Ведучій програми - Андрій Яніцький, економічний оглядач, керівник Центру вдосконалення економічної журналістики Київської школи економіки.
Що відбувається з курсом гривні? То гривня зміцнюється майже до 24 одиниць за долар, то знов девальвує.
Ми бачимо зміну курсу, тому що ми перейшли до плаваючого режиму. Це означає, що Центральний банк - регулятор не втручається, не намагається фіксувати і не має на меті задати якийсь тренд зміні курсу. З 15 року Україна перейшла на режим, коли саме ринок, попит і пропозиція валюти на ринку формують курс на даний час.
Уся роль регулятора на сьогоднішній час, і це ми постійно повторюємо і хочемо донести цей меседж: наше завдання - не допустити надмірних і дуже різких коливань, бо це дуже легко провокує паніку насправді.
Це досвід, наслідок 25 років того, що країна жила в режимі, коли держава намагається вплинути, зафіксувати і втримати курс на якомусь рівні, створюючи ілюзію стабільності.
Тобто коли в новинах говорять, що "Національний банк встановив курс на сьогодні...", це не зовсім правильно?
Так. По-перше, вводить трошки в оману населення і бізнес, тому що сама фраза "встановив курс" створює враження, що Нацбанк визначає, яким має бути курс і яким він буде сьогодні. Особливо ріжуть слух фрази, що Національний банк знецінює гривню або підняв чи зменшив курс гривні на стільки-то.
А як правильно було б сказати?
Корректно було б сказати розрахував, тому що фактично так і здійснюється. На міжбанківському валютному ринку укладаються угоди. Перший час Національний банк бере сумарно ці угоди, є спеціальна формула, за якою розраховується середньозважений рівень і він і є розрахованим курсом, як такий замір температури, щоб країна розуміла, який середній курс сформувався в результаті.
Міжбанк не працює цілодобово, як я розумію?
Він працює з 9 до 18 години. Банки здійснюють всі операції клієнтів, є покупці, є продавці, є ті, хто просто заробляє на коливаннях курсу.
Я до чого веду: можливо є лайфхак для простих громадян, що можна ввечері подивитися на сайт Міжбанку?
У міжбанківського ринку немає свого сайту, він торгується в різних торговельних системах. Але на сайті Національного банку двічі за день виставляється курс.
Тобто можна зайти на сайт банку ввечері і зрозуміти, яким буде курс вранці в обмінках?
Так, але це буде не курс в обмінниках, а курс на наступний день. О 12 годині ми також публікуємо курс, який відображає ситуацію на ринку, для того щоб країна мала можливість побачити цю цифру, оскільки коли здійснюється більшість операцій на міжнародних торговельних платформах, то ті, хто мають доступ до них, той платить за це і бачить котирування на ринку.
Якщо все ж таки казати про укріплення гривні, у порівнянні з минулим роком, чому це відбувається? Ви аналізуєте причини?
Звичайно. Наше завдання - завжди тримати руку на пульсі, ми дивимося, що відбувається. І цей рік виявився дуже цікавим. Ринок це завжди збіг багатьох факторів. Цього року одним з таких важливих чинників був захід іноземних інвесторів в державні цінні папери. Зрозуміло, що інвестори приходять сюди з валютою, в них є можливість її продати, а за гривню купити цінні папери в гривні. Коли вони отримують погашення в цій гривні з відсотками, вони зможуть купити валюту назад і вивести інвестиції. Це суть їх операції.
А це не страшно, що вони зайшли зараз, купили багато гривні, а потім раз і виводять знов долар?
Ну ми ж також це розуміємо, передбачаємо, плануємо. Те, що відбувалося цього року, цікаве тим, чим відрізняється від подій минулих років, що Мінфіну, уряду, вдалося розмістити цінні папери на дуже тривалий строк. Завжди це були короткострокові розміщення, 2-3 місяці, до півроку-рік. А в цей раз інвестори зацікавились цінними паперами на 3-6 років.
Тобто можна планувати поведінку інвестора.
Звичайно. Вона свідчить про те, що вони не вбачають якогось суттєвого ризику, що в Україні трапиться якійсь колапс. Вони готові ризикнути, тому що вони дійсно ризикують - вони не знають, за яким курсом вони куплять валюту назад. І вони готові інвестувати на довгий строк. Це довіра до дій уряду, країни, Центрального банку.
Чи є ще якісь причини зміцнення гривні, окрім інвесторів?
Так, треба згадати, що цього року дуже вдалий стан речей в експортній галузі. В нас переважна частина експорту це або металургія - вугілля, руда або аграрний сектор. Ці ключові сфери дають 80% нашого експорту, фактично заробленої валюти. І у аграріїв досить непоганий урожай, він навіть має перевершити, за прогнозами, минулорічний - рекордний за всю історію України.
І так само непогано виглядають справи у наших металургів. А решту нашого експорту складають машинобудування, легка промисловість.
І треба відмітити IT-галузь, яка з року в рік зростає і також приносить валютну виручку. Цього року вона продовжує цю динаміку до зростання.
Тобто в цілому весь експорт дав нам більше валюти і продовжує її заводити в країну, що також вплинуло на курс.
І можна ще подякувати заробітчанам. Наскільки я розумію, вони теж перераховують свої відсотки.
Так, це суттєвий фактор впливу. Коли відкрилися ринки, люди поїхали працювати туди, але вони переказують валюту сюди. І на сьогодні вже динаміка зростання цієї цифри сповільнилась, вона десь стабілізується на цьому рівні, але десь 12-13, не можна сказати точно, тому що це завозиться готівкою і не реєструється ніде, але оцінити її можна.
Мільярдів?
Так, мільярдів доларів. Якщо ми оцінюємо експорт послуг, товарів, приблизно 50 мільярдів доларів на рік, то 12-13 мільярдів це досить суттєва частина.
А якщо ми говоримо про курс, то зазвичай здається, що зміцнення гривні це добре. Але наш бюджет розрахований був по курсу 28,2 на цей рік. Відповідно сьогодні цей бюджет дуже складно звести. Як так виходить? Як планується курс, який закладається в бюджет і чи може він переглядатися з часом?
Варто тут також пояснити всім, що основна перевага ринку це його непередбачуваність. Ніхто не може стовідсотково прогарантувати, яким буде курс. Ніхто не може бути абсолютно впевненим, що він буде саме такий. І ми також не публікуємо свої прогнози, щоб не створити ілюзію, що в нас є якась мета за курсом, що ми маємо до цієї точки прийти у співвідношенні гривні до долара.
Але в Мінфіна є завдання спланувати бюджет. А там є статті, які прив'язані до валюти. Наприклад, ті ж виплати по зовнішньому боргу. Треба зрозуміти, скільки гривні під це резервувати.
Або надходження і тарифи, які прив'язані до валюти, що не є дуже добрим, це доларизація економіки, але тим не менш можна планувати, яка сума гривень буде сплачена до бюджету, надійде. І для цього треба взяти якийсь курс. Зрозуміло, що Мінфін розраховує його за своєю методологією, якось беруть якісь середні, можливо якійсь тренд за останні роки.
Здається, Мінекономіки розраховує, а Мінфін бере...
Напевно, я не знаю деталей, але думаю, що якось так приблизно всі собі планують і ця цифра закладається, але вона не означає, що хтось знає реальний курс і тому так його закладає в бюджет.
Зрозуміло. Тобто Нацбанк порішати не може так, щоб було 28,2, щоб все зайшлося. Якщо ми говоримо про нову купюру в 1000 гривень, яку Нацбанк вже презентував, але вона ще не з'явилася, наскільки я знаю, в крамницях, чи пов'язане це якось з курсом гривні до іноземних валют, з вартістю гривні?
Ну якщо дивитись дуже загально, все пов'язано у фінансову світі і впливає одне на одного. Але насправді тут мова більше йде про те, що йде процес оптимізації банкнот і нового монетного ряду, приведення його до відповідності до загальноприйнятих в світі стандартів, тому що це теж фактично математика. Скільки має бути паперових номіналів, зручних для економіки?
Скільки має бути видів монет? У світі є якийсь рівень, в інших країнах, який досяг 12 номіналів, наприклад, монет плюс банкнот. Це такий оптим. І він не змінюється, якщо не змінюється масштаб цін.
Давайте згадаємо, що в нас за останні 10-15 років дійсно відбулися дуже суттєві зміни, да, наскільки зросли ціни, наскільки змінився той же курс долара, а останній раз нова купюра вводилася у 2006 році. Це були 500 гривень. Звісно за той час масштаб цін змінився.
І відповідно до цього грошового обігу, який в країні працює, з яким працюють комерційні підприємства, торгові мережі, банки, державні установи, то звісно, що витрати суттєві на це ведуться. Особливо, коли це стосується монет, їх перевезення, інкасації, витрат, їх треба оптимізувати.
І все можна пояснити саме через це, через це виводяться і вже не є платіжним засобом дрібні номінали, 2 і 5 копійок. Тобто їх можна буде здати в банк ще 3 роки, так само як поступово будуть виводитися з обігу 25-копіїчні монети. А гривню, дві, п'ять і десять планується поступово перевести лише в монетний ряд, тому що масштаб цін інший.
І тут нічого дивного, ми не вигадуємо велосипед, теж саме відбувалося і інших країнах Східної Європи. Подивіться там, де масштаб курсу трошки інший, це нормальний процес. І це ніяк не пов'язано з інфляцією. Чого люди бояться, що раз 1000 гривень, це означає, що це призведе до інфляції.
Була якась інформація, що цих купюр буде надруковано дуже багато і їх кинуть в економіку. А як воно буде відбуватися насправді?
Насправді це просто заміна одних номіналів на інші. Планується випустити нових купюр на близько 5 мільярдів гривень. Тобто не багато абсолютно. В масштабах загальної суми готівки, яка в країні, а це близько 380 мільярдів гривень, вся готівка в країні. І це буде оновлення, не додаткові навіть. Тобто частину старих зношених буде знищено. Але загальний обсяг не зміниться. Це робиться переважно для зручності.
Ще одне питання, яке теж стосується курсу. Чи впливають новини - політичні, з економічними зрозуміло, а ще міжнародні - на курс гривні? Ось мені здалося, що після новини про формулу Штайнмайера, про звільнення секретаря РНБО Данилюка пішло послаблення курсу гривні. Чи могло це бути пов'язаним?
Завжди. Причому це не тільки на нашому ринку. Весь світ реагує завжди на будь-які новини. Наприклад, теракт в Саудівській Аравії - одразу відреагували ціни на нафту. Але треба розуміти, що вільний ринок це психологія, це гра покупців і продавців.
Тобто це не тільки якісь фундаментальні причини..
Так, завжди абсолютно. Треба розрізняти, що є фундаментальні фактори, які впливають на курс довгостроково, наприклад, ціни на наш експорт. Тобто скільки врожаю, наприклад, скільки цього експорту буде, яка буде ціна на нього.
І так само на наш імпорт, ціна на нафту, ціна на газ, на товари, які ми купуємо, що відбувається в інших країнах, куди ми експортуємо продукцію і заробляємо на цьому гроші. Якщо там криза, то звичайно ми менше туди продамо, менше буде виручка - треба інші ринки шукати. Це все взаємопов'язано. Але такі речі, особливо те, що стосується політичних новин, завжди носять тимчасовий характер і можуть спровокувати якусь паніку.
Наприклад те, що відбувалося останніми днями: люди побігли купувати валюту, тому що хтось подумав, що припинився процес ревальвації, укріплення гривні, і ось воно почалося - традиційна девальвація, яку звикли бачити останні 25 років. Насправді ви бачите, що курс далеко не пішов, він вже повернувся дещо назад на позиції.
І ми також відреагували відповідно - згладили ці надмірні коливання, вийшли з інтервенцією. Тобто коли курс укріплюється, ми викуповуємо валюту, коли він трошки девальвує, ми навпаки продаємо валюту. При цьому ще і поповнюємо наші резерви.
Якраз про резерви. Що це таке і з чого вони складаються? Якщо це не секрет, звісно. В яких валютах або цінних паперах, цінних металах ми зберігаємо наші резерви?
Це насправді ціле мистецтво. Кожна країна має свої резерви і це дуже важливо для неї, тому що це фактично подушка безпеки. Це запас, який свідчить про те, що країна має чим протистояти якимось тимчасовим змінам в світі. Більшість країн мають відкриту економіку. Ти вразливий до якихось подій чи змін, бо в світі все постійно змінюється, і ти маєш тримати якусь частину своїх грошей в МВФ. Доречі, є методика, як розраховується адекватний рівень для України і для інших країн. Там, декілька місяців імпорту, наприклад.
Але все ж таки. Ми зберігаємо, наприклад, в російських рублях резерви чи ні?
Є валюти, які відносяться до резервних валют за методологією. І це переважно валюти розвинених країн. І кожна країна, управляючи резервами, вирішує сама, скільки у що вкладати. Ми вкладаємо переважно в облігації урядів і центробанків розвинутих країн, вони мають найбільший рейтинг, найбільшу надійність, але доходність там мінімальна, це зрозуміло. Чим більше ризикований актив, тим більше доходність він приносить. Частина тримається в різних валютах, переважно це долар, євро, йена та є і інші. І частина в СПЗ, це специфічна комбінована валюта МВФ. Ну і банківські метали, тобто дорогоцінні метали, золото також.
Все ж таки у Нацбанку є свої золоті злитки.
Так, державна скарбниця є. Бо питають, чи є, чи не розікрав. Звичайно, що є. Це постійно контролюється, звітується, до того ж в МВФ, тобто це офіційна інформація.
Матеріал готувала Софія Завтонова