Втекти від війни та заснувати власну справу. Історія перша: Лариса Ширяєва

З якими труднощами зіткнулися люди, які змушені були покинути рідний дім через бойові дії, де вони знайшли сили відкрити власну справу та як їм допоміг ЄС.

10 грудня 1948  року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини. Цього року Декларація відзначає своє 70-річчя. Серед основних прав, заявлених в Декларації, є право людини на достатній рівень життя.

У 1 частині 25 статті Декларації йдеться: "Кожна людина має право на такий рівень життя, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров'я та добробуту її самої та її сім'ї, i право на забезпечення у разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старостi чи iншого випадку втрати засобів до існування через незалежнi вiд неї обставини".

Українські внутрішньо переміщені особи (ВПО) зіткнулися з різними проблемами після того, як вони залишили зони конфлікту в країні: починаючи з труднощів, пов'язаних з пошуками гідного житла, можливостями заплатити за їжу та одяг  — до проблем з пошуком гідної роботи для забезпечення сім'ї.

У цьому спецпроекті описуються лише деякі труднощі, з якими зіткнулися ці люди, а також як вони попри все змогли відкрити власну справу, залучившись підтримкою Європейського Союзу.

У першій частині проекту йдеться про Ларису Ширяєву, яка після початку бойових дій пройшла шлях від фінансового директора до лікаря-дієтолога.

У Луганську Лариса була фінансовим директором у будівельній компанії. Покинула місто у червні 2014 року. До Києва переїхала разом з компанією, тож робота була одразу. Тоді й замислилася про власну справу:

“Коли пішла у декрет, якось переосмислила життя”. Жінка шукала для малюка натуральні продукти й зрозуміла, що їх катма. Тож Лариса вирішила зайнятися випічкою дієтичного печива.

“Насправді я печу домашнє печиво та інші дієтичні солодощі все життя, люблю це. Просто ніколи не наважувалася кинути постійну роботу та зайнятися цим серйозно”.

Близько року жінка займалася випічкою й в цей час дізналася про можливість отримати грант. Спочатку за фінансовою допомогою звернувся чоловік Лариси — також підприємець. Оскільки Лариса працювала фінансовим директором, допомогла йому розробити бізнес-план та пояснила, як захистити проект.

“Чоловік виграв. Тож це дало мені поштовх й самій податися та розвинути своє захоплення до маленького бізнесу”  — згадує Лариса. —”Я пекла печиво навіть зі зламаною рукою, чи не щодня вигадувала нові рецепти. Виграла грант від ЄС на 18 тис. грн, закупила обладнання, натуральні інгредієнти”.

За словами жінки, клієнтів тоді вистачало  — в основному, це були молоді матусі.

“Печиво дієтичне, тож без шкоди для фігури та здоров'я. Але мені бракувало знань саме в дієтології, щоб довести своїм клієнтам, що це безпечно саме з медичної точки зору. Тому вирішила навчатися дієтології вже на професійному рівні”,  — розказує жінка.

Саме тоді “підвернулися” хороші курси, й гроші, які жінці вдалося накопичити завдяки продажу печива, вона вклала у навчання.

“За ці піврічні курси мене настільки захопила дієтологія, що я вирішила зосередитися лише на ній. Вже 2,5 роки я працюю лікарем-дієтологом”.

Зараз у жінки вже є своєрідна база клієнтів, вона працює з молодими матусями, допомагає розробляти дієти для діток та дорослих. “Часто буває, що приїжджаю до клієнтів додому, оскільки відразу показую комплекси вправ, які допоможуть схуднути. Попереджаю, що зміни можливі лише, якщо робити все в комплексі”.

З січня 2017 року Міжнародна організація з міграції (МОМ) – Агентство ООН з питань міграції  — впроваджує фінансований Євросоюзом проект “Сприяння відбудові та сталому розв’язанню проблем ВПО та постраждалого від конфлікту населення в Україні”.

Цей дворічний проект покликаний допомогти внутрішньо переміщеним особам та громадам, які їх приймають. Він включає підтримку заходів соціального згуртування, проведення бізнес-тренінгів і надання грантів для самозайнятості чи мікропідприємництва, сприяння неурядовим організаціям та волонтерським об’єднанням, що працюють із ВПО, а також розбудову досконалої системи задля моніторингу інтеграції вимушених переселенців.

Цю статтю було підготовлено в рамках проекту "Східне Сусідство ЄС". Думки, висловлені в статті, належать виключно автору.