10 питань без відповідей щодо авіакатастрофи Ту-154М Леха Качинського у Смоленську

Загалом, разом з екіпажем, загинуло 96 осіб. Рівно дев’ять років тому, вранці 10 квітня 2010 року вони рейсом з Варшави прямували на жалобні урочистості з вшанування пам’яті страчених у 1940-му. Прийнявши офіційну польську делегацію такого рівня російська сторона офіційно б підтвердила причетність державних органів до раніше замовчуваних та перекручуваних подій Другої світової.

Події того дня й подальші спроби розслідування породили кілька версій, навколо яких накопичено безліч аргументів та контраргументів. Тоді як неспростовних фактів, насправді, обмаль, оскільки більшість з них, вочевидь, задокументована в секретних московських архівах. А то й ніде не зафіксована. Так ще легше… Не залежно від того, що ж там дійсно сталося.

Ми сформулювали 10 найголовніших запитань, пов’язаних з найбільшою і найболючішою для поляків авіакатастрофою. Зрозумілих відповідей на них нема досі.

1. Чому борт Качинського мав приземлитися на злітно-посадковій смузі військового аеродрому "Північний", а не скористався цивільною інфраструктурою?

Росіяни кажуть, що так було б "надійніше", "зручніше" і поблизу нічого не військового не знайшлося. Й наполягають, що з їхнього боку все було бездоганно, однак з огляду на туман та на геть незнайому їм місцевість польські пілоти "помилилися" й на швидкості врізалися у сусідню лісосмугу. У Москві також люблять наголошувати, що нібито в кабіні знаходився особисто пан Качинський, який буцімто безпосередньо керував тим, що і як робити.

Варшавська ж light-версія говорить про межуючу зі злим умислом непрофесійність російських диспетчерів. Є ще hard-версія, про неї йтиметься далі.

2. Що спричинило грандіозний вибух?

Настільки сильний, що, як добре видно на фото- й відеоматеріалах, пошматований корпус літака перекинуло догори дриґом. Чи аж такого вибуху не було й машина перевернулася на спину через те, що "перечепилася" об землю? Але якою ж тоді мала би бути швидкість цього Ту-154? Ще й при заході на посадку?

Багаторічним дослідженням усього, що пов’язано зі Смоленською трагедією, з польського боку займалася комісія чинного нині міністра оборони РП Антонія Мацеревича. Ним активно залучалися британські та американські спеціалісти з авіатехніки. Натомість, опоненти партії "Право і справедливість", до якої належать і, власне, Мацеревич, і президент Анджей Дуда, і брати Качинські, звинувачують ПіС у надмірній увазі до даної теми, за рахунок чого вони, мовляв, й повернулися до влади. Під час самої трагедії прем’єром був, нагадаємо, нинішній голова Європейської ради Дональд Туск.

Так ось, комісія Мацеревича не погодилася з узгодженою російсько-польською позицією про погодні умови, прикрий випадок, чиїсь помилки й фатальну березу, перечепившись об яку, й вибухнув літак. Вибух, за цією версію був, але насамперед не авіаційного пального, а тротилу, яким було наповнено критично важливі частини повітряного суда (в першу чергу - крила). А пальне здетонувало слідом.

3. Якщо версія з тротилом має право на існування, виходить, літак мінували на території Польщі? Хто це робив?

Мова йде про диверсійну діяльність російських спецслужб? Чи відповідальність лежить на конкурентах Качинського і його партії всередині країни? Діяла "третя сила", яка намагалася "пересварити" два "братніх народи" й завадити порозумінню навколо Катині-40 (у авторів з Російської Федерації можна й таке прочитати)?

4. Яким чином пояснити тривалу відмову Кремля надати польським слідчим фрагменти літака для проведення експертизи?

Якщо з їхнього боку все "чисто", а "винні" туман, береза, пілоти й ледь не особисто покійний пан Качинський, то в чому ж тоді справа?

5. Чому у своєму першому інтерв’ю після трагедії російський міністр з надзвичайних ситуацій Сергій Шойгу говорить, що розпад літака почався ще у повітрі, але пізніше то не було узято до уваги?

Цитуємо міністра:

"Перші фрагменти лежать за 500 м звідси. Це ліве крило. Розпад літака почався ще в повітрі, приблизно за кілометр звідси".

Зачіпка з крилом, наголосимо, є одним з провідних аргументів парламентської комісії Мацеревича на користь польської hard-версії з мінуванням. Всупереч міркуванням, покладеним в основу light-версії урядової комісії Міллера, і майже ідентичним висновкам росіян.

6. Як це так, що ніхто не вижив?

Висота падіння Ту-154 була менше 20 м. Навіть враховуючи все вищеозначене хтось із майже сотні людей на борту в таких випадках неодмінно би лишився. Але чого ми тоді про це не знаємо?

Їх, перепрошуємо, добивали? Була якась команда із "зачистки"?

На викладеній в YouTube аматорській відеозйомці, начебто нашвидкуруч записаній одним з місцевих мешканців в перші хвилини після катастрофи, можна, по-перше, розгледіти певні окремі силуети, по-друге, почути звуки схожі на постріли звуки, по-третє, розібрати щось схоже на слова й вирази польською мовою, що в перекладі, зокрема, значать "В очі дивись", "Не вбивай!" тощо.

Противники теорії змови ці неоднозначні кадри, своєю чергою, тлумачать доволі просто:

людські фігури - це не ті, хто вцілів, а рятувальники, чи хтось прибіг подивитися що й до чого з прилеглих вулиць;

звуки пострілів, на їхню думку, давали розігріті у пожежі патрони з боєкомплектів президентської охорони;

польської мови там теж бути не може, на відміну від суцільного російського лихослів’я від перехожих та автора відео, або, можливо, рятувальники між собою перегукуються, котрі першими прибули на місце, бо ж запис, хоч і унікальний, але не якісний, та й пожежні сирени шумлять.

Перше професійне відео. Від Славомира Вишневського з телебачення Польщі

7. Хто розпорядився невдовзі після 10 квітня забетонувати безпосереднє місце падіння польського Ту-154 й влаштувати на ньому автостоянку?

Чиясь приватна примха? На режимному об’єкті?

8. У близькій до ПіС польській пресі стверджувалося про підміну решток загиблих. В таке можна вірити?

Йшлося, вибачте за натуралістичні подробиці, про частини тіла від різних людей в одній труні. Чи про одне тіло, але зовсім інше, тобто не те, на яке було виписано документи.

Найгучніші скандали здійняли донька громадського діяча, представника Польської катинської федерації Анджея Саріуша-Сконпоського та родина генерала Броніслава Квятковського, якій з Росії прийшло те, що лишилося не від одного, а від восьми пасажирів. Чи, взагалі, не від пасажирів… Отже, є конкретні люди з іменами та прізвищами. Невже вони пішли б - в ім’я чого б там не було - на аж таку містифікацію?
 

Конспірологи проблемам з тілами знайшли свою пояснення. А чи не свідчення це, кажуть вони, прагнення росіян приховати смертельні кульові поранення в ході "зачистки" чи пошкодження, отримані внаслідок незвичного вибуху?

9. Польські журналісти, знову ж, з посиланням на родичів, писали й про мобілки жертв катастрофи, які ще певний час були "в мережі". Про що мова?

Коли стало відомо про падіння борту №1 поляки почали одразу телефонувати до тих, хто летів до Катині. У декого було чутно виклики. Траплялося й таке, що у відповідь на вхідні дзвінки з Польщі у Росії хтось брав слухавку. Але не балакав, скидав.

Загадкового тут, мабуть, нічого немає. Якийсь відсоток телефонних апаратів міг лишитися не ушкодженим або відносно не ушкодженим й потрапити до рук звичайних злодюжок, а їм потрібен був час на заміну SIM-карток. Ким би вони не працювали і які б зірочки не носили на погонах.

10. Чим зумовлені підозрілі неприродні смерті та самогубства тих громадян Польщі, хто на початку 2010-их років критикував слідство й мав свої міркування або матеріали щодо трагедії?

Ось деякі з них:

• хорунжий Ремігіуш Муш, який прилетів до Смоленська раніше й готував прийом делегації (як авіатор за фахом знав і розумів чимало подробиць, виступав в якості свідка, але, як повідомила прокуратура, згодом наклав на себе руки);
• професор Марек Дулініч, археолог-криміналіст (збирався вивчати ґрунт й збережені у ньому докази, проте загинув в автомобільній аварії перед виїздом до Смоленська);
• телеоператор Кшиштоф Книж;
• пілот й інструктор з пілотування Даріуш Шпінета;
• засновник спецслужби ГРОМ (аналог українського УДО) генерал Славомір Пітелецький;
• керівник канцелярії прем’єра Гжегож Міхнєвіч.