live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Дарюс Скусявічус: Для Москви було б великою дурістю нападати на Литву

Замміністра закордонних справ Литви - про підривну діяльність Кремля у Литві, загрозу масштабного російського вторгнення, енергетичну диверсифікацію та україно-литовську співпрацю

Напевно, неможливо знайти країну, більш принципову в своєму протистоянні кремлівському реваншизму, ніж Литва. Так само як і країну, яка послідовніше б підтримувала Україну як в протистоянні російській агресії, так і в реалізації наших євроінтеграційних та євроатлантичних прагнень. Сміливі заяви на вищому рівні, лобіювання інтересів Києва в НАТО і Європейському Союзі, поставки летального озброєння і реабілітація поранених українських військових - далеко не повний перелік того, що Вільнюс робить для України.

Природно, при цьому Литва відчуває на собі весь перелік російських гібридних методів впливу. Пропаганда і дезінформація, енергетичний шантаж (який, щоправда, залишився в минулому після будівництва LNG-терміналу в Клайпеді), обмеження для литовських товарів на російському ринку і спроби створити проблеми у відносинах між Вільнюсом і національними меншинами, які проживають в країні. Йде в хід і відверте брязкання зброєю на кордоні - стрімка мілітаризація Калінінградській області, проведення масштабних військових навчань.

На полях конференції "Уроки гібридного десятиліття: що потрібно знати для успішного руху вперед", що відбулася 7-8 листопада в Києві, заступник міністра закордонних справ Литви Дарюс Скусявічус розповів Espreso.TV про боротьбу своєї держави проти російської агресії.

Пане Скусявічус, чи стикається сьогодні Литва з гібридними погрозами з боку Росії, і, якщо так, то з якими саме?

Так, стикається. Останнім таким випадком, напевно, був випадок з 11 парламентаріями. На їхні поштові скриньки надійшли тисячі листів (мається на увазі спам-атака, якої 2 листопада зазнали поштові адреси глави МЗС Лінаса Лінкявічус і групи відомих депутатів-консерваторів, які активно критикують кремлівську агресію - ред.). Але це - просто один з багатьох прикладів.

Як Вільнюс протистоїть таким загрозам?

Перше, що ми повинні робити, якщо ми хочемо захистити себе - ми повинні виконувати свою домашню роботу. Насамперед йдеться про роботу всередині країни - про посилення координації між різними інституціями, обмін інформацією, опрацювання різних варіантів реакції на ситуацію X або Y. Така робота активно почалася нашим урядом пару років тому, зараз повністю функціонує Crisis Management Bureau в офісі прем'єр-міністра, повністю скоординована стратегічна комунікація, активно працює Міністерство оборони, працює Cyber ​​Defense (управління кібербезпеки; входить в структуру Міноборони Литви - ред.). Паралельно з опрацюванням на національному рівні, такі ж питання піднімаються і на регіональному рівні - на рівні трьох країн Балтії, на рівні країн балтійського басейну. Спілкуючись з партнерами з України, країн НАТО, Євросоюзу, США - постійно піднімаємо і шукаємо спільні проблеми та шляхи їх вирішення.

А яку увагу приділяє уряд Литви діяльності російських пропагандистських ЗМІ - Sputnik'а, Russia Today?

Однією з важливих складових протидії гібридним загрозам є стратегічна комунікація і боротьба з пропагандою і дезінформацією. Не готовий приводити точну статистику, але приблизно половина населення Литви володіє російською мовою (хоча безпосередньо російська меншина становить всього 5%). Тому загроза, що йде від російськомовних пропагандистських ЗМІ, цілком реальна. Перекручування литовської історії, заклики до порушення територіальної цілісності, демонстрація забороненої символіки можуть стати причиною відкликання ліцензії.

Населення Литви, зокрема журналісти, експерти та аналітики, вже самі у стані розпізнати очевидні випадки пропаганди. Можна сказати, що в цьому плані у нас вже сформувався певний шар аналітиків і представників НУО (неурядових організацій), a стійкість суспільства стосовно різних російських провокацій значно збільшилася. Найкращою оцінкою цього є той факт, що навіть деякі країни, давні члени ЄС, охоче запрошують наших експертів і журналістів поділитися своїм досвідом і висновками.

Наскільки реальним Вільнюс вважає ймовірність прямого російського вторгнення? Литовська армія готова до боротьби з агресором? Зокрема, наскільки реальна загроза перерізання Сувалковського коридору?

Це - гіпотетично. Я зараз не готовий ділитися військовою інформацією. Одне ясно - наступний крок Росії передбачити неможливо. Тому говорити про те, що вони будуть робити ... Єдине, що ми розуміємо - що з боку Москви це була б велика дурість - нападати на державу-члена НАТО, і дивитися, чи спрацює 5-та стаття.

Литва є однією з тих небагатьох країн НАТО, яка вже зараз виділяє 2 відсотки свого ВВП на оборону і модернізацію своєї армії (доведення оборонних витрат до рівня 2% від ВВП - мінімально необхідний стандарт НАТО - є одним з основних рішень саміту Альянсу 2014 року в Уельсі. Проте, на сьогодні лише 7 країн-членів Альянсу наростили свої витрати до такого рівня - ред.). Усередині країни є національні угоди між головними політичними силами, згідно з якими частка витрат, націлених на оборону країни, повинна збільшуватися. Населення в цілому активно підтримує це - люди охоче йдуть в армію добровольцями, приєднуються до загонів стрільців тощо. Це вказує на те, що суспільство Литви серйозно має намір захищати свою країну і позитивно ставиться до того, що внесок Литви в зміцнення НАТО повинен збільшуватися.

Наскільки активно функціонує LNG-термінал в Клайпеді і чи забезпечує він енергетичні потреби Литви?

З приводу терміналу СПГ (скрапленого природного газу) в Клайпеді. Цей термінал за своїми технічними характеристиками і рівню використання випереджає багато інших терміналів СПГ країн ЄС і є одним з найуспішніших у всьому економічному блоці. На наш внутрішній ринок близько 40-60 відсотків усього природного газу надходить саме через Клайпедський термінал СПГ. Цей газ приходить в основному зі США, Норвегії, країн Африки і т.д. Зовсім недавно через цей термінал газ закуповували і латиські споживачі - це означає, що Клайпедський термінал вже де-факто став регіональним газовим хабом.

Але найголовніше - це навіть не частка ринку, яку займає скраплений газ, а то, що це повністю змінило динаміку і ціну російського газу для Литви. Головне - мати диверсифіковані енергетичні потоки, і тоді монопольний постачальник не зможе тобі говорити Take it or leave it (купуй товар на наших умовах або не купуй зовсім - ред.).

Але Литва все ж змушена закуповувати і російський газ?

Наразі ми можемо купувати газ від цілої низки постачальників у всьому світі - головним чинником є краща запропонована ціна. Ми не відмовляємося і від російського газу, який надходить до нас по газопроводу, але тільки в тому випадку, якщо запропонована ціна буде конкурентоспроможною порівняно зі світовими цінами на газ. Внаслідок цього в газовому секторі Росія не в змозі диктувати нам або займатися шантажем, що поставки газу буде припинено або газ буде поставлятися за необгрунтованою ціною. Ці часи вже в минулому. Тепер ми маємо можливість купувати газ звідки хочемо і за конкурентноздатною, тобто ринкової, ціною.

Чи постачає Литва Україні летальне озброєння?

Так, і ми це постійно декларуємо. Більш того, ми декларуємо всі поставки в ОБСЄ. Для нас це взагалі не питання - люди захищаються, а не у війну грають. Які питання - буде це провокувати Росію чи ні?! Їм (українцям) потрібні засоби захисту.

Чи знаходить така позиція Вільнюса розуміння у європейських партнерів?

Чи знаходить наш підхід симпатії у інших країн? На мою думку, так. Я знаю країни, які теж це роблять: беруть участь, активно допомагають Україні. Чи будуть це робити всі? Не будуть. Але це - теж природно.

Як ви оцінюєте рівень військової кооперації між Україною і Литвою?

Дуже-дуже тісна співпраця в усіх форматах. Це і в рамках спільної бригади ЛітПолУкрбріг (спільної литовсько-польсько-української бригади - ред.), і в рамках НАТО, і тренінгово-навчальна складова, і реабілітація поранених українських військових в Литві.

новини партнерів

11 грудня, 2018 вівторок

11 грудня, 2018 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати