Чи можна "виховати" успішну людину? – 5 книг про те, як це робиться

Емі Чуа, Джед Рубенфелд. Три сили. Як виховують в успішних спільнотах. — К.: Yakaboo Publishing, 2019

Ця книжка, як зауважують її автори, про одну з одвічних «виховних» загадок людства, а саме — чому декому, попри не надто перспективне походження, вдається піднятися на величезні висоти, а інші, маючи на позір такі самі здібності за собою й такі самі перешкоди перед собою, взагалі нічого не досягають. Тож нам пропонують дізнатися про новий погляд на успіх — його приховані двигуни, внутрішню динаміку й ціну, і платити за нього доводиться дорого, іноді навіть здоров’ям. Однак якщо правильно зрозуміти й опанувати описану тут концепцію трьох культурних рис, вона стає джерелом розширення можливостей, понад якесь окреме визначення успіху.

"Насправді, Три сили доступні будь-кому, - переконують автори. - Це сукупність цінностей і переконань, звичок і вмінь. Індивіди будь-якого походження здатні інтегрувати їх у власне життя або життя своїх дітей, і це надасть можливостей досягти того успіху, який вони самі для себе визначають".

Тетяна Водотика. Iсторii успiху: видатні українські бізнесмени ХІХ ст. – Х.: Фоліо, 2019

Ця книжка про історії людей, вдача та праця яких надихають і сьогодні. Маючи різні освіту й походження, багато хто з них пішов наперекір долі. Вони були з різних куточків України: Харкова, Херсона, Києва, Одеси, Катеринослава, Єлисаветграда — заробити можна було всюди, а на історіях побудови бізнес-імперій можна й сьогодні навчатися у таких підприємців ХІХ ст., як Ізраїль Бродський, брати Роберт і Томас Ельворті, Стефан Кульженко, Олексій Алчевський.

Підприємці нової генерації, що самі себе зробили, змінюючи світ довкола себе, творили не лише промислові підприємства чи потужні фінансові імперії, але й традиції меценатства та доброчинності, нехай і політично вмотивовані. Особисті історії покажуть ці масштабні процеси зсередини, допоможуть зрозуміти реальних людей, які помилялися, були слабкими, обирали негідних партнерів, неправильно оцінювали власні можливості й перспективи. Так, деякі з них побачили крах своїх дітищ. Не всі історії мають щасливий кінець, але всі вони про віру, успіх, натхнення та спадок.

Кейт Феррацці. Ваш надійний тил. Як налагодити зв’язки, що приведуть до успіху. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

Автор цієї книжки - нетворкер № 1 у світі, засновник і генеральний директор консалтингової компанії Greenlight, був директором із маркетингу в таких компаніях, як Starwood Hotels і Deloitte Consulting. Його система взаємодопомоги й налагодження стосунків настільки популярна, що нею послуговується бізнес-школа Стенфорду. Мова у книжці про те, що великої мети важко досягнути самотужки. Саме тому варто оточувати себе людьми, що стануть вашим надійним тилом на шляху до самореалізації.

Завдяки крутим та дієвим порадам від Кейт Феррацці ви зможете згуртувати навколо себе друзів-мотиваторів і однодумців, що сприятиме швидкій та ефективній реалізації поставлених цілей. Як будувати міцні та щирі стосунки з важливими людьми? Як позбутися звичок, що заважають вашому розвитку? Як прискорити зміни? Як оточити себе тими, хто для вас небайдужий? Кейт Феррацці відповідає на ці та багато інших питань у неперевершено легкій манері публічного виступу.

Марк Розін. Успіх без стратегії. Як припинити планувати і почати робити бізнес. – Х.: Фабула, 2018

Автор цієї книги мовить зокрема про те, що ХХI століття поповнило міфологію бізнесу двома яскравими міфами — міфом про Зростання та міфом про Віщуна. Першим продовжують бавити аудиторію, яка полюбляє графіки зростання, які стремлять у небо, другі за взірець мають Стіва Джобса, який, погодьмося, не дуже часте явище у світі бізнесу. Тим часом, у світі світі діяли й діють мільйони геть інших, "неправильних» менеджерів і бізнесменів, які не відповідають загальноприйнятим "канонам". "Вони шукають нові вигідні нагоди й хапаються за них, - переконує нас автор, - вони просуваються навпомацки, пробуючи й помиляючись, вони діють абсолютно тактично, захоплюючись то однією, то другою ідеєю".

Підприємців і менеджерів першого, візіонерського, типу автор називає "стратегами"; других – експериментаторів - "опортуністами". Стратеги створюють стратегію на багато років уперед і потім реалізують її, не розмінюючись на спокусливі прожекти. Опортуністи будь-якої миті «готові почати з чистого аркуша, вони "фліртують" з усіма привабливими бізнес-можливостями і багато з ким ладні «лягти в ліжко», але й кидають те, що вже розпочато, надзвичайно легко». Отже, як вибрати? З одного боку, насправді соромно зізнатися, що ти тактик і опортуніст, адже на пострадянському просторі навіть саме слово "опортунізм" є амбівалентним. З другого боку, opportunity перекладається з англійської як "можливість", а можливість — це прекрасно, чи не так? Якщо згодні – це книжка для вас.

Кіо Старк. Коли зустрічаються незнайомці. Як люди, котрих ви не знаєте, можуть вас змінити. – Х.: Віват, 2018

Розпочинаючи мову про те, які трансформаційні можливості та дивовижну насолоду таїть у собі спілкування з людьми, котрих ми не знаємо, авторка ставить, мабуть, найважливіше питання. Отже, хто такий незнайомець? Виявляється, якщо ретельно вивчити загальноприйняті уявлення про незнайомих людей, ідея того, що незнайомець — це той, кого слід боятися, часто відпадає сама собою, а нав’язаний у дитинстві страх перед «небезпечними чужинцями» починає суперечити нашому життєвому досвіду. Навпаки, роками записуючи власний досвід спонтанних зустрічей на вулиці, авторка помітила прояви несподіваного задоволення під час такої взаємодії, коли короткі зустрічі можуть змусити нас почуватися щасливими.

"Я вітаюся з більшістю людей, котрих зустрічаю, і дочка хоче знати чому. - Вони наші друзі? - питає вона. - Ні, просто сусіди. Такою може бути моя відповідь, якщо це хтось, кого ми часто бачимо, або люди, які проходять біля нашого будинку. - Ми їх знаємо? - Ні, ми ніколи їх не зустрічали. - Чому ж ти тоді кажеш «доброго дня»? - Бути дружньою - це так приємно». Утім, попри все, авторка зізнається, що все одно відчуває різний ступінь дискомфорту в будь-якій із цих ситуацій і хоче, щоб її дочка бачила, що вона здійснює вибір (і щоб вона навчилася здійснювати свій вибір самостійно): вона обирає того, з ким вітатись, і уникає людей, взаємодія з якими загрожує стати непередбачуваною чи неприємною.