Можна зрозуміти, що цей ролик став результатом зустрічей Володимира Зеленського із церковними ієрархами і, таким чином, презентує бачення нового голови держави щодо підходу до проблем війни і окупації.
На перший погляд, у зверненні релігійних діячів до жителів Криму і Донбасу з нагадуванням про те, що вони живуть в Україні немає нічого поганого. Якби тільки не одне але - вони звертаються до людей, які взагалі нічого в своєму житті не вирішують, які є заручниками окупаційного режиму, яких їх власна держава не змогла захистити від анексії і війни.
Володимир Зеленський разом із церковниками може переконувати жителів Криму і Донбасу у чому завгодно. Ось тільки Крим, відповідно до російського законодавства - частина території Росії. І будь-які заклики і дії, пов'язані з сецесією будь-якої частині цієї території - в тому числі і Криму - в Росії кримінально караються. На адміністративному кордоні Криму і України - російські війська, їх все більше на півострові. Зрозуміло, що серед кримчан є люди як з проросійськими, так і з проукраїнськими настроями. Але долю півострова і його жителів визначає та країна, яка його реально контролює - Росія. І закони там діють російські.
На Донбасі і того гірше. Жителі окупованих регіонів живуть в атмосфері тотального беззаконня, влади російських найманців. А ті, у свою чергу, підпорядковуються російським кураторам. Що буває з тими, хто намагається не послухатися, теж є добре відомим. Жителі Донбасу можуть всі і у один день вирішити, що хочуть негайно повернутися в Україну. Але поки в регіоні російські війська, поки там корпуси озброєних найманців, їхня думка не має ніякого значення. Людина може тільки виїхати - що вже зробили мільйони. А контроль над територією може повернути тільки держава. І спроби вплинути на настрої людей, які нічого не можуть самі змінити у долі своїх регіонів - це не добрі наміри. Це звичайнісінька імітація реальної політики.
Такий імітацією можна займатися, звичайно, і за допомогою шановних церковних діячів, які можуть вважати, що у "миротворчої" послузі новому президенту немає нічого поганого. Але від цього імітація не перестане бути імітацією.
Реальна політика, особливо коли мова йде про війну - це не телевізійний серіал, не ролик, не красивий виступ. Це кров, смерть, сльози, руїни. Це чужа техніка і чужі люди на твоїй землі.
Ніякими роликами у соціальних мережах, ніякими зверненнями до людей, яких потрібно не переконувати, а звільняти, цього не змінити.