Отже, частина українських кандидатів на посаду президента підписали спільний меморандум - йдеться про Тимошенко, Гриценка, Садового і Зеленського - стосовно недопущення фальсифікацій на виборах.
Добрий виборець з гарною пам’яттю пригадає, що в нас практично жодної кампанії без подібної ініціативи не було. У нас завжди з’являється хтось, хто закликає до чесних виборів, причому це часто робить і влада. Здається, і президент Порошенко вже закликав до того, щоб вибори були чесними. Тобто, це вже певна політична українська традиція. Хоча її не можна не вітати.
Як на мене, ці кандидати можуть сполучити свої зусилля і спробувати висунути того чи іншого зінтегрованого кандидата. Хоча, можливо, переможуть якісь інші раці, можливо, гроші почнуть гуляти, можливо якісь компромати. Ми бачимо як Гнап на злеті ринувся додолу.
Нам ламають одну і ту ж руку. От знаєте, ми тільки починаємо летіти, тільки крила розправили – і нам обов’язково якесь крило хрусь – переламали. А на одному крилі важко літати. Але я думаю точно так само як і ви. Коли я бачу гасло, що "саме зараз", то я розумію, що об’єднання потрібне якраз до парламентських виборів, саме на президентських, коли деякі кандидати зрозуміють, що вони не мають шансів. А об’єднання цей шанс дає. Мало того, об’єднання дає змогу поєднати ці дії і починати велику кампанію саме зараз. Але тут починаються інші речі, зокрема і те, про що ви кажете – і гроші гуляють, і компромати, і ще якісь речі. Але це – хронічна українська хвороба. Вже не одна генерація українських політиків не може з цього кола вирватися! Домовлятися про активні дії, говорити про те, що "ми підемо в парламент разом", а потім на парламентських виборах говорити – "добре, ми потім підемо". Я хочу помилитися в цьому, але маємо традиційний український "плач Ярославни": спочатку говоримо, що "ми об’єднаємося перед президентськими виборами", потім кажуть – "ні, ні, президентські пройдуть, ми об’єднаємося перед парламентськими". Починаються парламентські, кажуть: "ні, ні, ми прийдемо в парламент і вже там об’єднаємось". І ось це кожен раз повторюється з однаковим результатом. І тут українські політики вже іншої генерації мають з цього кола вирватися, тому що це дуже демотивує виборців. Виборці значно більше б оцінили готовність політика пожертвувати своєю можливістю розкрутки на президентській кампанії, заради підтримки якого іншого, схожого за цінностями кандидата. Головне, якби вони об’єдналися, щоб це не була "канівська четвірка". І кожен раз ми втрачаємо саме тоді, коли зникають паростки віри і надії на зміни якраз серед молодого покоління. Мені б дуже хотілося, щоб ця компанія була іншою. Дуже-дуже б хотілося. І ще є шанс, ще є час. Навіть до сьомого березня можна знятися і врятувати два з половиною мільйони гривень, яку внесли як заставу.
Ми розуміємо, що сталася не менш вікопомна подія, йдеться про "євроатлантичний томос" для України. З одного боку, ми зафіксували це в Конституції. З другого боку, ми розуміємо, що в євроатлантичній спільноті чи в Брюсселі, наприклад, можуть трішки по-іншому поставитись до цього. Це лише хайп!?
Значно важливіше і складніше не міняти Конституцію, а робити ті речі, які наближають нас до європейських цінностей. Зокрема, виборчі правила, незалежні інституції, неминучість покарання за корупцію, незалежно від того, де ти є. Ринок землі! Знайдіть мені європейську країну, де земля виведена з економічного обігу. Спільний енергетичний пакет. В нас є угода про Асоціацію. Там безліч різних пунктів, які реально наближають нас…А реформа Служби безпеки України!? А справжня контррозвідка?! Судова реформа! Я цей список можу продовжувати. Тож цей крок незвичний, але він точно радше емоційний, декларативний і символічний. Хоча він з категорій "незле", але набагато важливіше переконувати європейців у нашому бажанні прагнути в Європу не шляхом зміни Конституції, а через запровадження блоками цих європейських стандартів і норм, які саме роблять Європейський Союз принципово відмінним від Радянського Союзу. А в нас з цим поки проблеми. Хоча, повторюсь, я цей крок вітаю, але я його сприймаю радше як символічний.
А нема побоювань, що в певну годину "ікс" інші політичні сили, які можуть після парламентських виборів потрапити до Верховної Ради, можуть знову поміняти Конституцію, і, наприклад, піти шляхом так званого "колективного медведчука", який пропонує автономізувати Донбас і впровадити інші зміни до Конституції?
Це дуже небезпечна гра навколо референдуму, бо десь звучить тема, а давайте ще й референдум проведемо! Тобто, ми можемо повністю дискредитувати, що вже не раз успішно робилося, ідею народного волевиявлення. Тому що можна провести референдум на одну тему, а потім той же Медведчук і іже з ним проведуть інший референдум з прямо протилежним порядком денним на іншу тему і наберуть теж певну кількість голосів. Так і з Конституцією. Дуже вірно підмічено, по-перше, що це зовсім не виключає, як Ви сказали, що ті політичні сили, які не виграють президентські перегони, але будуть мати впливові фракції, що вони знову не об’єднаються і не спробують міняти Конституцію для того, щоб взагалі, наприклад, не тільки прибрати певні речі, а, наприклад, зробити країну парламентською. Серйозні демократії Конституцію дуже рідко чіпають. І в наших умовах прискорення змін до Конституції нічого гарного не віщує. Я абсолютно згоден з вами, що може бути таке. Мало того, вони будуть творити свої об’єднання. Але зараз прогноз недобрий, адже є потужні телеканали, які він не міг отримати без мовчазної згоди Банкової, яка дуже уважно слідкує за подібним. Коротше кажучи, йому створили всі умови, з якихось своїх міркувань, можливо, вважаючи, що так можна нас з вами налякати, мовляв, дивіться – ось воно, знову загроза, тож давайте об’єднуємося, бо інакше буде оте. Але оте, якщо воно попаде в парламент, воно почне знову шукати містки. І тут його близькість з Путіним, з джерелами фінансування зіграє свою небезпечну роль.
Знову – виборча реформа. Якщо ми дозволимо цим людям зайти в парламент і завести мажоритарних депутатів… Наші координатори на місцях кажуть, що агентів впливу "русского міра" на мажоритарних округах, може бути ще більше, ніж ми думали. Тому що вони просто будуть йти на хвилі, на хайпі, як ви казали, невдоволення владою. І вони будуть позиціонуватися як "за все гарне" - фінансування необмежене, можливостей контролю немає. На місцях поліція і спецслужби не діють. Мало того, у великих містах вони мають карт-бланш, той же Труханов, той же Кернес, бо такі домовленості. І тому ми з вами отримаємо не просто які-небудь "опоблоки" чи щось подібне в парламенті, а ми отримаємо десятки мажоритарників. Ми прогнозували 50-70, їх може більше буде, оцих перевертнів, які прийдуть по мажоритарних округах і в певний момент вони стануть оплотом, основою для появи у парламенті де-факто політичної сили, яка ніколи не вигравала кампанії.
Тобто, наскільки я розумію, ви не до кінця вірите в те, що кримінальні справи, порушені проти Медведчука, дійдуть до свого, того чи іншого логічного завершення до кінця президентської кампанії?
Ну, я впевнений, що вони не дійдуть. Тут ситуація така, є win-win, а є lose-lose. Бо якщо зараз Медведчука ще взяти, а він такий…
…дуже досвідчений юрист.
Так. І тут ще наша не зовсім долуга, або зовсім недолуга система, яка дозволяє зараз, наприклад, знімати арешти з майна того ж Януковича чи Захарченка, або Януковича знімати з червоної картки Інтерполу, бо ми в свій час не довели, що вони є кримінальні злочинці, які обібрали наш бюджет, обікрали наших платників податків, що дуже зрозуміло для Заходу. А ми дали їм можливість створити образ політичних дисидентів, яких дуже потужно підтримує на своєму рівні Росія. Будемо намагатися загасити пожежу олією. Це погано діє. Медведчук уже отримав значно більше, ніж він міг. Ще рік тому я б собі не уявляв, що він може реально претендувати на появу в українському парламенті на посаді спікера. Бо за певних обставин, умовно кажучи, робимо такий прогноз, що нинішній президент зберігається у владі, робить результат. Невдоволених – більш, ніж достатньо. Чи не зможе у нас знову виникнути, уже в нас було таке, пам’ятаєте – ПРиБЮТ? На мене дуже там ображаються певні політичні сили – Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко – коли вони фактично назбирали достатню кількість голосів для того, щоб змінити Конституцію і змістити чинного президента Ющенка.
Що завадить зараз це зробити, коли значно слабкіший президент і коли значно сильніший зовнішній ворог, і велика кількість ображених людей? Але я точно знаю, не пряма агресія нам з вами загрожує, а нам загрожує перенесення політичної гібридної війни у стіни парламенту з появою уже всередині нас дуже досвідчених опонентів, які будуть грати на слабких струнах, в тому числі, незадоволених кандидатів. І на наші з вами голови поллється таке…. Достатньо подивитися кілька програм і побачити, які новини виносяться на перший план. Я слухаю радіо, я чую на деяких каналах – така вже знайома вставка в новинах якихось там, наприклад про заяву Медведчука. Але я не розумію, хто він такий, чому він має бути у стрічці новин каналу?! Чому він має бути у стрічці радіо!? Я просто маю гарну пам'ять і я розумію, що це вже почалося. Він має рупори і тому недооцінювати цей вплив дуже-дуже було б небезпечно. Не розумію, навіщо ми створили ціле міністерство (йдеться про міністерство інформаційної політики, - ред.), не розумію, як можна саме на виборчі перегони пустити такого небезпечного опонента. Ну, але це вже зроблено.