А перед цим президенти Еммануель Макрон і Володимир Путін спілкувалися по телефону і припустили, що вже найближчими тижнями може відбутися саміт лідерів країн "нормандського формату". І це при тому, що раніше Путін говорив про те, що така зустріч можлива тільки в тому випадку, якщо на ній буде зафіксований конкретний результат.
Втім, саме цього результату від президента Володимира Зеленського домагатимуться і в Парижі, і в Москві. Ключовим моментом тут стає слово "поступки" з боку Києва. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан перед поїздкою в Москву говорив саме про це. "Це прорив, і ми бажаємо, щоб ця тенденція продовжилася. Для цього Росія повинна позбутися важких озброєнь в цьому регіоні, а Україна - провести інституційні реформи, передбачені мінських угодами".
Якщо казати просто - конституційна автономія Донбасу і зникнення перспектив європейської та євроатлантичної інтеграції України в обмін на припинення обстрілів контрольованої Києвом території. Це саме те, що в Парижі розглядатимуть в якості чергового прориву, те, що допоможе відновити довіру між Парижем і Москвою і зняти санкції з Росії. Тактика дій є очевидною, Путіну і Макрону необхідно лише змусити Зеленського піти на цю фактичну капітуляцію своєї країни під схвильовані оплески української публіки, якій пояснять, що тепер уже напевно перестануть стріляти. І перестануть. Бо не буде в кого і куди. Росія ж не стріляє по Брянській області.
Варто зазначити, що всі розмови про відновлення "нормандського формату" Путін тепер проводить не з Ангелою Меркель, яка грала головну роль в підписанні угод в Мінську, а з Еммануелем Макроном. І це абсолютно логічно. Меркель - куди більш досвідчений і системний гравець і в куди більшій мірі піклується про свою історичну репутацію, ніж президент Франції. До того ж Макрона легше схилити не просто до поступок - на зразок скандальної ініціативи про запрошення Путіна на саміт "групи семи", а й до тиску на Зеленського. Чим президент Франції успішно і займається, коли створює у президента України враження, що Захід має ту ж позицію, що і президент Росії. Що «все вже давно є вирішеним», як говорив Зеленський з приводу повернення Росії до ПАРЄ і нам залишилося тільки здатися. А що робити?
Можливо, це і є те саме відновлення довіру між Парижем і Москвою, якого домагається Макрон.