Уряд в такій ситуації переносить деякі робочі дні, щоб дати людям більше вихідних у розпалі весни
Якщо з Великоднем все зрозуміло, то з кожним роком все менше українців пам’ятають, що саме країна святкує 1 травня. Є також суспільно активні громадяни, які вважають, що цей день повинен бути звичайним робочим днем. На їхню думку, відмова України від свята 1 травня була б логічним продовженням політики декомунізації.
Протести в Чикаго і святкування в СРСР
1 травня було одним із головних свят у радянському календарі поряд з Днем перемоги та святом Жовтневої революції. Однак історичне коріння цього свята не мають стосунку до Східної Європи. Свято пов’язане з подіями, які відбувалися наприкінці 19-го століття у США.
Чергові робітничі протести в Чикаго почалися 1 травня 1886 року. Того дня десятки тисяч робітників вимагали впровадження 8-годинного робочого дня. Тоді ніхто не знав, що ці події стануть згодом точкою відліку для радянського свята "усіх трудящих".
Причиною страйків у Чикаго також була мізерна заробітна плата та заборона створення робітничих організацій.
14 липня 1889 року на II конгресі соціалістичного Інтернаціоналу вирішили проводити демонстрацію у різних країнах в один визначений день з вимогою скорочення робочого дня до 8 годин. Днем для проведення такої масштабної демонстрації було обрано 1 травня (в пам'ять про події в Чикаґо).
Як бачимо, своїм походженням це свято схоже на інше радянське свято, яке випадало на 8 березня. В обох випадках йшлося про соціалістичні мітинги в США, пов’язані з боротьбою за права трудящих.
На відміну від Дня перемоги чи святкувань 7 листопада, і 8 березня і 1 травня ще у радянський період почали втрачати політичний зміст. 8 березня поступово ставало неполітичним святом усіх жінок, а 1 травня просто рухалось у бік радощів з приводу весни та теплої погоди.
У СРСР та згодом в незалежній Україні святковими були перші два дні травня. Чому святковим було також 2 травня?
Ця традиція склалася ще на початку сталінської доби. 1 травня в СРСР був неробочим днем з 1918 року, а 2 травня зробили святковим вихідним у 1928-му. Традиційно 1 травня проводили демонстрації робітників та іноді військові паради. А от 2 травня відбувалися так звані "маевки" – масові заходи на природі.
І якщо свято 1 травня ще мало своє історичне коріння, то 2 травня радянська влада просто зробила додатковим вихідним днем. Це було зроблено без жодної історичної аргументації.
Новий календар
В останні роки більшість громадян використовували це свято для відпочинку на природі, у зв’язку з чим Першотравень отримав жартівливу назву "день дачника". Однак офіційно ці дні мали дивну для пострадянських часів назву "День міжнародної солідарності трудящих".
Після початку російської агресії більш актуальними стали питання про скасування радянських свят, які за інерцією лишалися у календарі. У лютому 2017 року Український інститут національної пам'яті (УІНП) запропонував новий варіант календаря вихідних і святкових днів. У цьому календарі був зроблений наголос на відмову від радянських свят. Зокрема, там були скасовані вихідні 1 і 2 травня.
Однак, після певної критики з боку громадськості, фахівці УІНП зробили у квітні 2017 року оновлений перелік свят. До нього додали День праці, який долучили, щоб не дратувати зайвий раз прихильників звичного відпочинку на початку травня. Водночас у пропозиціях Володимира В'ятровича 2 травня ставало звичайним робочим днем.
У листопаді 2017 року Верховна Рада затвердила 25 грудня офіційним святковим днем в Україні і ліквідувала при цьому як вихідний день 2 травня.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій пояснив, що запропонував скасувати вихідний 2 травня, "щоб не збільшувати кількість вихідних днів у році". Таким чином католицьке Різдво обміняли на 2 травня. А назву свята 1 травня теж модернізували, замінивши "День міжнародної солідарності трудящих" на "День праці".
Росія, Білорусь, Німеччина…
Наразі 1 травня на державному рівні святкують понад 140 країн світу, однак всюди це свято має власну назву та свій, не завжди пов’язаний з ідеями соціалізму зміст. Вихідний на День праці встановлений тільки в деяких державах.
1 травня відзначається в низці країн колишнього СРСР, зокрема в Росії, Білорусі, Вірменії, Казахстані, Киргизстані.
У Німеччині є вісім свят, які відзначають в усіх 16 федеральних землях. Серед них і День праці (1 травня). Однак зміст цього святкового дня теж не повністю пов’язаний з соціалізмом. Святкування починається ще в ніч з 30 квітня на 1 травня, в так звану Вальпургієву ніч. А вранці 1 травня Об'єднання німецьких профспілок і ліві партії організують демонстрації, які часто-густо завершуються сутичками з поліцією.
У Польщі 1 травня ще у 1989 році перейменували з "Дня всесвітньої солідарності трудящих" на "Свято праці". Зазначимо, що поляки 3 травня святкують День конституції. Робочий день 2 травня тому зазвичай переносять, і різні за своїм ідейним змістом свята тривають три дні.
У Словаччині День праці (1 травня) є святковим днем. Для більшості словаків цей день є просто ще одним вихідним.
Китай святкує День праці 3 дні. В країні проводять урочисті концерти, партійні лідери проголошують промови і нагороджують робітників. До 2008 року Китай відзначав День праці цілий тиждень.
На Ямайці День праці відзначають 23 травня і він є офіційним вихідним. Також День праці є святом в Австралії, проте у різних штатах його святкують в різний час. У 10 штатах Індії 1 травня є регіональним святом і вихідним днем.