Ініціатор анексії не міг залишитися осторонь п'ятирічного ювілею однієї з найганебніших подій російської історії. І те, що анексія призвела до конфлікту Росії та України і вигнання Росії з цивілізованого світу, Путіна не дуже турбує. Саме завдяки анексії Криму його режим знайшов нову легітимність, дозволив не замислюватися про саму можливість зміни влади.
Утім, навіть у самій Росії сьогодні говорять про те, що ефект Криму для влади є фактично вичерпаним. І дивуватися тут не варто. Окупація Криму відбувалася у період постійного зростання цін на нафту, коли ще не було західних санкцій. Росіяни висловлювали насамперед політичне невдоволення - незмінюваність влади, корупція, відсутність соціальних ліфтів, засилля нахабних "силовиків" і їхніх підручних - бандитів. Саме це невдоволення вдалося погасити завдяки окупації Криму. Але потім рівень життя громадян країни-агресора став падати. І ніякої радості від того, що Путін продовжує витрачати мільярди на Кримський міст або армію, ніхто в Росії більше не відчуває. "Крим - пише сьогодні ділова газета "Ведомости" - перетворився фактично на тимчасово окуповану територію.
Будучи на папері частиною Росії, Крим не є повноправною частиною Росії в реальності. Що робити з Кримом, ніхто не знає, і навіть у високих кабінетах можна все частіше почути: даремно ми в це вплуталися".
Це саме та реальність, яку Володимир Путін вважає за краще ігнорувати. У російського президента немає ніякої іншої альтернативи, крім того, щоб наполягати: "Крим наш" і це є важливим. Але у самій Росії починають розуміти, що на ідеї правомірності анексії Криму будується перш за все легітимність особистої путінської влади, що майбутнє Російської держави, нормалізація відносин з Україною і Заходом пов'язані з відмовою від анексії і з осудом її ініціаторів - зрозуміло тоді, коли у росіян з'явиться звична можливість відмовитися від спадщини чергового вождя.
Це саме те, що бояться сказати журналістам "Ведомостей" у тих найвищих кабінетах. Тому що розраховували на зовсім іншу реакцію на окупацію Криму, на протилежний ефект від анексії - і у сприйнятті Заходу, і у відносинах з Україною. Ніхто в Москві навіть не припускав, що санкції будуть тривати п'ять років і тільки посилюватися, що Україна стане чинити опір агресору, що навіть ціна на нафту не буде рятувати російську економіку.
Путін прорахувався. І йому залишається тільки намагатися вичавити з окупації все, що ще залишилося від "кримського ефекту".