загрозу війни.