Олег Рибачук: Слід унеможливити варіант a-la Ющенко, який питав односельчанина: "Міша, а кого будемо ставити міністром оборони?"

"Можуть спробувати обрізати повноваження президента теперішнім складом Верховної Ради"

Як казали українські політичні класики, маємо те, що маємо, і радше всього будемо мати те, що оберуть наші виборці. Чи є якісь запобіжники чи механізми стримування, наприклад, у нинішнього парламенту і прем’єр-міністра, у даній ситуації? Тому що ми розуміємо,  владна конструкція може зайти у цуґцванґ.

Те, про що ви говорите, напевно, крутиться у головах мільйонів українців. Я кажу без перебільшення, тому що бачу, навіть на прикладі власної родини, які точаться дискусії. Але  ми з вами не можемо змінити те, що насувається. Небажання міняти виборче законодавство якраз і пояснюється тим, що люди системи розуміють, що гарантія їх збереження, навіть, якщо вони програють вибори. Вони приблизно думають так, що тут потяг пішов і може бути декілька сценаріїв, через один я вже проходив 2005-о року: зараз ми обріжемо повноваження президента прямо от цим складом Верховної Ради, який зараз може бути наляканий змінами. Це - один варіант. Інший варіант - якщо перший зараз не вдається: заходимо в парламент після виборів восени, і тут будуть союзники із Тимошенко, із Медведчуком, і частина нинішньої номенклатури, і ми робимо парламентсько-президентську республіку, знову приймаючи всі ці закони щодо функцій президента. Але для нас з вами, як для виборців, важливо, щоб ми бачили можливість збалансувати непередбачуваність. Бо якщо зараз нам президент каже, давайте будемо говорити – один Президент, а один – Кандидат. От нам президент каже, що все усвідомив, покаявся і обіцяє, що не буде більше брати любих друзів, не буде  брати більше бізнесменів…

Йдеться про Петра Порошенка. Тобто він дає певні меседжі, але ж ми всі чекаємо на конкретну їх реалізацію.

Кандидат також каже, що теж покаже надзвичайно потужну команду. В чому тут у нас з вами ризики, яких немає у сталих демократіях? За якими критеріями підбираються ці команди і яка відповідальність за них!? Бо якщо, наприклад, щось трапляється в оточенні Макрона, куди кандидат і президент поїхали одночасно, то за Макроном стоїть політична сила і він не сидить і не ворожить на кавовій гущі, кого ж він візьме у свою команду, адже він представляє політичну силу. І за Макрона, і за людей у його команді несе відповідальність партія. А у нас Порошенко каже, що когось-там підбере, Зеленський каже, що от ви побачите дуже потужних людей. А яка відповідальність, якщо це не спрацює?! З кого ми запитаємо?! За якими критеріями  ми підбираємо цих людей?!

Я сьогодні згадав яскравий епізод, коли я прийшов на Банкову, як голова Секретаріату,  у кабінеті президента, вже після розриву між "помаранчевими", уряд Тимошенко відправлений у відставку і формується новий, тож  президент питає одного із своїх радників-односельчан: "Міша, а кого будемо ставити міністром оборони? ". Я просто охренів від цієї фрази, бо я знаю цього Мішу, односельчанина з Хорунжівки…

- …І я його знаю.

Але уявіть собі, оце так шукаються кадри. А кого ми будемо ставити міністром оброни? Як зараз працює команда Зеленського, я не знаю.

"Половина парламентського болота зараз зацвіте зеленою ряскою"

От власне. А в тих людей, які мають  інституційні механізми стримування, наприклад, у Верховної Ради, в разі, якщо Зеленський скаже, як от свого часу призначали Гелетея, "я хочу щоб був  якийсь там Гелетей 2", чи ще якась там інша персона, яка може викликати сумніви у парламенту і так далі? Ну нехай він буде в.о., але ж все одно він буде сидіти в кабінеті.

До чого я підводжу? Що якщо ми не змінимо оці "сучі" правила, якщо у нас залишиться ця система, яку запровадив Янукович, змішана, гібридна, то я вам відразу скажу, що половина парламентського болота зараз зацвіте зеленою ряскою. Якийсь період, пару місяців, вони з конструктивного переляку проголосують будь-що. Я моделюю ситуацію далі. Переляканий парламент, бо там сидять далеко не ангели, нового президента певний час запекло підтримує. Потім десь на осінь зелень почне жовкнути. За якими правилами сформується новий парламент і наскільки для нас з вами є передбачена ситуація, що обіцянки вже нового президента будуть виконані?

В мене є така підозра, що якщо так підбираються люди і, особливо, якщо парламент буде сформований за принципом змішаності, коли у половину парламенту знову зайдуть мажоритарники і там вже нарізані округи, і там вже всі ці "любі друзі", яких Порошенко зараз відстороняє, я не знаю про Свинарчука, але точно Кононенко, Третьяков, ряд людей, які входять у цю "стратегічну дев’ятку", вони вже собі бачать мажоритарні округи. Подібні люди сформують наступний парламент, а третину місць буде продано в списках. Уявляєте, як із цим парламентом працювати? І от тоді новий президент скаже: "Дивіться, я робив що міг, але ж вони не голосують". Це те, що ми чуємо від нинішнього президента по виборчій реформі. Тобто, якщо ми нічого не міняємо, то і на це ключове питання у нас відповіді немає, бо рішення про команду, може, навіть із благих намірів, приймаються за формулою: "Міша, а кого будемо ставити міністром оборони? ". От зараз у команді Зеленського хтось десь когось якимось чином рекомендує, але за цим немає жодної відповідальності, бо з президента ми потім не запитаємо, він скаже цілком справедливо, що оце все «такий парламент», а парламент сформує гібридний уряд. І ми з цього кола не вийдемо, а нам обіцяють "кінець ери". Тому ми зараз маємо, з перших днів, вимагати.

Отже, ми маємо наявну коаліцію парламентську, парламентську більшість.
Не маємо.

Маємо після президентських виборів нового главу держави, припустимо Зеленського, так, і маємо ще діючого президента Порошенка. Тобто, фактично, ми входимо в такий момент, що, в принципі,  президент Порошенко може щось подавати в парламент, парламентська більшість може голосувати, ну і відповідно…

Все, про що ми з вами говоримо, за умов збереження нинішніх правил, воно фактично не має якорю. Є шанс, що нинішній президент, президент, який вже піде…

"Парламент буде зорієнтований на переможця президентських перегонів"

…але ж, де-факто, в нього повноваження лишаються певний час?

Можливо, ці інстинкти спрацюють. Пам’ятаєте, як це спрацювало в 2005-у році, коли Медведчук підготував зміни до Конституції, бо був неминучий прихід президента Ющенка, і від Ющенка забрали повноваження Кучми, щоб просто зняти ці ризики? Можливо такий крок буде зроблено. А для нас з вами що важливо? Для нас важливо, аби ми новий парламент обирали за новими виборчими правилами!  Звичайно, у нас буде план "Б", якщо вони підуть цією схемою, але тоді ми потрапляємо в зону турбулентності, тому що з парламентом, який буде наполовину складатись із мажоритарників, більшість з яких будуть нинішніми переляканими чиновниками, котрі будуть боятися відповідальності, толку мало. Ми вступимо у період неминучої конфронтації між інститутом президента, парламентом, а потім ще й урядом. Це те, чого б ми не бажали. Ми бажаємо принципових змін. Але давайте змоделюємо ситуацію далі. Якщо цей парламент, бо ми припускаємо, що президент може щиро закликати своїх однопартійців,  він поки що цього не робить, він каже, що якщо вони проголосують, то радо підпише виборчий закон, він може до них звернутись. А тепер давайте спрогнозуємо, який зараз відсоток його впливовості, бо ж він і раніше мав ситуацію, коли він чогось щиро прагнув, наприклад, відміни ідіотських поправок про обов’язковість декларування для громадських діячів. Він тоді  певний момент закликав, але йому показала "палець підтримки" його ж фракція. Чи може він зараз набрати достатню кількість голосів і чи парламент готовий до цього? Ми не знаємо, але Парубій, спікер парламенту, поставив питання виборчої реформи на цю сесію. Подивимось.  Ви розумієте,  якщо президент формально буде виконувати свої обов’язки до моменту складання присяги нового, то парламент буде зорієнтований на інші сили, тому ті інші сили, або ж команда Зеленського, вже сказали, що в них стоїть в пріоритеті зміна виборчого законодавства і вони задекларували, що будуть намагатись проголосувати його в тому ж парламенті.

"Ми чуємо від нинішньої влади "понять і простіть", але українці не хочуть цього робити"

Наскільки я розумію, нинішній ментальний настрій багатьох українських парламентарів, що позиціонують себе як патріотичні і демократичні, насправді, скажімо так, трошки капітулянтський, тому що від команди Зеленського надійшли сигнали, що, в разі чогось, вони спробують набрати 150 багнетів і обнулити наявну каденцію Верховної Ради.

Те, про що ми говоримо, це результат саме таких принципів формування Верховної Ради. Коли оце парламентське болото чи перекотиполе, "мажоритарники на одну ніч"…

…кращі люди країни, я б так сказав.

Так, оці кращі люди країни, котрі заради країни готові обрати будь-який політичний колір, кращі політичні хамелеони країни, вони конструктивні і вони зазвичай (бо там немає відповідальності і політичної історії) швидко переорієнтовуються і певний обмежений час займають позицію "а чєго ізволітє? ". Ну, нічого нового. Але наскільки це може спрацювати? Знову ж так, ми про них не думаємо і не опікуємось прізвищем кандидата чи наступного президента, а кажемо, що країна точно має з цього замкненого кола вийти. І вихід тільки один - створити відповідальність, коли зокрема і за президента,  буде відповідати політична сила, коли будуть партії, будуть програми. І ми будемо знати з кого спитати, якщо якась партія візьме якусь політичну падлюку в свій список, то ми просто дамо знати всій країні, кого вони взяли в свій список, і тоді ця партія буде відповідати наступного разу.

Ви подивіться, яка цікава доля у нас в президентів. За винятком Кучми у нас всі президенти, які не змогли виправдати очікувань  і не зробили якоїсь основної речі, а просто міняли список членів клубу "любих друзів" чи "стратегічної дев’ятки", які не переставали мати прямий і непрямий стосунок до різних схем, ті президенти йдуть. Немає жодної посткомуністичної, пострадянської республіки, крім нас, яка б міняла президентів на півдороги, тільки тому, що вони не виправдали очікувань, і це добрий тренд. Нинішній глава держави увійшов в історію не тільки Томосом, а й тим, що єдиний отримав перемогу у першому турі. А тепер подивіться, він програє перший тур з відривом у два рази і дуже старається, він і його команда, щоб відрив був у другому турі у три рази. Тобто, це ж урок для наступного президента. Оце "понять і простіть" ми чуємо від нинішньої влади, але українці не хочуть цього робити. Для мене це дуже важливий урок для наступних поколінь президентів. Я не знаю, які в них будуть повноваження…

…ну, знаєте, ми в принципі вчили Януковича в 2004-у році. Потім ми знов Януковича вчили, а вони, так би мовити, все не переучуються. Я б хотів припустити трешовий варіант українського політичного хорору. От уявляємо собі, бере Зеленський в команду токсичних персонажів, просто токсичних, які викликають не просто недовіру, а обурення і спротив з боку населення. А будуть якісь інституційні механізми, для того, аби дати по руках чи зробити якесь "кадрове обрізання"?

Дуже правильно кажете. Я закликаю до того, щоб ми не давали новій команді Зеленського не те що медового місяця чи ста днів, а лише - до ранку. Поки вони там відсвяткують,і вже зранку слід дивитись на перші кроки і рухи під мікроскопом. І якщо в оточенні нового президента з’являються токсичні фігури, то це наша з вами задача розповісти про це всьому світові. Бо ж ми розуміємо, що зараз виборчий цикл. Що навіть зараз, ті, хто з’являються в командах у кандидата чи президента, це - прообраз наступної їхньої коаліції чи партії на осінь. Все, що обіцяє Президент чи Кандидат, не має жодного сенсу, якщо воно не буде підтримано парламентом. Коли ми кажемо, що хочемо знати членів команди, то розуміємо, що всі, хто буде названий членами команди, будуть формувати прообраз тієї політичної сили, на яку президент буде розраховувати в парламенті. Але зараз лідерство в соціологічних опитуваннях в  Кандидата і його неіснуючої партії. Партії такої немає, там немає жодної відомої людини, але партія отримує перше місце. Тому мій прогноз такий. Якщо нова команда не сприйняла ті уроки, які були дані і Януковичу і Ющенку, то їх чекає швидкий тверезий душ на осінь. Тобто, вони не зможуть отримати таку підтримку вже, буквально, через два місяці.

"Якщо в команді будуть токсичні люди, одразу завершиться сприйняття  нового президента як людини, яка каже, що періоду жадібності прийшов кінець"

А ось це піврічне, так зване, міжвладдя. Ми будемо мати, за теперішньої конфігурації законодавства і реальної влади, трикутник парламент- президент-прем’єр-міністр, чи буде якась система можливих стримувань? Ну от Зеленський щось не те зробить в перший місяць, суспільство обуриться, але чи крім Майдану у нас, на теперішній момент, є відповідні механізми?

У нас нема політичної відповідальності, бо яка політична сила проголосувала за Зеленського? Але що він отримає? Це не треба бути ясновидцем. Він, ну точно, отримає серйозну підтримку в парламенті. Це перекотиполе,  політичні хамелеони, вони "заради України, не заради власних інтересів, тільки заради України" вони дадуть кредит довіри, точніше продадуть кредит довіри…  

…монетизують свій політичний вплив.

О! Точно! Монетизують. Тому досить впевнено можна говорити про брак такої конфронтації, тим більше прем’єр-міністр неконфронтаційний. Мало того, скажімо прямо, особливої любові між прем’єром та президентом, хоча вони земляки, ми не бачили. Особливо останнім часом. Це українська традиція. Жоден прем’єр не влаштовував жодного президента, незалежно від того, який ти лояльний. Ну от хочеться президенту, щоб прем’єр був такий, який виконує всі його забаганки,а у прем’єра є ще й інші речі, і є парламент, тому тут нічого нового немає. Тут навпаки можуть вибудовувати якесь порозуміння, говорити про можливу співпрацю, щоб була тяглість процесу. Другий важливий момент - зовнішній. Для мене зрозуміло, що лякати нас змінами зовнішнього курсу це дуже дивно, тому що і Кандидат, і Президент неодноразово заявили, що в нас буде незмінний курс. У нас немає насправді іншого зовнішнього вектору - хоча навіть якщо в Африці стається якийсь військовий переворот, перше, що будуть говорити – про незмінність зовнішньої політики. Тож тут не треба нас лякати зміною зовнішньої політики, тому що президент не може її змінити так просто, навіть із чинними законодавчими змінами. Далі. Що може президент? Що буде для нас показовим? Він буде пропонувати новому парламенту певних членів своєї команди. Згадайте от, наприклад, ситуацію  з талановитим політиком, за сумісництвом кумом, за сумісництвом генеральним прокурором.  Далі,  керівництво Служби безпеки України, міністр закордонних справ і міністр оборони. Оці чотири людини, яких, за чинною Конституцією, президент подає в парламент, чи він може розраховувати на підтримку парламенту, ми це побачимо. Але для мене зрозуміло, наприклад, що навіть зміни людей на декількох посадах, зокрема, у прокуратурі і Службі безпеки України, суттєво вплинуть на психологічний стан членів парламенту, тому що у нас люди, які заходять в політику, вони заходять туди далеко не з безкорисними цілями. І мені це не подобається.

Я розумію, що це така дуже нестійка конструкція, коли люди з якогось переляку, чи під впливом компромату, підтримують якісь добрі для України речі. Але потім це переростає в щось інше. Як момент стримування це може спрацювати. От щось мені підказує, що новий президент зможе отримати певне позитивне голосування і зможе певним чином співпрацювати з урядом за певних умов. Але якщо, не дай Бог, він спробує зробити те, про що ви кажете, що ми побачимо біля нього, наприклад, одіозних людей Коломойського, чи ми побачимо, що його призначення напряму виводять на якісь там умовно політично-кримінальні кола, отут, на цьому приблизно може і закінчитись бачення нового президента як людини, яка каже, що періоду жадібності прийшов кінець, що відбувається повна зміна, йде інше покоління,  що "я не такий, біля мене не буде "любих друзів". Більшість уже все прораховує.

Цікаве з Медведчуком, - спочатку про це сказав Кандидат, через день запит зробив вже Президент. Також  буде судова реформа. Ми бачимо сигнали, які вони посилають зараз. І питання одне,  щоб все це було, нам потрібна не болотно-кон’юнктурна тимчасова більшість у парламенті, а нам потрібен прихід в парламент відповідальних політичних сил. Я знову про своє, якщо не з’являться ці сили, якщо конструкція парламенту буде такою, як її запропонував Янукович, ми з вами вже будемо змушені… Ми, правда, вже терті…

…ми з Вами пережили не один Майдан. Просто є побоювання чи певний прогноз, що на осінь може бути парламентська більшість, складена, наприклад, з партії "Слуга народу", хоча  ми й не знаємо якою вона буде, але є певний відсоток людей, які готові її підтримувати. Напевно, буде "Батьківщина" і значне число веселих мажоритарників. І вони можуть створити парламентську більшість. І тоді в нашого богоспасенного народу з запобіжників лишиться тільки один – черговий Майдан,  якщо справді щось піде не туди.

Антін, скажіть чесно, ви боїтеся Зеленського-диктатора? Ви собі уявляєте, що це буде диктатор!?

Ну, ми ж старі майданівці, що нам боятись диктаторів?

Я так само усміхаюсь, як і ви. Зараз ми відстояли дорогою ціною, але ж відстояли, ще одну спробу залякати, відстріляти ряд активних громадських активістів. Ми бачили союз, особливо на місцях, криміналітету, місцевої влади і СБУ, яка займається невідомо чим. Ми все це побачили  і ціна – термін  чинного президента. Я впевнений, що увага до України буде дуже прискіплива – аналізуватимуть ситуацію і журналісти, і громадські активісти, лишень Рух "Чесно" має 100 тисяч політичних біографій українських політиків. Чи вони виринуть по якомусь мажоритарному округу? Чи вони спробують потрапити в списки? Жоден не пройде у такий спосіб, щоб ми про нього не розказали, щоб ми його не вивернули назовні. Ми будемо вимагати, якщо навіть вони збережуть стару систему, ми будемо вимагати від партій, щоб вони свої закриті списки показали наперед.

"Негативний рейтинг Порошенка  буде голосувати проти Порошенка, але  команда Порошенка вдає, що цього не розуміє"

Але якщо нема механізму? От призначають кудись якогось Семочка, чи чергове розслідування Бігуса виводить на якісь неприємні факти. А механізму нема. Тобто, президент новий може, умовно кажучи, не прочитати повідомлення в пресі, його прес-секретар може не прочитати повідомлення Руху "Чесно", і він пару років буде вдавати, що він нічого не знав.

Дивіться, партія Рабіновича і Медведчука, ну вона набере якусь там підтримку невелику. Але значно більше вони наберуть оцих агентів впливу, які пройдуть по мажоритарних округах, де буде необмежене фінансування, де включиться "мать–церковь". Ми це бачимо в Одесі. Ми бачимо прообрази цього. Вони відродилися. Вони відчувають, що вони можуть політично зайти в парламент, можуть там претендувати на якісь там місця. Потім можуть формувати уряд навіть. Вони сподіваються на це, дуже сподіваються. Але вони не йдуть відкрито. Відкрито йде тільки партія, а мажоритарники, Ви ж знаєте, вони заходять за "всьо хорошеє". А  нинішня система дозволить їм потім всім об’єднатися і суттєво впливати в парламенті. Ми про це попереджали. І саме з цим ми зверталися до Порошенка, до його команди, до Гриніва, до Медвєдєва – людей, яких я знаю ще з 2000-о року, бо вони працювали і у Ющенка, потім у Тимошенко, тепер – у Порошенка, ну і я думаю, що славний шлях тут і закінчується. Але, я думаю, не ці люди – можливо, сам Порошенко недооцінив ризиків. Тоді у Зеленського - дуже невеликий вибір. Перше – у нього не буде, ніхто не дасть йому можливості, наприклад, чи узурпувати владу, чи, наприклад, набрати в своє оточення людей спонсора, чи як ви кажете, токсичних людей, і при цьому – розраховувати, що суспільство не буде знати. От, хто йому точно не дасть інформаційно замовкнути – це всі ображені, а там суттєві кандидати.

В другому турі як будуть голосувати: негативний рейтинг Порошенка  буде голосувати проти Порошенка, а команда Порошенка робить вигляд, що вони цього не розуміють. Я не кажу, що це визначальна річ, але це – факт, на який ми не впливаємо. Ми впливаємо на одне – ми маємо зробити такі умови, за яких новий президент не зможе стати старим. В мене є коротка фраза – ми маємо зробити, щоб не було так, як було. От щоб не було так, як було, це означає, щоб була відповідальність. Це для мене означає тільки одне – навіть у випадку, якщо вони приймуть виборчий закон, то має бути тиск, а вони будуть реагувати на тиск, бо  настрої змінилися. Ви ж уявляєте, на парламентських виборах, які будуть сили вкинуті, які будуть альянси творитися! Також ми розуміємо, що зовнішній курс дуже важливий. І ми пам’ятаємо, що в нас змінилася Конституція. Але ми теж знаємо, що нашу Конституцію особливо президенти, ніколи не сприймали, як сприймає віруюча людина 10 заповідей.  

Зараз – величезне вікно можливостей. І щоб це вікно можливостей не закрилось, ми маємо не відволікатися на аналіз результату аналізів, а ми маємо наперед робити те, що ми зараз з вами робимо – давати новому кандидату зрозуміти, що в нього немає шансів робити помилки і розраховувати на пробачення. Якщо він хоче щось змінити, ну людині - 41 рік, він заявив цю амбіцію, але й попередній заявляв теж схоже, мені здавалося, що і мільярдер, і вже і всім був, тож увійди в історію, навіщо тобі ці екстра-бізнес-бонуси? Ну не спрацювало. Щоб не було подібних варіантів, ми маємо дуже чітко вимагати, що у випадку, якщо він спробує повестися на роздачу якихось непублічних боргів спонсорам своєї кампанії, віддавати якісь сектор економіки якимось бізнес-групам як подяку за підтримку, в тому числі – інформаційну, то доля у нього чітко передбачувана. Забудь не те що про другий термін, молись Богу, щоб ти зміг бути якимось ефективним політиком хоча б певний час після парламентських виборів. Бо новому президенту буде дуже важко зайти зі своєю політичною силою в парламент, якщо навколо нього з’являться люди, про яких ви говорите. А приховати інформацію буде неможливо. І я мовчу навіть про зовнішній фактор. Хочу сказати, що всі наші політичні хитрунці,  схемщики, які виводять мільярди за кордон, вони мають розуміти, -  я колись ще про це казав Януковичу, - нема анонімних рахунків, нема "сліпих трастів". У анонімних рахунків є прізвища їхніх бенефіціарів, або власників, а у "сліпих трастів" є очі. І спільнота уже потужно відпрацювала механізми міжнародних фінансових  розвідок – тих розвідок, які інформують і які  готують до зустрічей канцлер Меркель, президента Трампа, президента Макрона. І можете бути впевнені, що і Меркель, і Макрон, і Трамп будуть знати, що з новим президентом за столом сидять люди-схемщики, які мають такі-то речі, заробляють на тому-то, і це вже одразу, якщо не на нуль, то наполовину зменшує легітимність президента.

Коли мені кажуть, "а як вони будуть говорити з недосвідченим політиком"? У світі є таке правило, про це заявив нещодавно Держдеп – завжди Захід говорить з будь-яким політиком, легітимно обраним суспільством, але вага цього політика виростає пропорційно його популярності в країні. Якщо за новим президентом буде стояти широка суспільна підтримка і він піде буром проти кланів, з ним будуть говорити значно поважливіше, ніж він спробує піти старим шляхом – домовитися окремо з олігархами і роздати їм свої пироги, окремо пообіцяти щось назовні, і сподіватися, що його світ сприйме таким, яким він хоче, щоб його сприйняли, а не таким, яким він насправді виглядає з точки зору західних партнерів, які добре знають і де рахунки, в даному випадку і Зеленського, і як він заробляв, і де він платив податки, де він не платив податків. Це стосується  членів його команди, особливо тих, хто його спонсорує, і хто буде намагатися на нього впливати.

В цьому відношенні ми маємо великого союзника на Заході, бо цього, про що ми з вами говоримо, хочуть наші західні партнери, ніхто не хоче, щоб Україна зараз ослабла, щоб вона впала, розчинилася, щоб була неефективна влада. Цього не хоче ніхто. І я думаю, що тут навіть будуть стримуючі фактори. Вже були прецеденти, коли там якісь люди приводили батальйони під "Укрнафту" зі спробою силового тиску. І з ними поговорили, і все змінилося. Я бачив, як разюче змінилася поведінка Юлії Тимошенко. Вона раніше теж програвала два відсотки, але тоді творила щось неймовірне, зараз – дуже конструктивна. І так далі. Зараз Україна не належить лише собі, бо від того, наскільки будемо сильні, залежить безпека Європи, а в якихось моментах – і всього світу, тож ми тут не одні. І громадянське суспільство, і політики, чесні журналісти, люди, які бажають змін, вони будуть мати в тому числі підтримку, зокрема, і країн, заради яких ми змінили Конституцію. І там мова йде не тільки про фінансову підтримку. Там мова йде взагалі про підтримку. І зараз не дай Бог нам пересваритися між собою через прізвища. І, не дай Бог, нам не йти на вибори. Бо це вибір, можливо, непростий, я чую часто, що "подивіться, на Порошенка, або ж подивіться на цього Зеленського, подивіться як він говорить, ну він же просто". Ну, це правда, він нагадує свого персонажа, я не дивився жодної серії "Слуги народу", але дивився його "95 квартал". От він так і говорить, так себе і поводить. Йому треба, як актору, терміново викидати  шкуру комедіанта, і навчитися говорити, змінити імідж. Ну, це все робиться, з політиками це все робиться. Основне – щоб він всередині змінився. Як тільки він зміниться всередині, а я маю відчуття, що він вже починає розуміти, яка халепа з ним трапилась, бо він спочатку це сприймав жартома. Але ми маємо розуміти, що ми обираємо не прізвище кандидата, для нас – зміни країни і незворотність змін. У нас є шанс зробити зміни незворотними, у нас є шанс дати ще один урок безвідповідальним політикам, у  нас є шанс вирватись із замкнутого кола, бо поки що, 25 років система нас не відпускала. Система сама визначала, які правила гри. Система сама міняла нам назви, і ми були змушені кожен раз вибирати менше зло. Зараз, схоже, що, можливо, не ми з Вами, але більшість українців обрали несподівано, бо згадайте дискурс "А хто як не він? Ну не вона ж! ". Нам про це торочили стільки часу. І ось відповідь з’явилася. У нас з’явилась можливість. Не треба її боятися. Можливістю треба скористатися.