//
live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Віталій Портников: Продовження і непосилення санкцій - європейський консенсус щодо Росії


фото: REUTERS
Рішення саміту Євросоюзу продовжити санкції проти Росії, але не посилювати їх після агресивних дій Кремля у Керченській протоці - це і є європейський консенсус.

Може здатися, що він не відповідає тому рівню небезпеки, який сьогодні очевидний для кожного, хто стежить за політикою Росії щодо цивілізованого світу. Але він є таким, якою є Європа.
В ЄС є група країн, впевнених, що на кожну агресивну дію Москви потрібно відповідати новими санкціями, підвищувати рівень реакції, показувати Путіну, що він не залишиться безкарним. Але позиції цих країн послаблені процесом виходу Великої Британії з ЄС і конфліктом Польщі з Єврокомісією. Балтійські країни самі по собі можуть не так вже й багато.

І є група країн, які дуже хотіли б скасування санкцій проти путінського режиму. Позиція цих держав значно посилилася після формування нового уряду Італії, до якого увійшли і відверті прихильники Путіна. Саме після цього тріумфу популістів у Римі заговорили про необхідність повноцінної дискусії про доцільність санкційної політики.

Між цими двома полюсами - країни, які, по суті, дотримуються нейтралітету як до нових жорстких дій, так і до можливості відмови від санкцій. Саме ці країни вважають, що потрібно зберігати статус-кво. Нові санкції не запроваджувати, щоб не загострювати ситуацію і не ставити під загрозу інтереси власного бізнесу. Але і старих санкцій не скасовувати, щоб не створювати ілюзії, що ЄС капітулює перед Кремлем і готовий погодитися з його політикою.

Головну роль у цій групі відіграють "гранди" ЄС, Німеччина і Франція, які до того ж намагаються домогтися деескалації ситуації у Керченській протоці, здійснюють для цього дипломатичні зусилля на зразок запуску переговорів у "нормандському форматі" і побоюються, що нові санкції завадять їхнім спробам.

Тому європейський консенсус склався саме навколо позиції цієї групи країн. Свою роль, звичайно, зіграла їхня вага у Євросоюзі і об'єктивна реальність - керченська криза. Саме тому італійці не наполягали на дискусії щодо доцільності санкційної політики, бо після чергових агресивних дій Кремля така дискусія була б не на користь його захисників.

Зрозуміло, що Україні хотілося б більшого - посилення санкцій проти агресора. Але і Росії хотілося б більшого - скасування санкцій за допомогою своїх прихильників у ЄС.

Об'єктивна реальність, однак, є такою, що складається тенденція на користь не просто продовження, а можливого посилювання санкційної політики у майбутньому. Тому що європейський консенсус базується на розрахунку, що Росія оцінить примирливий жест із не посиленням санкцій і проявить розсудливість.

Однак це - помилковий розрахунок. У Москві будуть сприймати продовження санкцій як ворожу дію, а те, що їх не посилили, навіть не помітять. І ніякої розсудливості не проявлять. І ніякої деескалації не буде.

Росія змусить європейців реагувати жорсткіше - навіть якщо вони цього і не хочуть.

новини партнерів

‡агрузка...

22 травня, 2019 середа

22 травня, 2019 середа

21 травня, 2019 вівторок

Відео

Введіть слово, щоб почати