Всі ці спроби буквально з першого дня накладення санкцій на російську делегацію виправдовуються тим, що не можна створювати розділові лінії в Європі і знищувати можливості для діалогу. Але санкції, які ПАРЄ запровадила проти делегації Росії, не є ніяким створенням розділових ліній, ніяким знищенням можливостей для діалогу. Вони стали реакцією цивілізованого світу на грубе нехтування Кремлем принципів міжнародного права.
Але при цьому російська делегація може брати участь в роботі ПАРЄ, заявляти про свою позицію, висувати претензії іншим. Її ніхто цього права не позбавляв. В роботі ПАРЄ не хочуть брати участь самі росіяни. Це вони шантажують інших своєю неучастю, а не ПАРЄ закриває дорогу до діалогу. І коли генеральний секретар ПАРЄ Турбйорн Ягланд і проросійські депутати західних парламентів журяться, що не можуть поговорити зі своїми дорогими колегами з Державної Думи, вони просто брешуть. І ця безпардонна брехня - саме те, що об'єднує їх з дорогими російськими колегами, цими промокашками Путіна.
З Росією, як і з будь-якою іншою злочинною державою, необхідно вести діалог. Але одночасно задіяти всі можливі заходи впливу на злочинну державу, щоб змусити її повернутися до принципів міжнародного права. У наш час це єдиний дієвий підхід у світовій політиці, тільки він і дає свої плоди. А капітуляція перед агресивною державою тільки підсилює її віру у власну безкарність і породжує нову нестабільність. Доказів довго шукати не потрібно. Слабка реакція Заходу на агресію Росії проти Грузії призвела до війни в Україні.
Якщо Росії вдасться домогтися скасування санкцій за цю війну, змусити Захід забути про Крим - вона піде далі.
І це саме те, чого домагається Кремль. Він домагається не повернення до ПАРЄ. Він домагається капітуляції Заходу і тріумфу безкарності.