Навколо Ярусика – головного героя пригодницької казки української письменниці Юлії Чернінької "Лицар Смарагдієвого ордену" і вирують всі події. А почалися вони в день, коли героєві виповнюється десять років. Верхи на кумедному котові ВовкоСлавкові хлопчик вирушає у позачасову, міжконтинентальну подорож до загадкового міста Люмберн. В казковому місті на нього чекають відчайдушні чарівники, птеродактилі, злі привиди святики, підступні звірята нурсики, древні кам’яниці, кульбіти магічних чарів та посвята в лицарі Ордену Смарагдіїв.
Ярослав сміливо долає усі перешкоди та несподівані сюрпризи, якими переповнене загадкове місто Люмберн. У хлопчика є велична мета – звільнити заморених великим Магістром дітей. Підземна ріка Тисорія приховує найстрашнішу таємницю міста, розгадавши яку, Ярослав назавжди звільнить маленьких мешканців чарівницького міста від холоду в серці та безкрайої апатії.
В українській літературі, та й не тільки, є чимало героїв, які борються зі злом. Це – одвічна тема, яку можна обертати з різних боків, адже ні в кого немає унікального метода боротьби з темними силами. Наприклад, в казках Андерсона добрі та світлі герої в очікуванні чуда, майже забувають за себе, адже у них завжди є смілива мета. Втім, Лицар Смарагдієвого ордену робить це чесно, впевнено і по-своєму.
"Опануй себе. Ти маєш пам’ятати, що ти – Смарагдієвий Лицар. Ти – непереможний! Забудь себе в Києві. Забудь, що таке страх. Знай лише, що ти – справедливість. Ти – це добро! Ти – це порятунок кількох сотень знедолених дітей. Ти прийшов сюди перемагати! Ти – Переможець!", - такими словами у Люмберні зустріли Ярослава смарагдії.
А допомагають Ярусику у боротьбі зі злим правителем міста брати Ордену смарагдіїв. Як і годиться у всіх казках, що написані для юних мрійників, магічні дії чарівників ведуть героя до перемоги. Зло має бути покараним. І головне – це мужність та чистота помислів головного героя.
"Маятник набирав обертонів і з кожною новою мантрою хитався все сильніше, в приміщенні піднявся вітерець. Довге пурпурове вбрання смарагдіїв розвівалося в такт похитуванням, а фетрові капелюхи міцно трималися на голові. Збоку вони були схожі на кардиналів, що зібралися на таємний конклав.
- І сила відважного воїна буде рівнопропорційною його сміливості, - продовжували чаклуни, розхитуючись в такт із гігантським маятником. "
У казці надзвичайно багато пригод, магічних перевтілень і гострого гумору, який часом має глибокі та важливі підтексти. Вона, думається, буде цікавою не лише для дітей від шести до п’ятнадцяти, але для тих дорослим, які були і лишаються безхитрісними, наче діти. Словом, для тих, кому за шістдесят).