Російські - та й багато хто з українських - спостерігачів - будуть розглядати цю позицію як демонстрацію європейського небажання покарати Москву за чергову нахабну витівку. Говоритимуть про "самотність" України.
Але ці оцінки - зі знаменитої категорії наповненості склянки. Наповнена вона до половини або є наполовину порожньою? Адже зараз мова йде про запровадження нових санкцій - запроваджувати їх або все ж таки не поспішати? А російська дипломатія з 2014 року зосереджена на скасуванні санкцій. На скасуванні санкцій, які вже існують. Заради цього робляться значні зусилля - політичні і пропагандистські, фінансуються партії, телеканали, навіть окремі держави.
І що? І нічого. Євросоюзу доводиться обговорювати варто вводити нові санкції, а не скасовувати старі. За іронією долі, однією з перших про можливість запровадження нових санкцій заговорила представник країни, що зараз головує у ЄС, міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. Та сама Карін Кнайсль, на весіллі якої танцював Путін.
Це демонструє одну закономірність. Так, Євросоюзу дуже хочеться поліпшити відносини з Росією. Але Путін своїми діями - діями, які логічно випливають з його агресії 2014 року - не дає ЄС такої можливості. Так, сьогодні ЄС зосереджений на тому, щоб хоча б зараз ці відносини не погіршити і тому намагається утриматися від нових санкцій та інших інструментів впливу на путінський режим. Але я не сумніваюся, що Путін і цієї можливості їх позбавить. Скорпіон не може не жалити - навіть якщо ти намагаєшся дружелюбно посміхатися агресивній комасі.