live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Авраам Шмулевич: Якщо терористи постійно порушують перемир’я, слід вводити свої війська й винищувати їхнє керівництво


фото: yenicag
Рабин Авраам Шмулевич, президент Інституту Східного партнерства (Ізраїль) в програмі телеканалу Еспресо "Студія Захід з Антоном Борковським" про антиукраїнську і антиізраїльську стратегію Путіна і перемир’я на крові

"Хамас" здійснив безпрецедентно нахабний і агресивний напад на Ізраїль. Натомість ми побачили доволі дивну реакцію Держави Ізраїль, яка закінчилась відставкою міністра оборони Лібермана – людини, яка посідала жорстку позицію у відстоюванні ізраїльських інтересів. 

Так, дійсно, багато хто в Ізраїлі задається питанням, чому не до кінця було доведено військову операцію. Відомо, що "Хамас" назбирав багато летального воєнного озброєння – або іранського, або російського виробництва, частково воно виробляється на місці. І було б логічно прогнозувати, що Ізраїль повинен як мінімум знищити цей воєнний потенціал і, якщо й не почати широку наземну воєнну операцію в Газі, то бодай, використавши авіацію, знищити склади зброї і знищити керівництво бойовиків. Цього не було зроблено. Щодо відставки Лібермана, тут теж є питання, оскільки, коли він був міністром оборони під час цієї операції, хто йому взагалі заважав проводити жорсткий курс, адже Ізраїль – це не президентська, а парламентська республіка, і традиційно міністри мають доволі багато поля для самостійності в їхній сфері, а міністр оборони по суті – це друга людина в неофіційній ієрархії держави. Багато хто запитує, можливо, це був просто такий популістський крок, і він просто вирішив у такий спосіб зняти із себе відповідальність. Словом, маємо відчуття незавершеної війни, виникає питання – навіщо це було зроблено? З іншого боку, ми розуміємо, триває війна, і в цій ситуації було б дивно очікувати, щоб уряд відкривав усі карти. Не треба забувати, що головний фронт в Ізраїлю – не південний, це не Газа, а північ, де знаходиться "Хезболла", де знаходиться 100 тисяч військ Ірану і його союзників, де знаходиться іранська регулярна армія, і де знаходиться Росія, російська ПВО, і російські регулярні війська.

Водночас ми почули ось ці безглузді фашистські голоси в Росії, які фактично вітали удари по Ізраїлю. Мова йде про те, що Кремль чи прикремлівські групи були дуже втішені, що Залізний Купол не зміг зняти усі ракетні удари.

Ну, це були навіть не прикремлівські групи, це було вище російське воєнне керівництво, загалом сили, які керують Росією. Для Ізраїлю не таємниця, що дуже багато людей в російському керівництві є відкритими антисемітами і ворогами Ізраїлю. Ми воювали з Радянським Союзом впродовж багатьох років, а сучасна Росія – це спадкоємиця Радянського Союзу. Щодо Залізного Купола, до речі, вони тут марно радіють – він, звісно, не збиває усіх  ракет, оскільки один вистріл коштує приблизно 40 тисяч доларів,  він прораховує траєкторію ракет,  і якщо ракета має вибухнути на незаселеній території, то її не збивають. На момент опублікування статистики вона була така, що з 400 ракет було збито 104. Практично 90 відсотків ракет, які летіли на житлові квартали, були збиті. З технічної точки зору,  це – чудовий результат, оскільки підліт ракети до найближчих єврейських населених пунктів, складає 3 секунди, тобто за ці 3 секунди її треба збити ,а підліт до Беер-Шеви – столиці Негеву, столиці півдня Ізраїлю – приблизно 2-3 хвилини. Коли ракета збивається над населеним пунктом, то вона ж не випаровується, осколки однаково залишаються і теж наносять якусь шкоду. Але гидко те, що російські військові  і люди, які входять у політичне керівництво, так гучно  радіють з проблем Ізраїлю, зважаючи, що, до речі, велика кількість ізраїльтян є вихідцями із Радянського Союзу, із Росії, або навіть мають російське громадянство. По ідеї вони мали б захищати цих людей. Але, оскільки Кремль розуміє, що ідея "русского міра" в Ізраїлі ніяк не пройде, то він  показує своє ставлення, якою мірою громадяни важливі для російського керівництва – потрібні вони лише у якості гарматного м’яса, або ж у якості трампліна, по якому, як по живому мосту, можуть увійти російські війська.

 В  Ізраїлю, знову ж таки, позиція, яка неодноразово була обговорена на рівні вищого політичного і воєнного керівництва, - Ізраїль зовсім не бажає прямого воєнного зіткнення з Росією, але, якщо росіяни перейдуть чітко накреслені наші червоні лінії, то це зіткнення наступить. І, повертаючись до реакції ізраїльського керівництва, Нетаньяху, радше всього, йдеться про те, що в разі початку широкомасштабної війни, тим більше на півночі Ізраїлю, тобто якщо військові дії вестимуть з території Лівану і Сирії, то ізраїльські сили будуть змушені зайти на цю територію, і це, звичайно, викличе реакцію серед населення багатьох арабських країн. Водночас непоміченою лишається революційна подія – практично вибудовано  союз між так званими поміркованими арабськими країнами -  насамперед Саудівською Аравією -  і Ізраїлем.

Ось нещодавно з’явилась інформація, що Ізраїль на півмільярда доларів відправив зброї в Саудівську Аравію, зокрема системи ПВО. Насправді це безпрецедентна подія. І вона  скерована насамперед проти Ірану. І, можливо, цим викликана така стримана реакція Ізраїлю – він просто домігся припинення вогню, адже було оголошено:  якщо війна триватиме, якщо обстріли продовжуватимуться, то все вище керівництво "Хамасу" буде фізично ліквідоване. А відомо, що ці люди більш за все цінують свою особисту безпеку і вони повністю готові посилати жінок і дітей вмирати в ім’я інтересів та ідеалів ісламу, в ім’я джихаду. Але самі помирати вони якось зовсім не поспішають і більша частина  фінансової допомоги, яка поступає в ту ж саму Газу, виявляється на особистих рахунках цих «товаришів». Так що досягнуте перемир’я. Ні для кого не є таємницею, що це перемир’я тимчасове, що проблема Гази і проблема терористів так чи інакше має бути вирішена.

Кремль любить говорити про перемир’я, в той же час він постачає зброю і в "ЛНР", і в "ДНР", він постачає зброю терористичними групам на Ближньому Сході, а потім Путін робить вигляд, що він буцім би ні при чому, хоча увесь світ розуміє, що він причетний. Зрештою, я не думаю, що ракети вони знаходять в колодязях, в оазисах, купляють у воєнторгах, але вони спекулюють саме на цьому.

Ракети вони купляють у воєнторзі і отримують їх поштою, але ми знаємо, де знаходиться цей воєнторг – він знаходиться у Москві. Ситуація дуже подібна, але Україна, на жаль, потрапила в цю пастку постійного перемир’я, яке постійно порушується, а в результаті жодних серйозних дій не відбувається. Тактика Ізраїлю інша. Ось як тільки починається найменший обстріл,  Ізраїль діє жорстко. Це не ситуація з виснажливим нібито перемир’ям, коли з однієї сторони, перемир’я, а з іншої сторони – гинуть люди. Цього ізраїльське керівництво не допускає. Щодо цієї російської тактики, яку запозичили терористичні сили, то ця тактика вигідна насамперед агресору. Неможливо допускати до ситуації, коли обстріли йдуть, коли  в’яла війна тягнеться впродовж місяців і навіть років. У цій ситуації необхідно знищувати і керівництво, яке стоїть за цією війною, і, якщо необхідно, вводити свої сили на цю територію, захищати її.

Але я просто собі уявляю, яке виття підніме міжнародне співтовариство, і, зокрема, ті чи інші агенти впливу Кремля, у міжнародних структурах, якщо Ізраїль піде на жорстке вирішення цієї проблеми. Ну дійсно, не може бути вічною ситуація, коли терористи запускають ракети, мова в тому числі йде і про українську проблему, після чого з’являються ті чи інші так звані миротворці і кажуть – ні, ви повинні керуватися міжнародним правом і укладеними тими чи іншими домовленостями. По суті – патова ситуація.

На жаль, ми знаємо, що більша частина міжнародного співтовариства, більша частина країн-членів ООН налаштована крайнє антиізраїльськи, і фактично Ізраїль засуджують за будь-який вияв самооборони. Скажімо, цьому загостренню у Газі передувала кількамісячний так званий вогненний терор, коли терористи запускали повітряні кулі, балони з вибухівкою, з горючим матеріалом, який спалював все довкола. Зазвичай вони падали на відкриті території, але також викликали пожежі, наприклад, в одному із найцінніших заповідників в Ізраїлі, який  повністю вигорів. При цьому керівництво "Хамасу" відправляло до кордонів Ізраїлю підлітків 14-15 років, які ці кулі запускали. Як тільки Ізраїль намагався відповідати, весь світ кричав про те, що вбивають дітей. Замість того, щоб прикликати до відповідальності "Хамас", який порушує усі можливі конвенції, правила гуманності, використовуючи дітей у якості гарматного м’яса, обговорювали Ізраїль. Якщо ви подивитись, як у великих західних ЗМІ,  висвітлюють останні події, то зазвичай говориться, що Ізраїль наніс удари по Сектору Гази, загинуло стільки-то людей, тобто, не говориться, що ці люди – бойовики. А про те, що це був удар у відповідь на агресію, це якщо і повідомляється дрібними буквами, то  десь наприкінці замітки. Ми вже давно звикли, що об’єктивності щодо Ізраїлю не існує і, до речі, можу сказати, що українське керівництво підтримує практично чи всі антиізраїльські резолюції.

Остання резолюція українського керівництва була чітко проізраїльська і чітко засудила арабський тероризм.

Так, в нас це відзначили з приємним здивуванням. Дійсно, одна з небагатьох країн, яка чітко підтвердила проізраїльську позицію, була Україна. Я навіть у своєму блозі наводив поруч дві заяви - російського МЗС і українського МЗС. І між ними, звісно, існує величезна різниця. У нас цінують тут позицію України. Ну, дай Бог, щоб Україна і надалі не буде  автоматично підписувати усі ці антиізраїльські резолюції, адже на загал ситуація у нас насправді дуже подібна. Ви стали жертвою тої ж самої тактики гібридної повільної війни, і взагалі воєнторг

Кремлівський воєнторг!?

В якому купують снаряди, які обстрілюють Донбас, і ті ракети, які обстрілюють південь Ізраїлю, це точно один і той же воєнторг і продавці в цьому воєнторзі, його господарі абсолютно одні і ті ж. І з тих самих полиць дістають зброю. 

 

новини партнерів

11 грудня, 2018 вівторок

10 грудня, 2018 понеділок

11 грудня, 2018 вівторок

10 грудня, 2018 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати