live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4
Антін Борковський 9 травня, 2019 четвер

Оазу Нантой: Сподіваюсь, що Зеленський не успадкує від Порошенка інтересів у так званому Придністров’ї

Політолог, депутат парламенту Республіки Молдова від опозиційного блоку АCUM Оазу Нантой про пастку російських паспортів, трансністрізацію конфлікту на сході України і корупційні схеми у російських анклавах

Росія готується видавати російські паспорти громадянам України. Свого часу вона подібне провернула на тимчасово окупованих територіях Молдови, йдеться про так зване "Придністров’я", де Росія створила свій мілітарно-бандитський анклав.

На жаль, Молдова не є прикладом позитивного ставлення до такої складної проблеми, як політика Росії. Якщо в Україні множинне чи подвійне громадянство не допускається, то в Молдові це дозволено і саме тому Російська Федерація, ігноруючи той факт, що окупувала 12 відсотків території Молдови, почала посилено роздавати паспорти на лівому березі Дністра, намагаючись створити так званий російський анклав, де б частина території була б населена переважною більшістю громадян Росії.

Молдова захищена самим географічним фактором – Україною,  і саме тому цей конфлікт деградує і російське громадянство втрачає цінність в очах мешканців цього регіону. Після 28 квітня 2014 року, коли для Молдови було введено безвізовий режим, різко зріс престиж молдовського громадянства і мешканці лівого берега Дністра почали ганятись за молдавськими паспортами. Але ми не плекаємо жодних ілюзій щодо російської політики у випадку Придністров’я і я дуже сподіваюсь, що керівництво України, влада й опозиція, вивчать уроки з тих помилок, які допустили ми у випадку Республіки Молдова.

Загалом Росія володіє кількома сценаріями внутрішньої дестабілізації на пострадянському просторі.

Безумовно. Спочатку провокується так званий "сепаратизм"  і руйнується структура конституційної влади за допомогою військової сили,  військової агресії, а потім створюються маріонеткові режими. Потім Росія нав’язує так звані "переговори" з цими маріонетковими режимами, потім Росія починає наполягати на особливому статусі цих маріонеткових режимів, який, фактично, зводиться до права вето  на предмет геополітичного вибору країни. Якщо ми подивимось на заяви, які з’явились на сайті Міністерства закордонних справ РФ 17 березня 2014 року, то для нас, громадян Молдови, було очевидно, що Росія намагатиметься, у  випадку України, нав’язати сценарій так званої "трансністрізації" цих регіонів Донецької та Луганської областей. Таким чином переслідуючи ціль перетворення України в зону своїх виняткових інтересів, в буферну зону, здійснюючи цей свій новий імперський проект.

Я дуже розраховую на відвертий діалог з українським політиками з тим, аби перейти до скоординованих зусиль із витискання імперських амбіцій Росії з цього регіону і добитись територіальної цілісності, як Республіки Молдова так і Україні, на основі наших Конституцій та суверенітетів.

А як буде грати Кремль з використанням так званих "місцевих олігархічних структур"? Чи є шанс, наприклад, переінсталювати  олігархічну систему? Наскільки я розумію, в Румунії спроби були. З іншого боку, в Молдові подібні спроби , на превеликий жаль, закінчились становленням режиму Плахотнюка, молдовського олігарха , який зав’язаний, наскільки я розумію, на російські бізнес-схеми.

У самій Румунії, попри те, що з 2007 року вона стала членом Європейського Союзу,  дуже серйозна внутрішньополітична боротьба. Боротьба саме проти того, аби правляча Соціал-демократична партія встановила політичний контроль над судовою системою. Румунське суспільство, румунська опозиція достатньо активно опираються цьому. В цьому розумінні у них, звісно, більше шансів утриматись в рамках правової держави. В Молдові, як ви точно підмітили, на жаль, ситуація дуже глибоко деградувала. Пан Плахотнюк, в результаті якихось своїх діянь, залучення в якісь кримінальні схеми, несподівано став персоною нон-грата в самій Росії. Але у той самий час у нас є президент країни Ігор Додон, котрий поводить себе, як російський агент впливу, це сумно але це  факт, і більше того, Ігор Додон став президентом лише тому, що його підтримав, не те що активно, а навіть агресивно, той самий Плахотнюк, котрий боявся, що президентом стане Майя Санду, а це - чесна і непідкупна  жінка, що уособлює собою боротьбу з корупцією в Молдові. Тому абсолютно очевидно, що олігархічний капітал є несумісним з функціонуванням правової демократичної держави.

У нас, в Республіці Молдова, ситуація деградувала дуже глибоко і ми зараз намагаємось виборсатись з неї. В Республіці Молдова нема  підключення до енергетичних мереж - газових та електричних - Європейського Союзу. Чому упродовж 30 років ми слухняно отримуємо електрику з лівого берегу Дністра, а газ від Газпрому,  і при цьому набрали колосальні борги? Все дуже просто. Є таке магічне слово – відкат. Люди роблять гроші на основі непрозорих схем. Держава стає заручником, адже борг, наприклад,  Молдовагаз перед Газпромом вже наближається до 7 млрд. доларів. Ви можете собі таке уявити? І цей борг набраний тим самим Придністров’ям, в переважній більшості. Тому тут я з вами повністю погоджуюсь, що цей олігархічній капітал, відповідно до формули Маркса  "нема такого злочину, який би  не здійснили за прибуток у 300 відсотків". Але водночас об’єктом торгу стає суверенітет і національні інтереси країни.

Почувши про ситуації у так званому "Придністров’ї",  я з жахом уявив, якщо тимчасово окуповані Росією території Луганської та Донецької областей почнуть вести активну зовнішньоекономічну діяльність, будуть брати кредити в Газпрому, аби обігрівати будинки, а платити за це все мала б Україна. Це якась макабрична формула.

Ця формула, на жаль, у випадку Республіки Молдова, засновується на корумпованості наших політиків. Тому що, 21 жовтня 1998 року керівництво Молдови прийняло постанову про створення акціонерного товариства "Молдовагаз" і тоді були закладені основи цього театру абсурду, коли цей режим з лівого берегу Дністра почав використовувати газ, нічого не оплачуючи Газпрому, частина грошей зібраних у населення економічними агентами, йде на перекриття дефіциту місцевого бюджету, більша частина розкрадається, на обидвох берегах Дністра і потім все це стає державним боргом Республіки Молдова. Україна повинна вивчити наш досвід, для того, аби не повторити наших  помилок. В цьому сенсі, я дуже розраховую на те, що новообраний президент пан Володимир Зеленський ,бодай не успадкує від теперішнього президента Петра Порошенка,  ті очевидні інтереси, котрі останній мав зокрема і в тому регіоні, який називається Придністров’я. Це сумно визнавати, але це факт.

Я не знаю, чи ви знаєте про ситуацію, пов’язану із зняттям санкцій з так званої "придністровської фірми", коли українська влада вивели її поза санкційні дужки.

Так, звичайно ми все відслідковуємо, все це знаємо, все це розуміємо і це лише підтверджує ту думку, що так званий "придністровський конфлікт" давно перетворився в регіональний кримінальний бізнес, із залученням корумпованих політиків із Кишинева і, на жаль, деяких із України. Я не буду називати конкретних прізвищ. Але, повторюю, існування таких регіонів, як Придністров’я, як Донецьк, як Луганськ, моментально призводить до появи кримінальної тіньової економіки, кримінальних тіньових схем і ці схеми стають небезпекою для держави. Тому боротьба з корупцією є ключовою, аби Україна не повторила наших помилок і успішно перейшла через ті випробування, які були спровоковані внаслідок  російської агресії.

 

Введіть слово, щоб почати