Коли планувати подорож?
Ісландія — країна з досить холодним кліматом, тому найкомфортішим періодом перебування тут є липень-серпень, проте якщо плануєте побачити Аврору, то небо сяє нею лише у період із жовтня по квітень. Взимку мандрівників значно менше, проте у зв'язку з несприятливими погодними умовами дістатися до певних туристичних об'єктів взагалі неможливо.
З власного досвіду можемо порадити заздалегідь скласти план подорожі, для полегшення цього завдання в інтернет-мережі є мапи острова з позначеннями найпопулярніших туристичних місць. Надалі, вже подорожуючи країною, всі вони позначені вказівниками зі спеціальними значками ⌘, тому заблукати досить складно.
Інколи знадобиться навігація, але інтернет у роумінгу дуже слабкий, а подекуди мобільного покриття зовсім немає, тому не завадило б завантажити офлайн-карту ще вдома, аби потім не блукати.
Як дістатися острова?
Прямого авіасполучення між Україною та Ісландією немає, лише варіанти з пересадкою. Зазвичай це зупинки у Польщі, Литві, Швеції, Норвегії, Великобританії. Ціни залежать від класу та авіаперевізника, найдешевший варіант — купити квитки на лоукости RYANAIR та Wizz Air. Переліт в обидва боки обійдеться від 5500 грн без багажу, якщо ж маєте валізу, то додатково доведеться сплатити до 80% від вартості квитка. Одразу попереджаємо, що з бюджетними авіаперевізниками можливі проблеми. Приміром, квитки з Вільнюса до Рейк'явіку без жодних попереджень нам замінили квитками до Лондона, а сам рейс скасували, тому довелося повністю змінювати маршрут і робити пересадку в Гданську. Час між двома рейсами, як показує практика, повинен бути не менше 12, а то і 15 годин. Наш рейс із Києва до Гданська затримали аж на 17 годин, і ми дивом встигли на літак до Ісландії.
Проживання
На перший погляд готелів та гостьових будинків вдосталь, але краще житло бронювати заздалегідь, особливо якщо плануєте побувати на заході та півночі країни. Ціни варіюються залежно від розташування та попиту, найдешевші варіанти у Рейк'явіку — від 1500 грн, найдорожчі у селищі Вік на півдні, там вартість доби проживання стартує від 4500 гривень. Краще бронювати одразу зі сніданком, оскільки харчування у закладах обійдеться чи не в десять разів дорожче, а в деяких поселеннях кафе чи ресторани взагалі відсутні. Деякі гостьові будинки без рецепції, а ключі зберігаються у спеціальних кейсах із кодовим замком. Щоб потрапити до помешкання, треба телефонувати за вказаним номером, дізнаватися код та підбирати ключі до номерів, такий собі невеликий квест. Тому гроші на рахунку мобільного треба мати обов'язково. Незважаючи на погоду, на опаленні не економлять — в номерах дуже тепло. Холодна вода з крану питна, а гаряча наштовхує на думку про присутність термальних джерел — насичений запах сірководню навіть не натякає на чистоту та свіжість, але до цього швидко звикаєш.
Пересування по країні
У містах транспортне сполучення розвинене досить добре, проте до водоспаду чи гейзеру вас ніхто не відвезе. Кілька разів на день вирушають туристичні автобуси маршрутом так званого “Золотого кільця”, проте ним ви зможете потрапити лише до пам'яток поблизу основної дороги, а поруч із вами завжди буде ще 30-40 людей. Іще один варіант — подорожувати автостопом, це безкоштовно, але мінус у тому, що на деяких маршрутах трапляється всього 2-3 легкових автомобіля впродовж години. Проте через кілька днів по прильоту ми зустріли українця з нашого рейсу, який подорожував автостопом, він був здоровий та щасливий, ще й ночував у наметі, незважаючи на сильний вітер та температуру повітря +2° С.
Найзручніший вид транспорт — це, звісно, авто. Орендувати автомобіль можна просто в аеропорті, мінімальна ціна за добу — 800 грн, додатково знадобиться заставна сума на картці близько 200 доларів та страховка 100-150 доларів США. Вартість бензину — 1,7-1,9 євро, дизель дорожчий на 10 центів. На АЗС повне самообслуговування, розплатитися можна лише карткою, за межами великих населених пунктів автомати тільки ісландською мовою, тому це створює певні труднощі. Відстані між містечками можуть бути досить великими — подекуди до 300 км, тому заправлятися до повного баку ледь не на кожній станції дуже рекомендуємо.
Дороги
Доріг у Ісландії не так і багато, зважаючи на те, що середина острова взагалі незаселена. Основне шосе проходить вздовж океану по всьому контуру країни, тут гарна асфальтована дорога у дві смуги, проте досить вузька та практично не має відбійників. Навіть якщо дорога має різкий перепад висоти з різким поворотом над океаном, це не гарантує наявності страхувальних бар'єрів. За 2500 км, які ми проїхали країною, вдалося побачити лише 8 огороджень на узбіччях. Ще однією особливістю є дерев'яні мости в одну смугу, зазвичай без знаків пріоритету, лише перед одним з них був світлофор. Зате присутні спеціальні асфальтовані дороги для пасажирів на конях, вони розташовуються поблизу шосе та навіть мають вуличні ліхтарі, чого для автомобільних доріг не передбачено.
Максимально дозволена швидкість — 50 км/год у населених пунктах, до 90 км/год — поза містом. За перевищення понад 6 км/год уже стягується штраф. На в'їзді до населених пунктів розташовані електронні табло, які вимірюють швидкість вашого авто, якщо вона до 50 км/год з'являється веселий смайлик, якщо ж висока — сумний.
Додатково швидкість фіксують спеціальні камери, розташовані на окремих ділянках доріг, про їх наявність попереду попереджають знаки за 500 метрів, тому встигнути зменшити швидкість можна легко. Місцеві розповіли про одну цікаву особливість цих камер — вони реагують на зіницю ока водія, тому якщо відвести очі чи на секунду їх закрити, то фіксація не відбудеться. Проте краще за кермом дивитися на дорогу і не перевищувати швидкість.
Харчування
В Ісландії кафе та ресторанів чимало лише у Рейк'явіку, тут можна знайти як відомі світові мережі закладів харчування, так і унікальні з ісландською кухнею. Національна кухня тут дещо нестандартна. Приміром, морських птахів — тупиків, що проживають лише на узбережжі Атлантичного океану, в Ісландії так само багато, як в Україні голубів, тому, нібито, їх не шкода і з'їсти. Виловлюють птахів спеціальними сачками, потім смажать на грилі і подають з ягідним соусом. Ще однією екстравагантною стравою є хаукарль — протухла гренландська акула. Особливістю цієї риби є факт повної відсутності сечовивідних шляхів, тому м'ясо повністю просочене аміаком, який для людського організму у великих дозах смертельний. Проте, ісландці знайшли вихід із ситуації — якщо закопати ящик з вбитою акулою на 2-3 місяці в землю, то м'ясо протухне, й аміак випарується. Проте смак доволі специфічний. Ще тут полюбляють м'ясо китів, полювання на яких частково дозволено, та кров'янку із ягняти.
У маленьких містах заклади харчування не так і просто знайти, а якщо й випаде нагода, працюють такі максимум до 21 години. Продуктові магазини працюють з 10 до 19 години, алкоголь же можна купити лише до 18 і тільки у спеціалізованих супермаркетах. Після 19:00 врятувати від голоду можуть автозаправні станції, де продукти можуть продавати цілодобово, проте ціни і асортимент великої радості не викликають.
Що обов'язково варто побачити в Ісландії
Насамперед, майже по всій країні розташовані геотермальні джерела, які досить часто використовують для виробництва енергії, а гарячу воду для особистих потреб, як уже згадувалося, беруть теж звідси.
Gunnuhver (Гуннуфер) — найбільша геотермальна зона у Європі, розташована на півдні Ісландії. Унікальною особливістю є те, що ґрунтові води тут містять лише морську воду, на відміну від інших геотермальних районів острова. Температура кипіння тут мінеральних речовин досягає 300° С, тому ходити надто близько до осередків кипіння не рекомендуємо, тримати руки над парою теж, обпікає долоні.
Гарячої води на острові настільки багато, що душ із гарячою водою тут може розташовуватися просто край дороги. Подорожуючи країною, ми випадково зустріли цікаву композицію: просто на відкритому просторі тут поставили раковину та душ.
Блакитна лагуна — чи не найвідоміша пам'ятка Ісландії. Це мінеральне озеро має температуру води 38-41° С. Насправді джерело є накопичувачем відпрацьованого конденсату геотермальної електростанції Svartsengi Power Station. Вона має кілька свердловин глибиною до 1800 м, звідки отримує перегрітий лавовими потоками пар і використовує його для отримання електроенергії. Потрапити до Блакитної Лагуни не надто просто та дешево. Потрібно заздалегідь на офіційному сайті купити квитки на певний час та дату, а потік туристів настільки великий, що для того, аби потрапити сюди у денний час, необхідно купувати квитки мінімум за 2-3 тижні. Мінімальна вартість квитка, який включає оренду рушника, маску для обличчя та напій на вибір — 70 євро.
Гейсір. Мало хто знає, але назва “гейзер” родом саме з Ісландії, від 70-метрового так званого “водяного вулкану”. Це джерело, яке фонтанує гарячою водою кожні 2-4 хвилини, чіткої періодичності нам встановити не вдалося, висота його теж щоразу різна. Є одним із проявів пізніх стадій вулканізму.
Рейк'явік. У столиці живе мало не половина усього населення Ісландії. Будинки максимум триповерхові, за винятком двох свічок в центрі міста, вулички неширокі, а автомобілів в десятки разів менше, ніж у Києві. Цікавими тут є лютеранська церква Hallgrimskirkja (Гатльґрімскірк'я) з унікальними базальтовими колонами, яку будували понад 40 років та пам'ятник Sun Voyager, встановлений на набережній 1990 року на честь 200-річчя столиці.
Водоспади, без сумніву, є родзинкою Ісландії. За кілька днів уже мимоволі звикаєш до струмків, які стікають зі скель мало не кожні 10 км шляху. Всі вони мають мають назви із закінченням foss (фос), що в перекладі з ісландської, очікувано, означає “водоспад”.
Gullfoss (Гюдльфосс) — найвідоміший та найповноводніший водоспад Ісландії, у перекладі звучить як “золотий водоспад”. Складається з двох порогів висотою 21 та 11 метрів. Потрапити до нього дуже легко — він розташований за 50 метрів від основної магістралі.
Haifoss (Хауіфосс). Щоб побачити цей водоспад, доведеться подолати складну гравійну дорогу під гору протяжністю 7 км. Часу на авто це займе близько 40 хв, проте воно того варте: стрімкий потік води з висоти 122 м, шалений вітер, якого в житті, здається, не зустрічали, та жодної живої душі.
Якщо водоспад уже не настільки вражає, то можна подивитися на нього з іншого боку. Seljalandsfoss (це складно вимовити, краще не намагатися) має глибокий відступ позаду, що дозволяє вільно пересуватися за ним.
Skogafoss (Скогафос) — водоспад, на який можна подивитися згори, подолавши 370 сходинок. З цим місцем пов'язана легенда. Перший поселенець вікінгів заховав у печері за водоспадом скарб, згодом місцеві знайшли на тому місці скриню, проте встигли вихопити звідти лише кільце з її боку, як вона щезла. Потім це кільце передали до місцевої церкви, а зараз воно зберігається у музеї.
Dettifoss (Деттіфосс) — найпотужніший водоспад у Європі. Його називають “європейською ніагарою”. Потік води тут настільки потужний, що навіть перебуваючи на значній відстані людина за кілька хвилин промокає до нитки.
Подорожуючи Ісландією просто неможливо оминути увагою океанські береги. Тут пісок чорного кольору, а пейзажі відкриваються просто неземні.
Black Sand Beach (Чорний пляж) — входить до 10 найкрасивіших некурортних пляжів Світу. Тут розташовані так звані “сходи велентів” - природні базальтові колони над океаном.
Solheimasandur Plane Wreck (місце катастрофи літака) — досить дивна туристична пам'ятка, але надзвичайно атмосферна. 1973 року на березі здійснив аварійну посадку літак ВПС Америки, раптово пальне закінчилося. Ніхто не постраждав. До місця, де він розташований, йти 4 км пішки по чорному піску.
На півночі Ісландії є цікава базальтова скеля Hvitserkur (Хвітсеркюр), яка нагадує за формою тварину, що п‘є - слона, верблюда, дракона - хто як бачить. Ісландська легенда свідчить, що Хвітсеркюр — це троль, який забув сховатися від сонця і тому на світанку перетворився на камінь.
Каньйон Fjadrargljufu — один із найкрасивіших каньйонів Світу, висота скель тут понад 100 м, протяжність — більше 2 км. Утворився в результаті танення льодовика.
Насамкінець, назва “Ісландія” у перекладі означає “льодова країна”, тож для підтвердження цього факту варто завітати до льодовика. Vatnajökull (Ватнайокутль) займає площу понад 8 тисяч кв км, що становить 8% від загальної площі Ісландії. За об'ємом це найбільший льодовик у Європі, за територією — другий після Аустфона. Під товстим шаром льоду тут розташовуються діючі вулкани, остання активність яких була зафіксована 2004 року.
Тож якщо ви давно хотіли побачити щось особливе, а відпочинок зробити змістовним та захопливим — вам, без сумніву, варто побувати в Ісландії.