Вчора із роз‘ясненнями виступив прес-секретар російського президента. На окупованих територіях відкрилися "паспортні центри". Прямо порушивши Мінські домовленості, Росія вже готує новий список "мирних пропозицій" про громадянське взаємопроникнення. Що це як не наступний крок агресії?
Захист російськомовних тут, звісно, ні до чого. То така собі мантра для бідних, яка не викликає довіри навіть у поборників "русского миру". Саме тому прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що спрощений порядок отримання паспортів для жителів окупованого Донбасу запроваджується для того, аби "забезпечити їх дійсними документами". "Люди ж з Донбасу подорожують не тільки на територію Росії... Так, у Росії вони, припустимо, могли використовувати ці документи ("ДНР/ЛНР"), але жодним чином вони не могли це робити десь в інших напрямках", - пояснив Пєсков. За його словами, російське громадянство дозволить жителям Донбасу мати документи, які визнають не тільки в Росії. От тільки це - теж брехня.
Російські паспорти, видані мешканцям окупованого Криму, закривають перед ним двері всіх цивілізованих країн. Все одно доводиться їздити на підконтрольну територію за українськими документами. Або отримувати російські, але з реєстрацією в РФ. Для того, щоб спростити пересування світом, на додачу до російського аусвайсу жителів ОРДЛО необхідно прописувати десь в Саратові або Калузі. Нічого такого Пєсков не обіцяв. Всі промовки про гуманітарну підтримку також це - блеф. Пенсійний фонд РФ вже роз’яснив, що попри російське громадянство мешканці ОРДЛО зможуть претендувати на російські пенсії тільки "в разі їхнього переїзду на постійне місце проживання в Росію". Пізніше Пєсков одразу ж за Путіним заговорив про необхідність впровадження "спільної паспортизації в Україні та Росії".
Тут треба розуміти контекст. Згідно попередньої редакції закону РФ, російське громадянство набувалося при народжені (якщо хоча б один з батьків був громадянином Росії), або через п‘ять років після отримання дозволу на проживання на території Росії. В 2012 році, під час виступу перед Федеральними зборами, Володимир Путін запропонував доповнити закон пунктом про "носіїв російської мови". І ось 21 квітня 2014 року - день в день з указом про спрощення для мешканців ОРДЛО - була запроваджена схема набуття громадянства для "співвітчизників" - носіїв російської мови. Процедура займала від кількох місяців до півроку. Але була умова - переїзд на постійне місце проживання в Росію і відмова від громадянства іноземної держави.
За словами першого заступника голови комітету по справах СНД, євразійської інтеграції та зв‘язкам із співвітчизниками Костянтина Затуліна, за весь час дії положення про носіїв російської мови, (тобто з 2014 року), лише 24 українця змогли отримати російський паспорт за цією нормою. Тому в кінці 2016 року Затулін, про роль якого в окупації українських територій багато говорилося на суді проти Віктора Януковича, разом із колишньою кримською прокуроршою-зрадницею Наталією Поклонською внесли правки в закон "Про громадянство РФ". 10 березня 2017 року був погоджений документ, який відміняв вимогу надання довідки про вихід із іноземного громадянства. До категорії "носіїв російської мови" включалися всі народжені на території колишньої Російської імперії та СРСР безвідносно до сучасних кордонів, а також ті, чиї родичі народилися на території РФ. Тобто всі, включно з громадянами країн Балтії, Польщі та Фінляндії. Після підписання Путіним указу про спрощення набуття громадянства для мешканців ОРДЛО, щоб стати громадянином РФ жителям окупованого Донецьку та Луганську не потрібно нічого. Ані проживання на території Росії, ані виходу з українського громадянства. Ще трохи, і ця практика буде розповсюджена на всіх громадян України.
Російська пропаганда волає про священний обов‘язок імперії перед носіям російськомовної щелепи. Українські коментатори пригадують паспортизацію Криму, яка почалася задовго до окупації. Поки що чинний президент Петро Порошенко звернувся, скликав, поінформував, направив ноту та провів консультації із західними партнерами. Його оточення порівнює "рішучі дії" Порошенко із відеозверненням Зеленського про те, що від нього "ховають булаву". Тут треба сказати, що про російські паспорти Зеленський теж не мовчить. На його сторінці був опублікований пост, в якому сказано, що Україна відповість на зухвалі дії Росії, надаючи українське громадянство "представникам усіх народів, які страждають від авторитарних та корумпованих режимів". "У першу чергу - росіянам, які сьогодні страждають чи не найбільше", - говориться в пості Зеленського.
Цю новину як взірець зразкового державного тролінгу перепощують українські патріоти. Путін, в свою чергу, не забарився із відповіддю. "Якщо вони будуть видавати громадянство росіянам на Україні, а ми - українцям в Росії, ми досить швидко прийдемо до спільного знаменника і шуканого результату. У нас буде спільне громадянство", - поглузував він.
Поки фіналісти президентських перегонів та їхні групи підтримки мірялися любов‘ю до батьківщини та змагалися в ненависті до окупанта, за дужками опинилася сама проблема. Росія роздає українцям свої паспорти, а Україна не має механізмів, щоб взяти ситуацію під контроль. Є багато країн, які мають множинне громадянство. Так само, як є країни, які не визнають за своїми громадянами право бути громадянами інших держав. Німеччина, як і Росія, вимагає відмови від іноземного паспорту від тих, хто претендує на державну службу та на роботу в силових органах. Ізраїль не приймає відмови від свого громадянства. Взагалі. Україна ж, не визнаючи множинного громадянства, не має механізмів його визначення. Інтернетом гуляють скани російських паспортів українських високопосадовців, олігархи на камеру дістають з кишені два, а то і три іноземні паспорти, держреєстри іноземних країн рясніють нерухомістю, майном, авто, яке українські громадяни реєструють на свої іноземні паспорти - а зробити з цим нічого не можна. Поки громадянин України не повідомить про те, що його іноземний паспорт набутий ним добровільно, "доказів нема".
Таким чином ми бачимо, що цьогорічні путінські ініціативи є нічим іншим, як продовженням багаторічної експансії, на яку Україна, вустами президентів відповідає заявами, тролінгом та взаємозмаганням. Усвідомлення проблеми є початком для її вирішення. А українська проблема полягає в тому, що за п‘ять років війни ми так і навчилися відрізняти пафосні промови від копіткої роботи щодо усуненню російської небезпеки. Маємо цілком артикульований та запущений в дію план країни-агресора по поглинанню української держави шляхом інтеграції її громадян. Тому адекватною відповіддю з українського боку мають бути не гасла, не гуморески і не пафосні промови, а зміни до закону "Про громадянство України", які б дозволили виявляти носіїв російськомовної паспортизації.