Кандидат в президенти Володимир Зеленський створив умілу картинку, як на білому єдинорозі ступає по українському бездоріжжю і несе у лівиці добробут, а у десниці — легкий мир на Донбасі.
Три тижні президентства показують, що права рука часто не відає, що робить ліва, а єдинорога змушений нести на спині самий Зеленський.
Спочатку був глава Адміністрації Президента Андрій Богдан із пропозицією провести мирний референдум із ЛДНР. Лише після публічних "фе" Володимир Зеленський дав задню і божився на публіку, що референдум просто інформаційний, а не той, що останні кілька років всерйоз втюхують промосковські сили і їх інформаційні рупори.
Далі був бізнес-партнер Зеленського по "95 Кварталу" Борис Шефір, який розродився інтерв`ю, де "Путін розумний чоловік, із яким можна завжди домовитись", а війна може легко зупинитися, якщо зникне бажання воювати в одної зі сторін. В якості безхребетної сторони можна сміливо називати Україну - бо ми же миролюбці до самої плоті, це просто погані політики посварили нас із братами і потенційними покупцями серіалів медіа-імперії Зеленського.
У товариша Зеленського пельку бізнес-партнеру легко прикрили, зауваживши, що ця думка не збігається з позицією президента України Володимира Зеленського та Адміністрації президента, однак чергові заяви вказують, що білий єдинорог копає в спину самого гаранта.
У червні обіцяють перемир’я на східному фронті, але починається воно традиційно — із обстрілів наших позицій і свіжих похоронок про смерть двох героїв.
У Володимира Олександровича навчилися копіпастити правильні абзаци із промов попередника, щоби вразити Брюссель, а от коли діло доходить до співчуттів та некрологів — внутрішній ринок продовжують переконувати, що війна на Донбасі - внутрішній конфлікт, і Путін там взагалі ні при чому.
"Застосування артилерії – свідчить, щонайменше, про часткову втрату управління та контролю над найманцями. Ми сподіваємося, що російська сторона відновить контроль над цими підрозділами", — пишуть в релізі на сайті АП.
Щонайменше речникам варто знати, що артилерію в ОРДЛО завезли самі росіяни. І вони в курсі, кого вбиває та сама артилерія. Власне, тому речникам варто ознайомитися із звітами Belligcat або InformNapalm, де включно до сімейних фото із вконтактє було досліджено, як російська зброя і російська армія потрапила на донецькі терикони. Просто відкриваєш і читаєш — хто коли що завозив, послухати аудіоперехвати і почитати, кому із російських воєначальників давали ордени за Крим і Донбас.
Друге. Пишуть тут же у Зеленського: "Обстріли українських військових – очевидна спроба вкотре зірвати процес перемовин щодо припинення вогню. Хоч би хто віддав наказ – Збройні сили України відповідатимуть жорстко та відповідно до ситуації. А на дипломатичному рівні наша позиція про необхідність припинення вогню та звільнення полонених залишиться твердою та незмінною".
Обстріли українських позицій, любі друзі, це не спроба зірвати перемовини, це спроба ніяк не проводити ці перемовини і перекласти всю відповідальність на фейк про внутрішньогромадянський конфлікт всередині України. Ще спроба, щоби новий президент злякався, сів на велосипед і полетів кулею до Москви підписувати капітуляцію, автономію для ОРДЛО за сценарієм кума Путіна, який намилився на фракцію під 100 людей і прем’єрство Бойка.
Миролюбна аморфна риторика - ворог самого Зеленського. Бо замість не такого, як усі, сильного президента ми бачимо інтстаграмблогера, який над політикою і більше про общєчеловєков. Який не став державником, а їде за інерцією в інтернаціональному потягу КВН. Якого зжеруть у майбутній Раді не так зажерливі умовні демократи, як "Опозиційний блок", який не соромиться задля своєї аудиторії об’єднуватись, говорити про фактичне возз’єднання із РФ і їздити в Кремль на переговори.
Миролюбна риторика і задкування б‘ють по Зеленському ще й тому, що у нас не люблять слабких президентів. У нас неможливий президент зі збереженням підтримки в 73% протягом усієї п’ятирічки. Товариш Зеленський уже не сміється, бо об’єктом сарказму монопольно щодня стає він.