На вихід. Чому російські паспорти для ОРДЛО не біда, але виклик

Офіційні результати ЦВК і холодний душ на спину масового патріота, що шостим президентом воюючої країни буде комік, — порадували не всіх

Суперечки, хто краще "25%" чи "73" могли б тривати до безкінечності або ж до не приведи Боже, громадянської війни. Якби найкращу політику згуртування розбурханого виборами населення не проводив сам Кремль.

Не демократична опозиція, не записні патріоти у галицьких вишиванках, не ліберали зі знанням трьох мов і абонентами в західні посольства. А Кремль і його посіпаки...

Указ Путіна про видачу двоголових паспортів мешканцям ОРДЛО за спрощеною процедурою із приписом, що це "долг перед говорящими и думающими по-русски людьми" забиває остаточний цвях у мінський процес і реінтеграцію цих територій шляхом переговорів. Скоріше навіть вішає усі домовленості на гачок, які періодично повторює кум Путіна Медведчук: або автономія, або фактично визнання, що територія ОРДЛО — уже гібридизована Росія. Завойована територія, де РФ нарешті визнала свою присутність після гігабайтів брехні.

Наживку для мешканців ОРДЛО про урівнювання їх у правах із справжніми росіянами закидали уже давно. Ось бойовик Ходаковський ще у лютому 2019 натякає, що метрики "ЛДНР" перший крок до отримання паспорту РФ. 

Цікаво, що ще в 2017 російський уряд дозволив українцям отримувати громадянство за спрощеною системою.  У грудні 2018 року президент Росії Владімір Путін підписав закон, який дозволяє подати заяву на прийом в громадянство РФ віддалено - за місцем перебування. А за кілька днів до ухвалення цього закону МЗС РФ Лавров заявив, що не бачить перешкод для того, щоб громадяни України, які проживають на Донбасі, мали російські паспорти — і згадав конфлікті Абхазію та Придністров’я.

Тому кричати, що Росія вирішила паспортизувати мешканців окупованого Донбасу виключно через перемогу Зеленського — неправда. Цей план практично розроблявся ще із 2017 року, а перші інформаційні вудочки закидали ще у 2015 році — коли взагалі було не ясно, хто йтиме на вибори із Петром Порошенком.

Можливо, навіть добре, що Росія підписала цей указ і оголосила про червневу дизельну війну, бо так керівництво РФ змушує Володимира Зеленського ще до інавгурації робити проукраїнські антиросійські заяви. Бо так мости спалюють ще до будь-яких спроб на словах помиритися із Путіним, скажімо, розпиванням горілки або спільними польотами на стерхах. 

Не секрет, що за три місяці виборчої кампанії Путін став бігбордною страшилкою — дуже добре, що господар Кремля показує, що він страшніший за технології на картоні кандидата, який так і не зумів сповна користатися воєнною повісткою.

Пакет російських "нежданчиків": від рішень щодо поставок нафти і газу до паспортів для ОРДЛО — предмет майбутніх торгів по Криму і Донбасу до виборів у парламент. Що, ось бачите "к чему привели ваши майданутиє". В умовах, коли більшість електорату вважає, що головна компетенція президента це —знизити тарифи, позбавити депутатів недоторканості та проводити прямі переговори із Росією — це небезпечні міни.

Велика розгубленість є іще і тому, що новоспечений президент на тлі рішучих точкових ударів агресора поскаржився на відтягування дати інавгурації і похвалився вояжем до Туреччини, а от, хто рулитиме МЗС та Міноборони досі — предмет розмов для мольфарів, політичних блаблабологів та шанс для вискочок, які міняють політичних хазяїв із швидкістю гельмінта.

Ми, звісно, не помремо, але кожен політичний скандал буде ще одною випитою пляшкою віскі і скаргою близьким про відчуття розгубленості у цьому світі. Натомість нам би треба формувати свій пакет відповіді.

Першим кроком цілком логічно стало ухвалення закону про мову, який розглядали ще із 28 лютого. Принаймні ніхто тепер не роздаватиме російські паспорти російськомовним далі лінії ОРДЛО. 

Далі — треба гратися із історією утримання новоспечених російських громадян. Отримав паспорт РФ, сидячи в ОРДЛО — катайся за пенсією в Ростов, а не Старобільськ. Кілька мільйонів утриманців на негумову російську економіку — що ще може більше розізлили мешканців глибокою глибинки в Твері чи Пскові.

Реальність каже, що головний наш щит ЗСУ, які із лінії фронту нікуди не йдуть і прикривають усю Україну. Поки київські політики освоюють жанр відеоселфі, а новоспечений президент звикає до плюсів і мінусів "бути гарантом" — ці хлопці дозволять вам відпочити на паску і запланувати дешеву подорож до Барселони на кінець року.

А щодо легко — так не буде. Це час великої роботи на обхід і випередження, а не дешевих картинок на аватарках.