Борис Райтшустер: Німеччина вас здала. Медведчук скуповує медіа. Люди, куди ви дивитесь!? Бийте в набат!

Усі світові засоби масової інформації обговорюють причини тремтіння Ангели Меркель під час зустрічі з президентом Зеленським. Але насправді, я думаю, більш важливим є те, що криється у підводній частині цього візиту. Ми розуміємо, що проти України зараз йде так звана швидка гра. Можливо, простежуються ті ж самі молдавські сценарії, коли за спиною України намагаються домовлятися про наше майбутнє.

Для мене це тремтіння дуже символічне. Це сталося під час виконання саме німецького гімну, і це сталося саме тоді, коли приїхав український президент. Я це сприймаю доволі символічно. Мені дуже сумно, бо мені здається, що в Україні багато людей вважає, що  Ангела Меркель є великим другом України, що вона Україні допомагає. Але вона здає Україну за всіма правилами. На словах вона часто щось добре говорить. Але при цьому я згадую її НДР-івське минуле, знаєте, говорити – це одне. А на ділі, подивіться, хто був головним двигуном того, щоб не пускати Україну в НАТО? Якби Ангела Меркель не була б головним фактором…

…під час Бухарестського саміту.

…так, то можливо б і цієї війни не було б. Хто був головним фактором проти того, щоб Україні не дати зброю після нападу Росії? Це знову ж таки була Ангела Меркель. Хто був у Мінських домовленостях, які, я вважаю дуже невигідними для України? Подивіться на Дебальцево. Керченська протока, - хто був головним фактором, щоб не було додаткових санкцій? Цей Північний потік-2. Хто зараз його головний двигун, окрім росіян? І якщо після всього цього думати, та ні, вона біла і пухнаста, вона наша подруга – ну, я розумію, дуже цього хочеться, і я теж довго вірив цим словам. Але справи  йдуть в іншу сторону. Єдине, що ще залишається, - санкції. І то, мені вже багато хто каже, "Борис, не обманюй себе, без неї вони були б ще сильніші".

А яка мотивація в Ангели Меркель так загравати з Кремлем? Свого часу, ви сказали, що Кремль не загрожує Німеччині - він бере її у співучасники.

Ангела Меркель була у комуністичному Союзі молоді, тобто, вона – комсомолка, так би мовити. І вона завжди відрізнялася тим, що вона свою думку могла змінити буквально за лічені дні. Вона відстоювала ядерну енергетику у Німеччині. Потім буквально за кілька днів діяла навпаки. Вона виступала проти шлюбу для сексуальних меншин, для гомосексуалістів. Потім вона це пропхала. Тобто, такий суто комсомольський підхід, підтримувати те, що вигідно, що підтримує населення. Населення у нас після багатьох років роботи КДБ, резидентури НДР-івської і ФСБ, втратило зовнішньополітичну орієнтацію. У громадській думці панівна "тезе", що Путін куди менш небезпечний за американців – зранку до вечора нам це втокмачують. Зараз виступив якийсь відомий дипломат і казав, що Іран надійніший від Америки.  Війна антиамериканізму –  неймовірна. "Росія – це велика надія, Путін добрий". І Ангела Меркель це відчуває. Вона відчуває, що у населення є великий запит на пропутінський курс, на дружбу з Росією. І вона завжди підлаштовує свою політику під думку суспільства. І під промисловість, звичайно. Там сильний тиск зі сторони промисловців, що "треба дружити". Потім, не забувайте, Ангела Меркель, людина системна. Її тато був комуністичним священиком – людиною, яка із ФРН втекла до НДР.

Із ФРН втік до НДР? Я думаю, це чи не єдиний такий випадок в історії комуністичної НДР.

Він був ідейним комуністом. Він будував цей соціалізм разом з Грегором Гізі. Ми не знаємо, можливо, вона піддалась шантажу. Там дуже багато питань. Вона у часи НДР могла їхати до ФРН. Але ці дані з архівів  "Штазі" втрачені. Нічого немає. І, знаєте, я не хочу вірити у погане, але я хотів би все таки бути впевненим, що канцлер не може бути ким-небудь шантажована. І все таки є певні ознаки - я не можу сказати більше – що тривають спроби тиснути на неї цим минулим.

Ми розуміємо, що дивні заяви різних німецьких політиків свідчать про те, що вони готової йти на поступки Кремлю. Мова йде про зняття санкцій, і про те, щоб відсунути Україну, скажімо так, подалі від європейського паркану.

Це абсолютний мейнстрім! Навіть зараз поїхала делегація Бундестагу до Москви. Головою цієї комісії була людина з АfD…

"Альтернатива для Німеччини".

"Альтернатива для Німеччини",  маєте рацію. В делегації  Грегор Гізі, який є іконою лівих, колишній комуніст, з одіозним минулим і за чутками дуже сумнівними зв’язками зі "Штазі". Уявіть,  це якби у вас "Правий сектор" пішов разом з комуністами. Це найбільш супротивні одне одному сили. А тут, у Москві, вони всі єдині. Там ще є і з демократів, і інші. Це така велика коаліція із семи партій у Бундестазі. У п’ятьох – сильні, або слабкі пропутінські позиції. У ХДС – партії Меркель – все сильніші і сильніші ці прагнення. І вважається, що "зелені" – єдині антипутінські. Але це також ілюзія. В економіці є таке поняття – недружнє захоплення компанії. Я думаю, ми переживаємо недружнє захоплення Німеччини політичними силами. І цей вплив Кремля є унікальним. Я здивований, що американці так мало протидіють.

Але триває не лише спроба захоплення Німеччини. Триває спроба захоплення України. У чому ви бачите, наприклад, слабкі місця Зеленського?

Я думаю, для нього це буде досить важко. І вже зараз одна слабка сторона – це його зв'язок з Коломойським. Там дивні люди, яких він призначив. Нещодавно у своїй програмі "По-російськи з німецьким акцентом" був грузинський депутат Георгій Канделакі і він розказував про це неймовірне нарощення присутності Росії у Грузії. І все, що він розказував, це страшно. Настільки там уже зараз знову посилився російський вплив аж до того, що колишні прихильники Саакашвілі сидять у тюрмі, хоча Європейський Суд проти цього. Там раптом знову пам’ятники Сталіну ставлять. Я думаю, це сценарій, якого Путін точно хоче для України. І він знаходитиме будь-яку слабку точку. Я завжди критикував Порошенка, тобто я абсолютно не є людиною, яка хотіла б "мочити" Зеленського, але я трохи боюсь: він недосвідчений, мені дуже не подобається багато його призначень. І, звісно, Путін – це такий вовк, такий досвідчений КДБіст. А тут, знаєте, "хороший хлопець – це не професія". Звичайно, хочеться вірити у чудо і в те, що Зеленський дуже швидко вчиться. Але це дуже небезпечна ситуація, як ми вже зараз бачимо. І я думаю, Україні не треба розслаблятися. Але я більше вірю в Україну, ніж у Німеччину, тому що ви знаєте про небезпеку, ви вже на адреналіні. Навіть якщо Зеленський дасть слабину, ваше суспільство не допустить цього. Тому що там люди сотнями тисячами ходитимуть.

Наше суспільство просто може своєчасно не дізнатись про ці проблеми, тому що ми розуміємо: міжнародна дипломатія – це дуже підла річ. Ми ж пам’ятаємо, як свого часу цілі країни продавались в обмін на ефемерний мир. І зараз, наскільки я розумію, Німеччина теж продовжує цю політику. А в ролі передвоєнної Польщі може виявитись Україна. І всі дипломати нас забалакуватимуть тими чи іншими позитивними дипломатичними нотами. А по факту ми бачимо, що Росія через своїх людей захоплює український теле- та радіопростір. Ми розуміємо, що відбуватимуться ті чи інші домовленості між Європейським Союзом і Росією, без участі України. Хоча, можливо, Україна просто заплющуватиме очі. А  народ  дізнається про це надто пізно.

На жаль. Це дуже сумно. Але я вважаю, що Німеччина вас вже здала. На жаль. Я думаю, що, якщо на когось і слід надіятись на Заході, то це Англія та Сполучені Штати. Хоча багато хто вважає, що Трамп близький до Путіна, але поки що в його політиці це не настільки помітне, тобто тут все не чорно-біле. І те, що ви можете про це пізно дізнатися, в цьому справді є небезпека, тому ви повинні бути дуже уважні. І навіть те, що зараз відбувається у медіапросторі, це ж в усі дзвони вже слід  бити, це дуже небезпечні явища. Наскільки я знаю, вже Медведчук отримує нові ресурси. Але це - кум Путіна! Люди, куди ви дивитесь!? Тут до ворожки не треба ходити. Ці вуха стирчать уже повсюди. І це повинна бути велика тема в Україні! Це ж неприпустимо. І зараз вже ви повинні дуже-дуже уважно дивитись. Тому що, якщо ви вже зараз, не буде особливо обережні, тоді відбудеться те, про що Ви кажете. Тоді ви вже пізно дізнаєтесь, і раптом прокинетесь в ситуації гіршій, ніж в Росії. Ну, російський гімн не слухатимете. Це буде як в Грузії – формально усе буде заплутано, але ви почуєте, що Путін не такий поганий, що все таки треба дружити і що Євразійський Союз більш вигідний, ніж Європейський. Я цю небезпеку бачу. Розумієте? Просто на очах все міняється! І я вражений. Ми як "лошари", розумієте? Як маленькі діти, які всілись грати у шахи -  ну, Каспаров – поганий приклад, він антипутінський, - з Анатолієм Карповим. І прості німці цього не розуміють. Але у вас чуття більше. У вас все таки є багато людей, які розуміють, як думає Путін. Не засинайте, не втрачайте пильність. Краще зайвий раз вийти на вулицю і щось робити, ніж потім зануритись в це все. І я абсолютно поділяю ваші хвилювання.