Адже українські політики багато років поспіль розповідають їм, що якби не МВФ, не довелося б проводити непопулярні реформи, підвищувати тарифи, наступати на горло власній пісні про спільне розкрадання того, що ще залишилося. Але найголовніше - що не залишилося практично нічого. Можна, звичайно, ще продати землю і держпідприємства і за рік-другий проїсти отримане. Але потім все одно доведеться платити.
Україна не отримує грошей від МВФ майже рік. При цьому в найближчі місяці очікуються пікові виплати за зовнішнім боргом. Без допомоги МВФ країна опиниться у важкій фінансовій і соціальній кризі - відбудеться той самий дефолт, про який мріє Ігор Коломойський. Так, за умови такого розвитку подій решту державного майна можна буде скупити задешево. Але це тільки в тому випадку, якщо втримається влада. А її шанси на самозбереження будуть набагато більш примарними, ніж можливості "олігархів".
Тому новій українській владі доведеться піти на співпрацю з МВФ, а простіше кажучи - на виконання умов МВФ. Прем'єр-міністру і новим міністрам доведеться розмовляти з представниками делегації МВФ зовсім не так, як вони можуть дозволити собі розмовляти з депутатами парламенту. Так, за вказівкою Володимира Зеленського депутати більшості проголосують за що завгодно. Але ось тільки грошей у них немає. Гроші є у МВФ. Саме допомога фонду формує наш бюджет і забезпечує наше майбутнє.
І поки Україна не оголосила дефолт, нашою країною будуть управляти не Зеленський з друзями, а МВФ і страх влади, що в разі невиконання умов фонду українська економіка впаде. Це - єдина гарантія, яка дозволяє нам всім розраховувати, що ми не опинимося під руїнами.
А значить, на всіх нас чекає ще чимало сюрпризів.