Марк Войджер: Україні слід денонсувати угоду з Росією і запросити флот НАТО в Азовське море

Росія обстріляла, взяла на абордаж і захопила в полон українських військових. Як подібні речі можна кваліфікувати?

Дії Росії у цій кризі можна інтерпретувати двома способами. Перший - це державне піратство. Звісно, конвенція ООН щодо морського права чітко вказує, що піратство це - приватна справа, а у даному  випадку були докази, що наказ віддало російське керівництво.  Відтак це або піратство, або державна агресія, або ж потрібно розширювати інтерпретації міжнародного морського права в бік державного піратства з боку Росії. Вона порушила договір 2003 року між двома державами. Тож  можна вважати, що Росія своїми діями денонсувала угоду і ці води вже є міжнародними, а не як колись, коли вони просто використовувались  Росією і Україною.

В такому випадку слід встановити міжнародну зону акваторії, довести у міжнародному суді, що договір Росія сама порушила і денонсувала своїми діями, а також залучити міжнародну спільноту і показати, що це зона міжнародною акваторії. По-друге, потрібно, звісно, запросити кораблі НАТО, аби вони показали, що це море відкрито для навігації і для міжнародного судноплавства. Дивіться, для Росії, контроль над Україною, звісно, це - велика стратегічна ціль, але в довготривалому плані Азовське море - не межа їх стратегічних бажань. Вони хочуть вибити з Чорного моря флот НАТО і США. Уявіть собі ситуацію в майбутньому, коли Україна буде членом НАТО, але  натівські кораблі не зможуть заходити в Азовське море , це ж буде парадокс. По-друге, можна вжити жорсткі санкції проти Росії, проти російського кораблеплавання і навіть проти російських банків. Я думаю, що НАТО і США повинні  підтримати Україну не лише заявами, це теж, звісно, дуже добре, але Києву потрібно надати більше зброї. Я маю на увазі радари, протикорабельні ракети і  показати Росії, що її дії не залишаться без відповіді. Якщо вони зможуть зараз фактично встановити контроль над морем, то в майбутньому буде дуже складно вибити їх з Азову, навіть правовими методами. Вони будуть постійно вигадувати нові прийоми, бо угода це - комплексний документ. Тож зараз настав момент для вашого керівництва діяти у міжнародному вимірі.

Міжнародні організації це - дуже добре, але можна написати 10 тисяч різних паперів, подати багато різних позовів і поки вони будуть розглядатись і міжнародна спільнота зреагує, Росія може почати окупацію Маріуполя чи Бердянська, або ж буде намагатись  пробивати так званий "Кримський коридор".

Так. Дійсно така гіпотеза існує. Я би сказав, що у контексті гібридних дій Росії це можливо в сердньотривалій перспективі. Зараз для них дуже важливо створити тиск, економічно придушити цей регіон. Російське керівництво, мабуть, покладає сподівання, що якщо люди у  Маріуполі і загалом у цьому регіоні, залишаться без роботи, то виникне соціальний тиск на українську владу, і це створить соціальну та інформаційну ситуацію для такого прориву. Так, ваше керівництво вже оголосило воєнний стан у десяти областях, також воно оприлюднило інформацію про стягування російських танків до кордону, тож існує варіант і конвенційної агресії. Але для цього Росії потрібно повністю підготувати все, здійснити тиск і таким чином виправдати свої дії, як квазіправові, псевдолегальні, що, мовляв, вони будуть "захищати" населення, яке там потерпає. Так вони це сформулюють.

Наскільки я вас правильно зрозумів, на Заході не виключають так званої конвенційної війни, коли Росія може придумати будь-який привід для агресії проти України і розпочати ті чи інші бойові дії вже під російським триколором?

Так, я це кажу, як приватна особа,  як аналітик, і це не означає, що це офіційна позиція…

…Дональда Трампа. Ні, ми не трактуємо це як офіційну позицію Білого Дому.

… Так. Є розуміння, що Росія зараз намагається ізолювати Азов і це призводить до економічних втрат для західного світу, для західних  компаній. Ми можемо собі уявити: сьогодні Азов, завтра буде якась провокація в районі Керченського мосту, потім провокація, як стверджує Росія,  в територіальних водах  Криму, які в правовому полі належать звісно Україні, але зараз контролюються Росією. Потім буде якась бурова установка в Чорному морі і врешті-решт вже підійдуть до акваторії країн НАТО. Ця ситуація, звісно, загрожує у майбутньому ескалацією і, я думаю, що НАТО має повне право, якщо ваше керівництво запросить, відправити кораблі в Азов, аби показати, що Азовське море вже міжнародне, а не тільки Росії і України.

Як нам бути з казусом територіальних вод біля Криму? Можливо, якби флот НАТО зайшов туди, Росія могла б розпочати ті чи інші дії, чи Кремль б не наважився на серйозну реакцію?

Я думаю, що вони б не реагували так. Дивіться, в конвенції міжнародного права є дозвіл мирного проходу, навіть військові кораблі іншої країни можуть пройти через територіальні води іншої країни. Навіть якби Крим був легально російським, яким він не є, але навіть тоді, дотримуючись певних прав, кораблі могли б проходити.  Існує конвенція Монтрьо 1936 року і конвенція Морського права 1982 року. Все це регулює ситуацію в Чорному морі. Тож моя порада - просто залучити якомога більше міжнародних інституцій, НАТО, ООН і не дозволити Росії взяти ініціативу правовими методами.

А з якою метою Росія пішла на ці абсурдні кроки? Останні пару років в міжнародній спільноті не надто обговорювали проблему Криму. Ми розуміємо, що всі якось зосередились на Мінських домовленостях і їх виконанні, і тут Росія пішла у  такий нахабний ва-банк.

Причин декілька. Є стратегічні й економічні. Ціни на нафту впали, а це погані новини для російської економіки. Є соціально-політичні, внутрішні - рейтинг президента Путіна впав до рівня, чи навіть нижче, ніж він був перед агресією проти  України, потім питання Української церкви, яку вже визнали незалежною. Це величезний удар по авторитетові  і  можливостям  Москви контролювати Україну. Це все вписується в концепцію гібридної війни, бо ж і причини гібридні, не просто військові, а й соціальні, культурні, історичні, економічні, психологічні, якщо хочете, тобто дуже комплексна проблема, яка в даний момент спалахнула в Азовському морі, але коріння цього глибоко і вони знаходяться в Москві. Те, що ваша країна зробила - і парламент, і президент - оголосивши військовий стан, це все дає чіткий сигнал Росії. Водночас, аби Росія напала, їй все одно потрібен псевдо-правовий прецедент. Це їхня постійна тактика, тож слід бути напоготові.

Тобто Росія може створити ту чи іншу штучну провокацію, яка  в очах світової співдружності могла б обґрунтувати агресію проти України?

Так, це можливо. Вони можуть спробувати підштовхнути вас до військових дій або спровокувати їх, або ж створити якийсь інцидент, який вони могли б приписати Україні. Слідуючи логіці 2014-2015 років, у контексті "кримського коридору",  вони  можуть захопити якусь частину території. Але широкомасштабна агресія буде означати повноцінну війну на європейському континенті і я цього не можу уявити на сьогодні. Але, аби не допустити цього, слід вживати не лише військових заходів, а залучати міжнародну спільноту на всіх рівнях, аби вони теж творили тиск і стримували Росію, погрожуючи санкціями й іншими способами, аби Росія зрозуміла, що подібне не мине  без наслідків.