Що трапилося?
25 листопада два броньованих катери "Бердянськ" і "Нікополь", супроводжувані буксиром "Яни Капу" прямували з Одеси до Маріуполя. О 4-й годині ранку катер "Бердянськ" вийшов на зв'язок з портами "Керч" і "Кавказ", попереджаючи про свій намір пройти по Керченській протоці в Азовське море. Катери зв'язувалися з портами двічі, сигнал приймався, проте самі порти ніяких відповідей не видавали.
Однак пізніше виявилося, що порт "Керч" передав інформацію про катери Чорноморському флоту РФ. А о 10-й годині ранку Міністерству оборони України стало відомо, що російський прикордонний корабель "Дон" взяв український буксир на таран (навал). Головний двигун буксира "Яни Капу" було пошкоджено. А Керченську протоку і зовсім перекрили російським суховантажних судном, яке нібито "сіло" на мілину точно на проході під Керченським мостом (міст, який з'єднує материкову Росію з окупованим Кримом).
За технічними характеристиками, "Бердянськ" і "Нікополь" є річковими бронекатерами проекту 58150 "Гюрза", які розраховані для застосування у спокійних прибережних водах, озерах і річках.
Чому вводять воєнний стан?
Українські кораблі розвернулися і попрямували назад в Одесу. Однак інцидент не було вичерпано - принаймні, не з боку російського флоту. Кілька суден Російської Федерації почали переслідувати українські кораблі. Також було зафіксовано два російських військових вертольота Ка-52.
Погоня тривала близько 8 годин, російські судна відкрили вогонь на поразку. Після чого три українських кораблі було захоплено, шестеро моряків поранено, з яких двоє - у важкому стані. Всього в полон до росіян потрапили 24 моряка.
Подібний відкритий прояв агресії з боку Росії - один із небагатьох за всю війну між Росією і Україною. До цього агресія проявлялася переважно "гібридно". Швидше за все, саме цей фактор і змусив керівництво України задуматися про воєнний стан в Україні.
"П'ять років Росія веде гібридну війну проти України, але вперше вони неприховано атакували Збройні сили Україн. Раніше це робилося приховано, раніше вони використовували своїх військових без розпізнавальних знаків ", - заявив секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов на засіданні.
Засідання РНБО 26 листопада 2018 року
Чому українські кораблі проходили так близько до ворога?
Українські судна мають право проходити Керченською протокою. Подібне положення фіксується міжнародним правом, а також двостороннім російсько-українським договором від 2003 року: "Договір між Російською Федерацією та Україною про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки". Незважаючи на анексію Криму, статус Азовського моря і прилеглих вод залишився тим самим - це спільні води України і Російської Федерації.
У той же час Росія пояснює свої дії як спробу "захисту державних кордонів", які Україна нібито порушила. Чому Росія відреагувала саме 25 листопада, невідомо. Тим більше, що в кінці вересня аналогічний перехід здійснили два українських судна: пошуково-рятувальний катер "Донбас" і буксир "Корець".
Протягом останніх п'яти років вчинки російської держави складно назвати послідовними і доброзичливими по відношенню до України. Тому рух українських кораблів супроводжувався ризиком.
Що таке воєнний стан?
Сама процедура описана в законі України "Про правовий режим воєнного стану".
Воєнний стан може бути введено по всій країні або в її окремій частині, що настає в результаті збройної агресії або нападу на державу, її незалежність і територіальну цілісність. По суті, це розширення повноважень військових і обмеження деяких прав цивільних громадян. На територіях, де оголошено воєнний стан, створюються спеціальні державні органи - військові адміністрації (населених пунктів, районів, областей). Воєнний стан не завжди означає оголошення війни.
Як приймали рішення про воєнний стан?
Увечері 26 листопада Верховна Рада підтримала Указ президента про введення воєнного стану. За закон проголосували 276 депутатів, проти - 30. Рішення не підтримали 21 депутат з "Опозиційного блоку" і 8 позафракційних депутатів. Серед тих, хто проголосував проти: Михайло Добкін, Дмитро Колесников, Іван Мирний, Нестор Шуфрич, Вадим Новінський, Сергій Льовочкін, Сергій Тарута та Євген Мураєв.
Що зміниться в житті українських громадян?
Воєнний стан ввели на 30 днів. Хоча спочатку РНБО рекомендувало 60 днів. Воєнний стан діятиме з 26 листопада до 26 грудня 2018 року. Дію спеціального режиму можна буде продовжити. Процедура така сама - рішення РНБО, Указ президента України і затвердження Верховною Радою.
Воєнний стан ввели не для всієї країни, а для прикордонних з Росією і Придністров'ям областей, а також для тих міст, які мають вихід до Чорного і Азовського морів. Це - 10 областей: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Одеська, Миколаївська і Вінницька. В указі президента Петра Порошенка Росія значиться як країна-агресор, через яку вводиться воєнний стан.
У самому законі "Про правовий режим воєнного стану" є пункти про тt, що повинна робити влада в разі введення воєнного стану. Наприклад, закон передбачає:
- трудову повинність для цивільних осіб. Цивільних осіб можуть залучати на додаткові роботи для підвищення обороноздатності країни;
- обмеження переміщення, в'їзду і виїзду в країну громадян і іноземців;
- оголошення комендантської години, а також встановлення особливого режиму світломаскування;
- заборону на роботу партій, різних громадських організацій, якщо вони несуть загрозу життю громадян, а також суверенітету України;
- заборону на проведення мітингів, акцій протесту, референдумів, виборів;
- цензуру ЗМІ та контроль зв'язку;
- перевірку документів, обшук особистих речей громадян;
- вилучення майна громадян і підприємств для військового призначення;
- евакуювання населення, підприємства, установи, організації;
- надання продовольчу і лікарську допомогу населенню;
- заборону обігу зброї та вибухових речовин, обмеження продажу алкоголю і сильнодіючих препаратів;
- відселення громадян країни-агресора в окремі місця.
Всього таких пунктів 24. Однак ще на засіданні РНБО Порошенко пообіцяв, що військовий стан не призведе до обмеження свобод громадян України, загальної мобілізації поки що не буде.
Глава Мінінформполітики Юрій Стець заявив, що ЗМІ також не потраплять під цензуру. Робота банків також не зміниться. Поки що точно можна очікувати посилення роботи від правоохоронних органів і розширення повноважень військових.
Чи вплине воєнний стан на відносини з іншими країнами?
Керівник українського центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вважає, що введення воєнного стану, при якому Росія буде значитися як країна-агресор, дасть можливість Москві привід для спекуляцій. Кремль сприймає це як офіційне оголошення війни Росії. З іншого боку, Мусієнко вважає, що після оголошення воєнного стану через сусіда-агресора Російської Федерації мають бути й інші заходи, правовикористання до цієї країни: припинення дипломатичних відносин, транспортних та економічних зв'язків.
"Але мені здається, що влада до цих серйозних речей не готова. І воєнний стан вводиться не для того, щоб "воювати" з країною-агресором, а для того, щоб вплинути на внутрішні політичні процеси ", - вважає Мусієнко.
Український політолог, аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков, навпаки, вважає, що оголошення війни не буде, а Україна офіційно визнала Росію агресором ще на початку 2018 року, коли прийняли закон "Про реінтеграцію Донбасу". Тому повторна констатація факту, що Росія - агресор, мало що змінить. На позицію Євросоюзу і США і міжнародних кредиторів, на думку Бєлєскова, це ніяк не вплине. Основне - як буде використано час воєнного стану і що буде після цих 30 днів ..
"Якщо влада України продемонструє, що основна мета - це не посилення обороноздатності країни, а просто відстрочка виборів, то це не сподобається нашим західним партнерам. Вони цього не підтримають і не зрозуміють ", - вважає Бєлєсков.
Також це рішення не вплине і на рішення про транш МВФ, який Україна планує отримати в цьому році.
"У 2014 році МВФ заявив, що він працював і працюватиме з воюючими державами. В першу чергу їх цікавило прийняття бюджету. Для них (МВФ) набагато важливіше, щоб тарифи на газ були відповідними. І тоді, швидше за все, транш до кінця року буде в Україні ", - говорить Бєлєсков.
Чи є сенс вводити воєнний стан на п'ятому році війни?
Питання, яке розкололо українське суспільство на два табори: тих, хто вважає введення воєнного стану виправданим логічним кроком на дії агресора, і тих, хто бачить в рішенні "зраду" і можливість узурпації влади.
Олександр Мусієнко вважає, що сенс вводити воєнний стан є, якщо держава чітко позначить цілі, спрямовані на підвищення обороноздатності держави. Указ же президента про воєнний стан, на думку Мусієнка, скоріше, спрямований на вирішення внутрішніх конфліктів.
"Так, мотивація (введення воєнного стану) зрозуміла і ясна. Але з такою мотивацією можна було і 4-5 років тому ввести стан. Чому саме зараз, мені здається, що причина більш внутрішньо-політична, щоб обмежити права громадян всередині країни ", - заявив Мусієнко.
Бєлєсков же вважає, що указ президента про воєнний стан говорить в основному про заходи військового характеру, що цілком відповідає цілям військового режиму.
"Детальних планів, всього алгоритму дій ніхто і не буде розкривати. Що мене вразило - це відсилання до можливої великої агресії з боку Росії. Є гіпотеза, що якщо росіяни нічого не отримають на українських виборах 2019 року, то вже будуть діяти військовим способом", - вважає Бєлєсков.
Однак з тим, що за 60 днів (а тим більше і за 30 днів) можна підвищити обороноздатність України, не згодні обидва експерти.
Споруда моста практично перекрила Керченську протоку
Чи будуть вибори?
Так як спочатку питань було більше, ніж відповідей, деякі експерти бачать в воєнному стані бажання влади вплинути на внутрішню політичну ситуацію. Наприклад, відкласти президентські вибори або зупинити мітинги.
"Подивіться, що зараз відбувається по країні. Люди виходять (мітингувати) в містах, в яких відсутнє опалення, або власники автомобілів на європейських номерах блокують кордон. А тут - з'явиться прекрасна можливість заборонити взагалі будь-які акції, з якихось причин. І тут постає питання: чи не хоче влада використовувати саме цю можливість", - заявив Мусієнко.
31 грудня 2018 року має стартувати президентська виборча кампанія. Вона триватиме три місяці і закінчиться 31 березня. Саме на цей передвиборчий період і потрапила пропозиція РНБО про воєнний стан і саме цей фактор викликав численну критику у Верховній Раді. Однак на засіданні в Раді депутатам вдалося змінити терміни. І зараз воєнний стан встановлено до 26 грудня, до початку передвиборних кампаній. Так само, в той же день в указ президента додався ще один пункт - про вибори. Згідно з цим пунктом, президентські вибори в Україні повинні пройти як і планувалося, 31 березня 2019 року.